Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5991/24
Провадження № 2/711/2209/24
28 серпня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Скляренко В.М.
при секретарі Копаєвій Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача - Тараненко А.І., який діє на підставі довіреності від 22.02.2024р., - звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №187909046 від 26.09.2021 року в загальній сумі 87 132 грн. 50 коп., а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що 26.09.2021р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою був укладений кредитний договір №187909046, на підставі якого відповідачка отримала кредитні кошти. На підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, додаткових угод та реєстру боржників №162 від 30.11.2021р. до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитними договором №187909046 від 26.09.2021 року.
На підставі договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020р., додаткових угод до нього та реєстру боржників №9 від 30.06.2023р. відповідне право вимоги перейшло до ТОВ «Онлайн Фінанс».
На підставі договору факторингу №05/07/24 від 05.07.2024р., додаткової угоди до нього та реєстру боржників від 05.07.2024р. відповідне право вимоги перейшло до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ.
Таким чином, позивач набув право грошової вимоги до відповідачки на суму 87 132 грн. 50коп.
Оскільки відповідачка не виконала своїх грошових зобов'язань з повернення кредитної заборгованості, то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Від відповідачки заперечень (відзиву) проти позову не надходило.
05.08.2024р. судом відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак в позовній заяві просив, у випадку неявки представника, розглянути справу у відсутність представника позивача. Також вказував, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.
В судове засідання відповідачка не з'явилася. Про час і місце розгляду справи повідомлялася шляхом надсилання судової повістки-повідомлення засобами поштового зв'язку за останнім відомим місцем проживання. Натомість судова повістка-повідомлення повернулась до суду без вручення відповідачці з причин відсутності останньої за вказаною адресою. Додатково судом вживались заходи з повідомлення відповідачки шляхом направлення SMS-повідомлення на мобільний номер телефону, вказаний відповідачкою в договорі кредитної лінії від 26.09.2021р. (отримане 05.08.2024р. о 14.34 год.) а також шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на веб-сайті суду.
Отже, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, відповідачка не з'явилася в судове засідання та не повідомила про причини неявки, внаслідок чого на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані учасниками справи докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно договору кредитної лінії №187909046 від 26.09.2021р., укладеного в електронній формі між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , відповідачка отримала кредит в розмірі кредитного ліміту на суму 20 520 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, і зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за його користування /а.с. 27-30/.
Умовами договору передбачено, що кредит надається в сумі 20 520 грн. строком на 30 днів від дати отримання кредиту та має бути повернутий до 26.10.2021р. (п.п. 1.3, 1.7 договору).
За користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку (п. 1.9 договору):
- виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 171,55 процентів річних, що становить 0,47 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;
- за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 425,30 процентів річних, що становить 1,17 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.
Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов'язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.
Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
Позичальник зобов'язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в Термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8 цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на Термін платежу проценти за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду (п. 1.10 договору).
Основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.12. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п. 1.12.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час (п. 1.11 договору).
Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:
- зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;
- з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
- проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником (п. 1.12 договору).
Орієнтовна загальна вартість Кредиту для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 1.3. Договору, за умови застосування до відносин між Сторонами правил нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою, складає 23 413 грн. 20 коп. та включає в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 2 893 грн. 20 коп. та суму Кредиту у розмірі 20 520 грн. 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 397,68 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 114,09 % від суми першого Траншу (п. 1.14.1 договору).
У разі настання передбаченої п. 1.9.3. Договору відкладальної обставини, що має наслідком виникнення у Позичальника зобов'язань по оплаті процентів, за встановлений в п. 1.2. Договору строк, у розмірі що розрахований за Базовою процентною ставкою - орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 32 709 грн. 00 коп. буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 12 189 грн. 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 20520 грн. 00 коп. (п.п. 1.14.2 договору).
Факт отримання відповідачкою ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 20 520 грн. підтверджується платіжним дорученням №6ee7fd75-f341-4559-9794-22aafеa63d0c від 26.09.2021р. /а.с. 32/ та довідкою АТ КБ «Приватбанк» №06_2/2024 від 25.06.2024р. /а.с. 35/.
28.11.2018р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01 (далі - Договір факторингу №28/1118-01), за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило, а ТОВ «Таліон Плюс» набуло та прийняло за плату права вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги /а.с. 39-42/.
Сторони погодили, що відступлення Прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов'язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права вимоги на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов'язки Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення мім Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимоги є самостійним Додатком, та не замінює попередній (п. 2.2 Договору факторингу №28/1118-01).
Відповідно до п. 2.3 Договору факторингу №28/1118-01, розмір оплати послуг Фактора за надання фінансування Клієнту за цим Договором за кожен Реєстр прав вимоги становить 100 грн. (ціна продажу), що сплачується Клієнтом протягом п'яти банківських днів з дати складання кожного Реєстру прав вимоги на банківський рахунок Фактора, зазначений у відповідному пункті цього Договору.
Наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги (п. 4.1 Договору факторингу №28/1118-01).
Пунктом 8.1 Договору факторингу передбачено, що даний договір набуває чинності та всі права та обов'язки Сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженим представниками Сторін, та скріплення печатками (за наявності її у Сторони).
Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений в п. 8.1 цього Договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 8.2 Договору факторингу №28/1118-01).
28.11.2019р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018р., згідно якої п. 8.2 Договору факторингу викладений в новій редакції, якою визначено, що строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений в п. 8.1 цього Договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором /а.с. 45/.
31.10.2020р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено Додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018р., згідно якої текст Договору факторингу викладено в новій редакції /а.с. 48-52/.
Зазначеною редакцією визначено, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступає Фактору - ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 2.3 Додаткової угоди №26 від 31.12.2020р. до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018р., розмір оплати послуг Фактора за надання фінансування Клієнту за цим Договором за кожен Реєстр прав вимоги становить 100 грн. (ціна продажу), що сплачується Клієнтом протягом п'яти банківських днів з дати складання кожного Реєстру прав вимоги на банківський рахунок Фактора, зазначений у відповідному пункті цього Договору.
Відступлення Прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов'язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права вимоги на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов'язки Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення мім Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимоги є самостійним Додатком, та не замінює попередній (п. 2.2 Додаткової угоди №26).
Наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такої вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги (п. 4.1 додаткової угоди №26).
Пунктом 8.1 Додаткової угоди №26 від 31.12.2020р. до Договору факторингу №28/1118-01 передбачено, що даний договір набуває чинності та всі права та обов'язки Сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженим представниками Сторін, та скріплення печатками (за наявності її у Сторони).
Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений в п. 8.1 цього Договору та закінчується 31.12.2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 8.2 додаткової угоди №26).
31.12.2021р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено Додаткову угоду №27 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018р., згідно якої Сторони дійшли згоди продовжити дію Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018р. до 31 грудня 2022р. /а.с. 53/.
Як вбачається із Реєстру прав вимоги №162 від 30.11.2021р. відбулося відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнтом) ТОВ «Таліон Плюс» (фактору) права вимоги за договором кредитної лінії №187909046 від 26.09.2021р., укладеним із ОСОБА_1 , на загальну суму 54 111,50 грн., що складається із наступних сум: заборгованість за основним боргом - 20 520 грн.; заборгованість за відсотками - 33 591,50 грн. /а.с. 54/. Зазначене також підтверджується листом ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 04.07.2024р. вих. №187909046/ФК /а.с. 56/.
Також встановлено, що 05.08.2020р. між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу №05/0820-01 (далі - Договір факторингу №05/0820-01), за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло та прийняло за плату права вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги /а.с. 58-60, 61, 62/.
Відступлення Прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов'язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права вимоги на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов'язки Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення мім Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимоги є самостійним Додатком, та не замінює попередній (п. 2.2 Договору факторингу №05/0820-01).
Відповідно до п. 2.3 Договору факторингу №05/0820-01, розмір оплати послуг Фактора за надання фінансування Клієнту за цим Договором за кожен Реєстр прав вимоги становить 100 грн. (ціна продажу), що сплачується Клієнтом протягом п'яти банківських днів з дати складання кожного Реєстру прав вимоги на банківський рахунок Фактора, зазначений у відповідному пункті цього Договору.
Наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такої вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги (п. 4.1 договору факторингу №05/0820-01).
Пунктом 8.1 Договору факторингу №05/0820-01передбачено, що даний договір набуває чинності та всі права та обов'язки Сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, та скріплення печатками (за наявності її у Сторони).
Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений в п. 8.1 цього Договору та закінчується 04 серпня 2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 8.2 Договору факторингу №05/0820-01).
10.08.2020р. між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) укладено Додаткову угоду №1 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020р., за умовами якої Сторони дійшли згоди викласти п. 5.2.4 Договору в новій редакції, відповідно до якої Фактор в строк до 25 робочих днів з моменту відступлення Фактору Права вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги надсилає кожному з Боржників повідомлення про відступлення Права вимоги до Фактора, складеного за формою, що наведена у відповідному Додатку до цього Договору /а.с. 63/.
03.08.2021р. між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) укладено Додаткову угоду №2 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020р., за умовами якої Сторони домовилися продовжити строк дії Договору факторингу №05/0820-01 до 31 грудня 2022р. включно /а.с. 64/.
30.12.2022р. між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) укладено Додаткову угоду №3 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020р., за умовами якої Сторони домовилися продовжити строк дії Договору факторингу №05/0820-01 до 30 грудня 2024р. включно /а.с. 65/.
Як вбачається із Реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023р. відбулося відступлення ТОВ «Таліон Плюс» (клієнтом) ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактору) права вимоги за договором кредитної лінії №187909046 від 26.09.2021р., укладеним із ОСОБА_1 , на загальну суму 87 132,50 грн., що складається із наступних сум: заборгованість за основним боргом - 20 520 грн.; заборгованість за відсотками - 66 612,50 грн. /а.с. 66/.
Також встановлено, що 05.07.2024р. між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (фактор) укладено договір факторингу №05/07/24 (далі - Договір факторингу №05/07/24), за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступив, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набув та прийняв за плату права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 та є невід'ємною частиною Договору /а.с. 68-71, 72, 73/.
Перехід від Клієнта до Фактора Прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Права вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1, 1.2 Договору факторингу №05/07/24), /а.с. 68-71/.
Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений в п. 9.2 цього Договору, та закінчується 05 липня 2026 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 9.3 Договору факторингу №05/07/24).
Як вбачається із Реєстру боржників до Договору факторингу №05/07/24 від 05.07.2024р. відбулося відступлення ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнтом) ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (фактору) права вимоги за договором кредитної лінії №187909046 від 26.09.2021р., укладеним із ОСОБА_1 , на загальну суму 87 132,50 грн., що складається із наступних сум: заборгованість за основним боргом - 20 520 грн.; заборгованість за відсотками - 66 612,50 грн. /а.с. 74/.
Оскільки до теперішнього часу відповідачкою не виконане грошове зобов'язання за Договором кредитної лінії №187909046 від 26.09.2021р. в добровільному порядку, то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Таким чином, спір між сторонами виник із зобов'язальних відносин, що регулюються нормами глави 71, 73 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.
За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 509 ЦК визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК).
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачкою було отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені у Договорі кредитної лінії №187909046 від 26.09.2021р., і вона користувалася кредитними коштами. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачкою допущене порушення її зобов'язання в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого за нею обчислюється заборгованість за Договором кредитної лінії №187909046 від 26.09.2021р. в загальній сумі 87 132,50 коп., з яких: заборгованість за основним боргом - 20 520 грн.; заборгованість за відсотками - 66 612,50 грн.
Враховуючи ту обставину, що в порушення умов Договору кредитної лінії №187909046 від 26.09.2021р. відповідачка фактично отримані кошти у добровільному порядку не повернула в порядку та у строки, передбачені договором, і після відступлення права грошової вимоги не здійснювала платежів для погашення кредитної заборгованості, ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів, чим порушила права кредитора, то позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
При цьому, варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України відповідачкою не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставини спірних правовідносин.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 2 422 грн. 40 коп. /а.с. 1/ та витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, то на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України позивачу за рахунок відповідачки необхідно відшкодувати витрати, пов'язані з оплатою судового збору в повному обсязі.
Стосовно витрат на правову допомогу, то слід зауважити наступне.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Оцінюючи розмір заявлених стороною позивача вимог для компенсації витрат на правову допомогу суд звертає увагу на наступне.
Верховний Суд у постанові від 17.09.2019р. у справі №810/3806/18 зазначив, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.
З матеріалів справи судом встановлено, що в якості доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу ним надано: договір про надання правничої допомоги від 05.07.2024р.; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги від 05.07.2024р.; додаткову угоду від 05.07.2024р. до договору про надання правничої допомоги від 05.07.2024р.; акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 05.07.2024р. на загальну суму послуг 6 000 грн. /а.с. 77-82/.
Позивач просив компенсувати йому за рахунок відповідачки витрати з оплати правової допомоги адвоката в сумі 6 000 грн. Надаючи оцінку зазначеним вимогам в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат, суд виходить з наступного.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009р., справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р., за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р., за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналіз змісту наданих стороною позивача доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу свідчить, що відповідні витрати складаються з оплати послуг адвоката за вчинення наступних процесуальних дій:
- складання позовної заяви ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до боржника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №187909046 від 26.09.2021р. - 2 години, вартість послуг 5 000 грн.;
- вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором №187909046 від 26.09.2021р. - 1 година, вартість послуг 500 грн.;
- надання усної консультації стосовно позовної ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до боржника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №187909046 від 26.09.2021р. - 1 година, вартість послуг 500 грн.
Оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об'єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 6 000 грн. є необґрунтованою, відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи, пов'язаної з розглядом справи у суді та її доцільністю).
Таким чином, беручи до уваги обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в розмірі 6 000 грн., оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, об'єм справи та зміст процесуальних дій, вчинених представником позивача.
Разом з тим, суд враховує, що витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
За таких підстав, суд приходить до висновку про стягнення із відповідачки на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст.7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, юридична адреса: вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, м. Київ) заборгованість за Договором кредитної лінії №187909046 від 26.09.2021р. в загальній сумі 87 132,50 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн. та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 02 вересня 2024 року.
Головуючий: В.М. Скляренко