Рішення від 03.09.2024 по справі 910/7553/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2024Справа № 910/7553/24

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»

про стягнення 160 000,00 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 160 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у матеріалах справи документами.

Ухвала суду від 19.06.2024 була направлена та доставлена до електронного кабінету Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» 19.06.2024 о 15:23 год., що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.10.2023 між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_1 був укладений сертифікат добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №021134/4615/0000491, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом Land Rover Range Rover Velar, днз НОМЕР_1 та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням.

13.02.2024 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Land Rover Range Rover Velar, днз НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автомобіля Toyota Land Cruiser Prado 150, днз НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_3 .

Відповідно до постанови Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 02.05.2024 по справі №354/401/24, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення ПДР водієм ОСОБА_3 .

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу за вих. №63667 від 03.04.2024 та ремонтної калькуляції №1680405287 від 03.04.2024матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Land Rover Range Rover Velar, днз НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження становить 343 885,52 грн з ПДВ. Коефіцієнт фізичного зносу дорівнює 0,00 грн.

Згідно з рахунком №1102311 від 26.03.2024, який складений філією «Віннер ЛЦКА» ТОВ «Віннер Автомотів» вартість відновлювального ремонту склала 309 570,73 грн.

ПрАТ «СК «Уніка» на підставі страхового акту №16804052871 від 28.03.2024 здійснило виплату страхового відшкодування, що підтверджується платіжною інструкцією №152448 від 29.03.2024 на суму 309 570,73 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado 150, днз НОМЕР_2 , на момент вчинення ДТП була застрахована у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» згідно полісу №AP3121396, ліміт відповідальності 160 000,00 грн, франшиза 0,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що до нього у зв'язку із погашенням шкоди перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування за договором страхування, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах, передбачених полісом, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в статті 9 Закону України «Про страхування».

Суд зазначає, що відповідач не заперечив обставини, викладені у позовній заяві, та не надав суду жодних доказів, які б спростовували його обов'язок здійснити виплати страхового відшкодування.

Отже, враховуючи визначений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №AP3121396 розмір ліміту відповідальності, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 160 000,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за покладаються на відповідача.

Щодо вимог позивача про розподіл витрат останнього на оплату професійної правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн позивачем надано копії договору №1/20ю про надання правової допомоги від 31.12.2020, додаток №1 від 08.04.2024 до договору №1/20ю, акту надання послуг №50 від 17.06.2024, рахунку №50 від 08.04.2024 на суму 7 000,00 грн та платіжного доручення №4959 від 29.04.2024

На виконання умов договору представництво інтересів клієнта в суді здійснювалось адвокатом Білоконь Інною Вікторівною, повноваження якої підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1278640 виданим 02.02.2023 на підставі договору про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020 та копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН №1639.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши та проаналізувавши матеріали даної справи, предмет і підстави позову, складність справи, результат розгляду справи судом, обсяг виконаної адвокатом роботи, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, суд встановив, що документально підтвердженою є сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Суд відзначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

На переконання суду, відповідачем не наведено обґрунтованих обставин та не надано суду жодного доказу в підтвердження неспівмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу у даній справі, що свідчить про відсутність підстав для відмови в покладенні таких витрат на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8, прим. 6, код ЄДРПОУ - 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6 літ. В, код ЄДРПОУ - 20033533) 160 000 (сто шістдесят) грн - суми страхового відшкодування, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. - витрат по сплаті судового збору та 7 000 (сім тисяч) грн - витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна

Попередній документ
121346758
Наступний документ
121346760
Інформація про рішення:
№ рішення: 121346759
№ справи: 910/7553/24
Дата рішення: 03.09.2024
Дата публікації: 05.09.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (03.09.2024)
Дата надходження: 18.06.2024
Предмет позову: стягнення 160 000,00 грн.