Справа № 569/16004/24
1-кс/569/5913/24
03 вересня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження №12024181010002042 від 27.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, звернувся до слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області із вказаним клопотанням.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 26 серпня 2024 року, приблизно в період часу з 19:00 год до 23:30 год., ОСОБА_5 , будучи у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в приміщенні квартири за місцем проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , під час конфлікту між ним та співмешканкою - ОСОБА_6 , з якою перебуває у сімейних відносинах, в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1, п. 5, 6 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, діючи на ґрунті особистих неприязних відносин, в ході конфлікту, пов'язаного з домашнім насильством, умисно наніс потерпілій ОСОБА_6 приблизно 5 ударів кулаками лівої та правої руки по обличчю та голові та приблизно 3 удари лівою та правою ногою по правій стороні тулуба, в область ребер, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, перелому ребер справа, пневмотораксу справа, контузії обох очей, забійної рани повіки правого ока, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент заподіяння.
27 серпня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Підозра про яку повідомлено ОСОБА_5 обґрунтовується зібраними під час досудового слідства доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від потерпілої; показаннями потерпілої ОСОБА_6 , показаннями свідка ОСОБА_7 , поясненням ОСОБА_8 ; показаннями підозрюваного ОСОБА_5 ; протоколами проведення оглядів місць події та іншими матеріалами кримінального правопорушення.
Покликаючись на наведене слідчий вказує на наявність ризиків передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КК України, а тому враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів, необхідно застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною останньому залишати місце свого проживання у період доби.
В судовому засіданні прокурор та слідчий повністю підтримали клопотання просили його задоволити з підстав викладених у ньому.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого за безпідставністю та обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, надати можливість працювати та утримувати свою сім'ю.
З урахвувуанням заяв учасників судового розгляду, відповідно до ст. 107 КПК Українию фіксування судового процесу технічними засобами при розгляді клопотання слідчим суддею не здійснювалось.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні встановлено, що Рівненським РУП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024181010002042 від 27.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
За вищевказаних обставин, 27 серпня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Твердження слідчого та прокурора, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі, ніякими обґрунтованими та належними доказами в судовому засіданні не підтверджено.
Поряд з цим слідчим повністю доведено наявність інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які він посилається у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, вказані в ст.178 КПК України.
Згідно ч.1 ст.181 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту повинен перевірити чи достатньо підстав для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, національні суди повинні зясувати, чи є домашній арешт до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обовязків, а також, чи є можливість обмежитися в даному випадку застосуванням іншого запобіжного заходу.
При обранні виду запобіжного заходу суди враховують вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного увязнення.
Натомість, протягом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту у певний період доби не було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя приходить до переконання, що є всі підстави для застосування, у відповідності до ч. 4 ст.194 КПК України, більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
П.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року справа «Хайреддінов проти України», береться до уваги, що «ризик втечі або уникнення правосуддя» зменшується з часом, адже включення строку запобіжного ув'язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися заявник, трохи пом'якшує цей страх і зменшує його наміри втекти (7). При обґрунтуванні цієї підстави необхідне дослідження характеристики особистості, утримуваної під вартою. При цьому на користь звільнення свідчать: відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (21, с.98). Справа ЄСПЧ «Пунцельт проти Чехії».
Таким чином, характеризуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 який має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, має постійне місце роботи у зв'язку із чим потребує періодичного виїзду за кордон, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки, також має на свому утриманні неповнолітню дитину, а тому на даний час немає підстав стверджувати, про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України на запобігання, яким спрямоване застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що підозрюваний тісно співпрацює з органом досудового розслідування для встановлення повного, всебічного та об"єктивного розслідування даного кримінального провадження. На даний час свідки у кримінальному провадженні допитані, усі необхідні письмові докази (документи) вилучені.
Згідно з положенням Конвенції про захист прав людини, а також загальної спрямованості реформи кримінального судочинства на гуманізацію й підвищення гарантій захисту прав особи, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, слідчий суддя приходить до переконання про обрання підозрюваному міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання.
Даних, які б вказували на неможливість застосування відносно ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Відповідно до ст. 179 КПК України: особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу; підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати; контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.
Враховуючи надані та досліджені в судовому засіданні матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та застосуванням обмежувальних заходів у відповідності до ч. 6 ст. 194 КПК України, що відповідає інтересам потерпілої.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 196, 376, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, в межах строку досудового розслідування.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
У відповідності до ч. 6 ст. 194 КПК України, застосувати відносно ОСОБА_5 обмежувальні заходи: заборонити листування, телефонні переговори з особою, яка постраждала від домашнього насильства - ОСОБА_6 , інші контакти через засоби зв'язку чи електронні комунікації особисто або через третіх осіб, направити ОСОБА_5 для проходження програми для кривдників до Рівненської міської ради.
Встановити строк дії ухвали, покладених обов"язків та застосованих обмежувальних заходів до 27.10.2024.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали направити для виконання до Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1