Справа № 569/9275/24
1-кс/569/5703/24
30 серпня 2024 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 , представника особи, щодо якої вирішено питання про арешт майна - адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024180000000035 від 02.05.2024,
Представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області 23.05.2024.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що ГУНП в Рівненській області здійснюється кримінальне провадження №42024180000000035 від 02.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
15.05.2024 в ході проведення невідкладеного обшуку, який було проведено в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, на другому поверсі ресторану «VINOGRAD», що за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_6 у ОСОБА_5 було вилучено речі та документи, а саме: грошові кошти в сумі 4550 грн. та 800 доларів США 8 купюр номіналом 100 доларів США, кожна з відповідним номером та серією; мобільний телефон марки «Redmi Note 11» з карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 ; посвідчення №1 Володимирецького селищного голови ОСОБА_5
23.05.2024 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_7 накладено арешт на вищевказане вилучене у ОСОБА_5 в ході обшуку майно.
Також адвокат ОСОБА_4 вказує, що розгляд клопотання слідчого про накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно розглядалося за відсутності власника вилученого майна.
Представник власника майна наголошує, що в рамках кримінального провадження №42024180000000035 з арештованим майном проведено всі необхідні слідчі дії, а відтак на даний час є всі підстави вважати, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба.
Мобільний телефон є особистою власністю ОСОБА_8 , необхідним для виконання ним службових обов'язків, посвідчення є офіційним документом, який перебуває на відкритому обліку і не може бути знищено чи приховано. Оскільки ОСОБА_5 законно обіймає посаду Володимирецького селищного голови та продовжує виконувати свої повноваження. Арешт посвідчення створює істотні перешкоди для належного виконання повноважень селищного голови, порушує права громадян на доступ до публічних послуг і ефективне місцеве самоврядування.
Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю підтримав клопотання просив його задоволити з викладених у ньому підстав, оскільки надалі зберігання вищезазначеного майна під арештом є не лише неправомірним обмеженням прав ОСОБА_8 , який на даний час у даному кримінальному провадженні має статус свідка, а й створює надмірні, негативні перешкоди у виконанні службових обов'язків, а також у його повсякденному житті.
Слідчий в судовому засіданні повністю заперечив щодо задоволення клопотання, вказавши, що вилучене в ході обшуку майно, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання на нього накладено арешт ухвалою слідчого судді від 23.05.2024. В ході огляду арештованого майна було встановлено, що вказані речі та предмети мають доказове значення у кримінальному провадженні, є доказом вчинення злочину щодо якого триває досудове розслідування, оскільки виявлено інформацію про обставини вчинення злочину, а саме про зв'язки, спілкування, переписки тощо.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Судом встановлено, що ГУНП в Рівненській області здійснюється кримінальне провадження №42024180000000035 від 02.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
23.05.2024 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_7 накладено арешт на майно вилучене у ОСОБА_5 в ході обшуку, проведеного в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України 15.05.2024 на другому поверсі ресторану «VINOGRAD», що за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ухвали суду про накладення арешту на майно слідує, що підставою для цього слугувала необхідність збереження речового доказу з метою повного, всебічного та неупередженого проведення слідчий (розшукових) дій, що в свою чергу може позбавити можливості встановлення істини у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як убачається із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.
Також згідно п. п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Згідно із ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.
Таким слідчий суддя при вирішення питання про арешт майна, дійшов правильного висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність накладення арешту на майно, яке є предметом кримінального правопорушення та доказом у кримінальному провадженні№42024180000000035 від 02.05.2024, а не застосування арешту, могло призвести до його знищення, приховування, відчуження або настання інших наслідків, які перешкодили б кримінальному провадженню.
Доказів, що арешт майна накладено необґрунтовано та/чи, що в застосовуванні арешту відпала потреба, як це встановлено ст. 174 КПК України, у клопотанні представником власника майна не наведено, та під час його розгляду не здобуто, тому підстав для скасування арешту майна слідчий суддя не вбачає, кінцеве рішення у кримінальному провадженні не прийнято, що також унеможливлює скасування вказаного заходу.
З огляду наданих доказів слідує, що вилучене в ході обшуку майно, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання на нього накладено арешт ухвалою слідчого судді від 23.05.2024. Арештоване майно має доказове значення у кримінальному провадженні №42024180000000035 від 02.05.2024, є доказом вчинення кримінального правопорушення щодо якого триває досудове розслідування, оскільки містить інформацію яка має важливе значення для кримінального провадження, і яка може бути в подальшому використана для розслідування даного провадження.
Що стосується доводів представника скаржника щодо скасування та повернення посвідчення №1 Володимирецького селищного голови для ОСОБА_5 , то суд приймає їх до уваги, оскільки ОСОБА_5 обіймає посаду Володимирецького селищного голови та продовжує виконувати свої повноваження, а накладений арешт на посвідчення створює йому істотні перешкоди для належного виконання повноважень селищного голови, тому в цій частині клопотання представника - адвоката ОСОБА_4 підлягає до задоволення.
Оскільки вилучене в ході обшуку вищевказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, містить у собі інформацію яка може бути використана як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також що спосіб арешту визначений до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні, а рішення на даний час не прийнято, і питання про долю речових доказів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, що передбачено п. 9 ст. 100 КПК України, підстав вважати, що у застосуванні арешту відпала потреба не має, а отже клопотання до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 100, 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024180000000035 від 02.05.2024 задоволити частково.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді 23.05.2024 на посвідчення №1 Володимирецького селищного голови ОСОБА_5 .
В решті клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 щодо скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді 23.05.2024 на грошові кошти в сумі 4550 грн та 800 доларів США, зокрема 8 купюр номіналом 100 доларів США кожна з наступним серією та номером: РН40271132В, LB27739304Q, LB27739303Q, LG57441522E, PB28996912M, AL01657443D, AG29388367A, AE80184790B та мобільний телефон марки «Redmi Note 11» з ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 з картою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1