Справа № 355/1768/23
Провадження № 2/355/129/24
про поверення справи на стадію підготовчого розгляду
20 серпня 2024 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чальцевої Т.В.
за участю секретаря Ющенко Л.А.
представника позивача за первісним позовом
та представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1
представника відповідача за первісним позовом
та представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2
відповідача за первісним позовом та
позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в cмт. Баришівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про визнання свідоцтва на право власності недійсним та визнання права власності на майно в спадок та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання частково недійсним в частині права власності свідоцтва про право власності на житловий будинок, скасування державних актів на земельні ділянки,-
В провадженні Баришівського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за вказаним позовом.
Ухвалою судді Баришівського районного суду Київської області від 02.05.2024 року було проведено підготовче засідання, а справу призначено до розгляду по суті 27.05.2024 року.
Представник представника позивача за первісним позовом та представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні заявила клопотання, в якому зазначає, що після закриття підготовчого засідання, позивачці стало відомо про наявність Розпорядження органу приватизації від 06 серпня 2008 року № 51 про дозвіл на видачу дублікату свідоцтва про право власності на спірний житловий будинок на власника ОСОБА_6 , та дозволено Баришівському БТІ формувати текс дублікату свідоцтва про право власності на одного власника - ОСОБА_6 .
Вказана обставина зумовлює необхідність подачі до суду вказаного доказу, оскільки наявність такого доказу вказує на необхідність, в тому числі зміни підстави та предмету позову, так', як попередній правовстановлюючий документ на спірний будинок, а саме Свідоцтво про право власності від 25 червня 1999 року , вказаним розпорядження визнано таким, що втратило чинність.
Просить суд, в зв'язку з метою надання позивачу процесуальної можливості подати вказаний доказ та змінити підставу та предмет позову, що буде належним способом захисту прав позивача щодо підстав спадкування після смерті ОСОБА_6 , постановити Ухвалу про перехід розгляду даної справи із спрощеного позовного провадження на розгляд справи за правилами загального позовного провадження з метою детального розгляду по суті та з'ясування всіх обставин справи, а також позивачу за первісним позовом та відповідачу за зустрічним позовом надати можливість подати позовну заяву про зміну підстави та предмету позову долучивши до неї відповідний доказ.
Представник відповідача за первісним позовом та представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні проти повернення справи на стадію підготовчого розгляду заперечив, оскільки підготовче судове засідання проведено, а справу призначено до розгляду по суті.
Відповідно до ст.43 ЦПК України учасники справи, у тому числі, мають право подавати докази, заяви клопотання, надавати пояснення суду та інше.
Вирішуючи питання можливості переведення розгляду справи зі спрощеного провадження в загальне, суд виходить з такого.
Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття. Однак, відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
При цьому, згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Враховуючи заперечення відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Якщо судом проведено підготовче судове засідання з призначенням справи до розгляду по суті, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 42,43,48,128,260, 258-261, 353-354 ЦПК України, суд,
Клопотання представника позивача за первісним позовом та представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - задовольнити.
Справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про визнання свідоцтва на право власності недійсним та визнання права власності на майно в спадок та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання частково недійсним в частині права власності свідоцтва про право власності на житловий будинок, скасування державних актів на земельні ділянки, повернути на стадію підготовчого розгляду та здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Призначити підготовче засідання, яке відбудеться 03 вересня 2024 року о 09 год. 30 хв. у приміщенні Баришівського районного суду Київської області за адресою: вул. Київський шлях, 61, смт. Баришівка Брварського району Київської області.
Копію ухвали невідкладно вручити особам, які беруть участь у справі.
Одночасно учасникам справи роз'яснюється наступне:
Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу, іншому відповідачу та третій особі у справі копії відзиву та доданих до нього документів.
Позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачу у справі та суду з підтвердженням такого направлення учаснику справи. Відповідач не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учаснику справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення на відповідь на відзив є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Ухвала суду самостійному апеляційному оскарженню не підлягає.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: http://ba.ko.court.gov.ua/sud1001/.
Суддя Баришівського районного суду Т. В. Чальцева