26 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 761/13999/22
провадження № 61-11304ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, звільнення з роботи, стягнення невиплаченої частини заробітної плати та компенсацію моральної шкоди,
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України», в якому просив визнати наказ від 08 грудня 2021 року № 1074к про відсторонення від роботи ОСОБА_1 незаконним (протиправним) та скасувати, зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 невиплачену частину заробітної плати за жовтень 2021 року, грудень 2021 року та з 01 по 08 грудня 2021 року, у сумі 42 920,23 грн, виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з часу відсторонення 09 грудня 2021 року до 01 березня 2022 року в розмірі 83 487,54 грн, відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн, стягнути з відповідача судові витрати. Всього просив стягнути на свою користь 136 407,77 грн та судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.Визнано незаконним та скасовано наказ ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» від 08 грудня 2021 року № 1074к про відсторонення від роботи ОСОБА_1 Стягнуто з ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 83 487,54 грн. Стягнуто з ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 984,80 грн. В іншій частині позову - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року змінено, викладено третій абзац резолютивної частини наступним чином: «Стягнути з ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 35 086,80 грн». В іншій частині рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року залишено без змін.
31 липня 2024 року ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» засобами поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі
№ 10- р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05 вересня 2022 року зазначену справу визнано малозначною.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року у справі № 761/13999/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко