Справа №295/2153/23
Категорія 227
1-кп/295/457/24
03.09.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадженні №12022060400002344 від 02.11.2022 про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, ФОП, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
01.11.2022 близько 18 години ОСОБА_7 в задовільних умовах дорожнього руху, в умовах достатньої видимості, керував технічно справним автомобілем марки Ford моделі Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухався ним у крайній лівій смузі руху проїзної частини проспекту Миру, яка має по три смуги руху в кожному напрямку, зі сторони вулиці Богунської в напрямку вулиці Героїв Десантників в м. Житомирі.
Рухаючись у вказаний день, час, місці та за вказаних обставин зазначеним транспортним засобом, водій ОСОБА_7 в порушення вимог пунктів 2.3.б), 12.3, 12.4, 12.9б) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі в тексті - ПДР України), наближаючись до Богунського мосту по проспекту Миру у місті Житомирі, проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перевищив максимальну швидкість руху транспортних засобів у населеному пункті, при виникненні небезпеки для руху, яку він об'єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого неподалік будинку АДРЕСА_3 передньою правою частиною автомобіля Ford моделі Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , яка перетинала проїзну частину проспекту Миру справа наліво відносно напрямку руху транспортного засобу поза межами пішохідного переходу.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді лінійного перелому соскоподібного відростка правої скроневої кістки з переходом на тіло скроневої кістки, суглобову западину нижньощелепного суглобу, крововиливу над твердою мозковою оболонкою справа в проекції вказаного перелому; забою легень; рани підошвенної поверхні правої стопи; крововиливу в підшкірну клітковину лівого плеча в нижній третині; переломів лівої плечевої кістки, 5-ї плюсневої кістки правої стопи; переломів кісток тазу, поперечного відростка 1-го поперекового хребця; крововиливу в заочеревний простір зліва, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.
Порушення водієм ОСОБА_7 вимог пунктів 2.3 б), 12.3, 12.4, 12.9 б) ПДР України перебувають у причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
У судовому засіданні обвинувачений надав показання, що дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення в час, місці та за обставин, зазначених у обвинуваченні, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства. Щиро розкаявся, свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Також показав, що 01.11.2022 близько 18 години керував технічно справним автомобілем марки Ford моделі Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та неподалік будинку АДРЕСА_3 передньою правою частиною зазначеного автомобіля допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , яка перетинала проїзну частину проспекту Миру справа наліво відносно напрямку руху транспортного засобу поза межами пішохідного переходу. Просив неодноразово вибачення у потерпілої, завдану шкоду відшкодував останній, шкодує про вчинене. Крім того, просив суворо не карати та не позбавляти його прав керувати транспортними засобами, оскільки його право керування є основним джерелом доходу, також його батьки являються особами з інвалідністю з дитинства, хворіють, потребують стороннього догляду та регулярного пересування за допомогою транспортного засобу. Знає мову жестів, що допомагає в поліклініках та лікарнях при лікуванні його батьків. Не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні надала показання, що обвинувачений вчинив дане кримінальне правопорушення в час, місці та за обставин, зазначених у обвинуваченні. Переходила дорогу в недозволеному місці. Обвинувачений ОСОБА_7 дійсно неодноразово просив у неї вибачення, відшкодував завдані збитки, завжди був з нею на зв'язку при необхідності. Жодних претензій до нього не має та просила останнього суворо не карати, не позбавляти волі та прав керування транспортними засобами.
У зв'язку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз'яснивши учасникам судового провадження наслідки застосування даної статті КПК України.
За таких обставин, враховуючи показання обвинуваченого, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення доведеною та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до положень ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд, враховує матеріали досудової доповіді Житомирського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області, відповідно якої у ОСОБА_7 відсутня історія кримінального минулого, позитивні особливості його соціально-психологічної сфери життя та наявні захисні фактори, такі як: міцні стосунки з родиною, успішна самореалізація, позитивні плани на майбутнє та враховуючи результати оцінки ризиків вчинення ним повторних кримінальних правопорушень (низький), а також його ймовірної небезпеки для суспільства (низький) свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.
З урахуванням викладеного, а також те, що обвинувачений раніше не судимий, має молодий вік, ФОП, неодружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, має міцні стосунки з родиною, утримує батьків, які являються особами з інвалідністю з дитинства, хворіють та потребують лікування, що підтверджується медичними документами, склад його сім'ї, вчинив тяжкий злочин, характеризується виключно позитивно, на наркологічному обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, шкодує про вчинене, відшкодував завдану шкоду потерпілій, яка не наполягає на позбавлені волі та позбавлені прав керування обвинуваченого, а також, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та призначає обвинуваченому міру покарання із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, оскільки вважає, що саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів, що складають 10834 грн 40 коп слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Питання щодо речового доказу суд вирішує, відповідно до ст. 100 КПК України.
Арешт накладений ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 09.11.2022 слід скасувати.
Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 374 КПК України,
ОСОБА_7 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк - 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо останній протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені обов'язки, відповідно до ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 10834 грн 40 коп стягнути з ОСОБА_7 .
Арешт накладений ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 09.11.2022 скасувати.
Речовий доказ, а саме: автомобіль марки Ford, моделі Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 - безоплатно повернути власнику ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_1