79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.09.2024 Справа № 914/1665/23(914/3644/23)
Суддя Цікало А. І., розглянувши матеріали справи:
за позовом:Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»
до відповідача-1:ОСОБА_1
до відповідача-2:ОСОБА_2
про:визнання недійсним договору позики у формі розписки від 26.12.2019 р.
у межах справи:№ 914/1665/23
про неплатоспроможність:ОСОБА_1
Учасники справи не викликались.
13.12.2023 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 3925 від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» надійшла позовна заява до відповідача-1 ОСОБА_1 та до відповідача-2 ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики у формі розписки від 26.12.2019 р., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на суму грошових коштів у розмірі 476000 грн. 00 коп.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.12.2023 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в межах справи № 914/1665/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.02.2024 р. витребувано у ОСОБА_2 оригінал розписки від 26.12.2019 р.; задоволено клопотання ПАТ АБ «Укргазбанк» про призначення судової технічної експертизи документа; призначено судову технічну експертизу документа (розписки від 26.12.2019 р.) у справі № 914/1665/23(914/3644/23) проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; зупинено провадження у справі № 914/1665/23(914/3644/23) на час проведення експертизи.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 р. ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.02.2024 р. у справі № 914/1665/23(914/3644/23) залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.08.2024 р. повторно витребувано у ОСОБА_2 оригінал розписки від 26.12.2019 р.
Ухвали Господарського суду Львівської області від 06.02.2024 р. та від 05.08.2024 р. у справі № 914/1665/23(914/3644/23) надсилались ОСОБА_2 на адресу, зазначену ним у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі ( АДРЕСА_1 ). Така ж адреса реєстрації ОСОБА_2 зазначена у Єдиному державному демографічному реєстрі. Проте, поштові відправлення повернулись до суду із зазначенням причин повернення у довідці Укрпошти - «за закінченням терміну зберігання».
Також, ухвали Господарського суду Львівської області від 06.02.2024 р. та від 05.08.2024 р. у справі № 914/1665/23(914/3644/23) надсилались ОСОБА_2 на електронну адресу, зазначену ним у заяві з кредиторськими вимогами до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Вказані ухвали доставлено до електронної скриньки ОСОБА_2 06.02.2024 р. та 05.08.2024 р. відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Згідно з ч. 8 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо іншого місця проживання ОСОБА_2 , наявності у нього інших поштових адрес.
Станом на 03.09.2024 р. ОСОБА_2 не виконав вимоги ухвал Господарського суду Львівської області від 06.02.2024 р. та від 05.08.2024 р. у справі № 914/1665/23(914/3644/23), без поважних причин не надав суду оригінал розписки від 26.12.2019 р. та не повідомив суд про неможливість подати оригінал такої розписки.
Статтею 131 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Згідно з ч. 1 ст. 132 Господарського процесуального кодексу України, заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 Господарського процесуального кодексу України, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 без поважних причин не подав докази, витребувані судом та не повідомив суд про неможливість подати такі докази, з метою спонукання ОСОБА_2 до виконання вимог ухвал суду щодо надання доказів, витребуваних судом, суд вважає за необхідне застосувати заходи процесуального примусу у виді штрафу.
Відповідно до ч. 5 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 42, 131, 135, 134, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Застосувати до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заходи процесуального примусу у виді штрафу у сумі п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у зв'язку з неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані ухвалами Господарського суду Львівської області від 06.02.2024 р. та від 05.08.2024 р. у справі № 914/1665/23(914/3644/23) та неподання таких доказів без поважних причин.
2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід державного бюджету штраф у розмірі 15140 грн. 00 коп.
Стягувач: Державна судова адміністрація України вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01021 код за ЄДРПОУ 26255795
Боржник: ОСОБА_2 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 УНЗР: НОМЕР_2
3. Дана ухвала, відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України та ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», є виконавчим документом.
4. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання - 03 вересня 2024 року.
5. Строк пред'явлення ухвали до виконання - протягом трьох місяців.
6. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-сторінка на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/fair/sud5015.
Суддя Цікало А.І.