Справа № 285/1203/14-ц
провадження № 4-с/0285/5/24
29 серпня 2024 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді……………. Васильчук Л. Й.,
секретаря…………………….... Букши О. В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу
скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Осадчук Тетяна Сергіївна
на дії державного виконавця Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) -
Представник скаржника звернулась до суду з заявою, в якій просила поновити строк для подання скарги на дії державного виконавця та визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 від 18 листопада 2022 року.
В обґрунтування заяви вказує, що Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області 22.04.2014 у справі №285/1203/14-ц було прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , у розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно, починаючи з 24.03.2014 і до досягнення ним повноліття. 27.04.2023 рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області у справі №285/1006/23 ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 у зв'язку з чим ДВС було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 18.11.2022 на підставі п.3 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження". Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Копію вказаної постанови було отримано лише 08.07.2024
18.07.2024 представником ДВС подано відзив на скаргу на дії державного виконавця в які остання просить в задоволенні скарги ОСОБА_6 відмовити в повному обсязі за безпідставністю, обґрунтовуючи тим, що в обов'язки державного виконавця не входить факт встановлення правонаступництва відносно смерті стягувача по аліментам, хто буде подальшим опікуном дитини, хто в подальшому буде отримувати аліменти та розпоряджатися коштами і чи нові опікуни або усиновлювачі будуть претендувати на аліменти. Виконавець правомірно закінчив виконавче провадження так як підстави у подальшому стягненні аліментів у державного виконавця відсутні, так як аліменти утримувались на рахунок стягувача, який помер. Вказує, що якщо ОСОБА_2 є новим опікуном дитини ОСОБА_5 , вона має право звернутися до суду про заміну сторони виконавчого провадження, отримати новий документ про стягнення аліментів та пред'явити його на примусове виконання до відділу ДВС.
Сторони в судове засідання не прибули, надіслали заяви про розгляд справи у їх відсутності. Представник заявника скаргу підтримала та просила її задовольнити в повному обсязі, проти чого представник відділу ДВС заперечила та просила відмовити у її задоволенні.
Відповідно до ч. 2 ч. 2 ст. 247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні державного виконавця відділу ДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції перебувало виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 по виконанню виконавчого листа виданого Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області 08.05.2014 у справі №285/1203 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно, починаючи з 24.03.2014 і до досягнення ним повноліття.
Постановою головного державного виконавця Новоград-Волинського відділу ДВС у НовоградВолинському районі Житомирської області від 18.11.2022 ухвалено про закінчення виконавчого провадження з виконання судового рішення по виконавчому листу №285/1203, виданому Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області 08.05.2014 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно, починаючи з 24.03.2014 і до досягнення ним повноліття, (Постановою державного виконавця від 04.07.2024 виправлено помилки у процесуальному документі) на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України про виконавче провадження, у зв'язку зі смертю стягувача.
Так, пунктом 3 частини 1 статті 39 Закону України передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень визначено порядок здійснення виконавчого провадження та обов'язки приватного виконавця.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
У відповідності до частин 1,3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
У силу пунктів 12, 13 Інструкції у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.
Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом № 1404-VIII.
Верховний Суд в своїй постанові від 03 листопада 2020 року (справа №916/617/17) роз'яснив, що смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов'язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
У разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 березня 2021 року (справа №201/16014/13-ц) зробив висновок, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника, іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни сторони внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення, і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Практика Європейського суду з прав людини унормовує, що виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.11.2022 слідує, що підставою для закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 став актовий запис про смерть стягувача ОСОБА_4 .
Державний виконавець, встановивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони.
Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов'язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону.
27.06.2023 рішенням виконавчого комітету Звягельської міської ради № 799 надано малолітній дитині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , статус дитини, позбавленої батьківського піклування та призначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном над малолітньою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з покладенням на ОСОБА_2 відповідних обов'язків щодо виховання ОСОБА_5 .
Згідно із статтею 129 Конституції України та статтею 2 ЦПК України однією з головних засад здійснення судочинства в Україні є обов'язковість судового рішення.
За змістом статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 179 СК України встановлено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
У частині другій статті 247 СК України визначено, що встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.
Одним із найважливіших правових документів, які стосуються захисту прав дітей, є Конвенція про права дитини, прийнята в 1989 році. Україна також ратифікувала цю Конвенцію, взявши на себе зобов'язання докладати всіх можливих зусиль, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18).
Як вбачається з матеріалів справи, виконавець за виконавчим провадженням ВП № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа виданого Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області 08.05.2014 у справі №285/1203 не зупинив вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з метою встановлення осіб, які стали опікунами дитини та не звернувся до суду з поданням про заміну сторони виконавчого провадження.
Аналізуючи вищевикладене, суд погоджується з твердженнями заявника про передчасність прийняття державним виконавцем даного рішення, оскільки у наданих матеріалах виконавчого провадження відсутні докази здійснення виконавцем дій, спрямованих на отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну сторони стягувача з метою досягнення мети виконавчого провадження.
Крім того, з огляду на зміст рішення суду, яким аліменти присуджено на утримання дитини, обов'язок батька (боржника) по утриманню якої станом на день звернення з відповідною заявою не припинився, а також, що стадія виконання судового рішення є завершальною стадією процесу, що з урахуванням положень статті 179 СК України є підставою для задоволення заяви.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 447, 448, 450, 451 ЦПК України, суд -
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову Головного державного виконавця Новоград-Волинського відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському Житомирської області Ценнтрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 від 18 листопада 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали виготовлено 03 вересня 2024 року.
Головуюча суддя Л.Й. Васильчук