Справа № 169/608/24
Провадження № 2/169/232/24
02 вересня 2024 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого судді Хвіц Г.Й.
за участю секретаря судового засідання Мисюка П.З.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі майна, що є у спільній частковій власності, та припинення права спільної часткової власності на майно,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ в натурі майна, що є у спільній частковій власності, та припинення права спільної часткової власності на майно, посилаючись на те, що на підставі договору дарування житлового будинку від 05 березня 2012 року він є власником 1/3 частки житлового будинку з відповідними частками надвірних будівель та споруд, загальною площею 108,5 кв. м, житловою площею 81,0 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Турійського районного суду Волинської області від 23 березня 2021 року у справі №169/762/20, що набрало законної сили, виділено відповідачу ОСОБА_2 у приватну власність 2/3 частини вказаного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами. Вказуючи, що відповідно до висновку експерта № 29 судової будівельно - технічної експертизи від 28 серпня 2020 року, що проведений у справі №169/762/20, виділ у приватну власність 1/3 частки житлового будинку, що належать йому, є технічно можливим, то з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив виділити йому у приватну власність 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 32.7 кв. м., до складу якої входять приміщення: 1-3 площею 18.0 кв. м., 1-4 площею 14.7 кв. м., літня кухня Д-1, та припинити його право спільної часткової власності на цей будинок.
Суддя своєю ухвалою від 04 липня 2024 року позовну заяву прийняла до розгляду, відкрила провадження у справі та призначила підготовче засідання.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мозольська О.М. подала до суду відзив на позов, у якому вказала, що відповідач ОСОБА_2 не заперечує щодо виділу позивачу у приватну власність 1/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та припинення його права спільної часткової власності на цей будинок.
У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Москвичов С.І. не з'явилися, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені, представник позивача - адвокат Москвичов С.І. подав до суду клопотання від 15 серпня 2024 року, в якому вказав, що позов вони підтримують з викладених у ньому підстав, просять його задовольнити та розглядати справу без їхньої участі.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Мозольська О.М. у підготовче засідання не з'явилися, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені, однак представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мозольська О.М. подала суду письмову заяву, в якій вказала, що позовні вимоги вони визнають повністю, не заперечують проти їх задоволення та просять справу розглядати за їхньої відсутності.
Враховуючи, що в підготовче засідання всі учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.
Частиною третьою статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Як установив суд, на підставі договору дарування житлового будинку від 05 березня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Турійського районного нотаріального округу Волинської області Гутом В.П., позивач ОСОБА_1 є власником 1/3 частки, а відповідач ОСОБА_2 - 2/3 часток житлового будинку з відповідними частками надвірних будівель та споруд, загальною площею 108,5 кв. м, житловою площею 81,0 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с.13 - 14).
Право власності на 1/3 частку вказаного житлового будинку зареєстроване за позивачем ОСОБА_1 відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 12).
Рішенням Турійського районного суду Волинської області від 23 березня 2021 року у справі №169/762/20, що набрало законної сили, виділено відповідачу ОСОБА_2 у приватну власність 2/3 частини вказаного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами (а. с. 9-11).
Відповідно до висновку експерта № 29 судової будівельно - технічної експертизи від 28 серпня 2020 року, що проведений у справі №169/762/20, виділ у приватну власність 1/3 частки вказаного житлового будинку, що належить позивачу ОСОБА_1 , а саме: загальною площею 32.7 кв. м., до складу якої входять приміщення: 1-3 площею 18.0 кв. м., 1-4 площею 14.7 кв. м., літня кухня Д-1, є технічно можливим.
Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно із частинами першою, третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.
Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.
Відповідно до висновку експерта № 29 судової будівельно - технічної експертизи від 28 серпня 2020 року, що проведений у справі №169/762/20, запропоновано два варіанти виділу часток житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому варіант №1, за яким рішенням Турійського районного суду Волинської області від 23 березня 2021 року у справі №169/762/20, що набрало законної сили, виділено відповідачу ОСОБА_2 у приватну власність 2/3 частини вказаного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, позивачу ОСОБА_1 слід виділити в натурі у приватну власність 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 32.7 кв. м., до складу якої входять приміщення: 1-3 площею 18.0 кв. м., 1-4 площею 14.7 кв. м., літня кухня Д-1.
З урахуванням викладеного, того, що виділ у приватну власність належної позивачу 1/3 частки житлового будинку є технічно можливим, не вплине на його цільове призначення, виділ за вказаним варіантом можливий без будь - яких істотних перебудов об'єкта нерухомості, а також враховуючи, що відповідач позов визнала, що не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для проведення виділу ОСОБА_1 у приватну власність 1/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаним у висновку експерта № 29 судової будівельно - технічної експертизи від 28 серпня 2020 року варіантом №1.
Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом частини першої статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Виходячи з вищенаведених положень процесуального закону та враховуючи, що відповідач визнала позов до початку розгляду справи по суті, то судові витрати слід розподілити таким чином: повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 605.60 гривень; стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, - 605.60 гривень.
На підставі викладеного, статей 356, 358, 364 ЦК України, та керуючись статтями 141, 142, 263 - 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі майна, що є у спільній частковій власності, та припинення права спільної часткової власності на майно задовольнити повністю.
Виділити ОСОБА_1 у приватну власність 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 32.7 кв. м., до складу якої входять приміщення: 1-3 площею 18.0 кв. м., 1-4 площею 14.7 кв. м., літня кухня Д-1.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, сплачений відповідно до квитанції АТ «Укрпошта» №1339926757 від 05 червня 2024 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Ім'я позивача - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , житель: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Турійським РВ УМВС України у Волинській області 18 лютого 1997 року.
Ім'я представника позивача - ОСОБА_3 , місцеперебування: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , номер і серія паспорта невідомі.
Ім'я відповідача - ОСОБА_2 , жителька: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий Турійським РВ УМВС України у Волинській області 09 грудня 2009 року.
Ім'я представника відповідача - ОСОБА_4 , місцеперебування: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер і серія паспорта невідомі.
Повне рішення складено 02 вересня 2024 року.
Головуючий