Рішення від 03.09.2024 по справі 165/3306/24

справа № 165/3306/24

провадження №2-а/165/24/24

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гайворонського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дячук С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

Постановою поліцейського ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Калітки В.А. серії ЕНА №2586119 від 11 липня 2024 року його визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. У постанові зазначено, що 11 липня 2024 року він керував по вул. Сірка в м. Нововолинську автомобілем марки «Пежо 206», державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, та був не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.2.3в ПДР України. Зазначає, щовказана постанова винесена безпідставно та не відповідає обставинам справи. Вказує, що він дійсно 11.07.2024 їхав власним автомобілем та був зупинений працівниками поліції, які одразу вимагали пред'явити документи, пояснивши, що він керував транспортним засобом із непристебнутим ременем безпеки. Стверджує, що під час руху автомобіля був пристебнутий ременем, адже давно має таку звичку і ніколи не керує автомобілем, будучи не пристебнутим ременем безпеки. Незважаючи на заперечення факту порушенняПДР і вимогу надати докази на підтвердження такого, поліцейський виніс оскаржувану постанову. У зв'язку з вищевикладеним просить скасувати постанову поліцейського ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Калітки В.А. серії ЕНА №2586119 від 11 липня 2024 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

20.08.2024 року представником відповідача було подано відзив на вищевказану позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень щодо позову зазначає, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП відбулось з повним дотриманням законодавства, а його доводи, викладені у позовній заяві не відповідають дійсним обставинам справи. У задоволенні позову просить відмовити.

Судові засідання, призначені на 20.08.2024, 22.08.2024 та 29.08.2024, відкладались у зв'язку із задоволенням клопотань представника позивача - адвоката Андрейчука С.В. про необхідність ознайомлення із відзивом та долученим до нього відеозаписом, про виклик та допит свідка, про зайнятість в розгляді іншого кримінального провадження відповідно.

В судове засідання позивач, його представник та представник відповідача не прибули, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Про причини своєї неявки представник відповідача суд не повідомив. Представник позивача адвокат Андрейчук С.В. подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі та участі позивача, відмовляється від допиту свідка, про виклик якого клопотав, додатково вказав про відсутність доказів про те, що транспортний засіб позивача рухався і при цьому він не був пристібнутий ременем безпеки.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на те, що обидві сторони у повному обсязі скористалися своїми правами щодо подання процесуальних документів, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті на підставі наявних у справі матеріалів.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, суд робить такі висновки.

Судом встановлено, що поліцейським ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Каліткою В.А. винесено постанову серії ЕНА №2586119 від 11 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено на останнього стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 11 липня 2024 року керував по вул. Сірка в м. Нововолинську автомобілем марки «Пежо 206», державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, та був не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.2.3в ПДР України - порушення правил користування ременем безпеки.

Згідно п.п. в) п. 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

За порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами згідно з ч. 5 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно із ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі про порушення правил дорожнього руху, визначені ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши докази, надані представником відповідача, зокрема, диск з відеозаписами з місця вчинення та місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що суб'єктом владних повноважень доведено правомірність його дій, оскільки, надані докази свідчать про те, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 121 КУпАП.

Зокрема, з досліджених вищевказаних відеозаписів з місця події, зокрема файлу «Х7NAKAN_00001120240711172705_0023» вбачається, що за кермом транспортного засобу марки «Пежо 206», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуває ОСОБА_1 , який не пристебнутий ременем безпеки.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується всукупності вищевказаним відеозаписом, на якому він, зокрема, повідомив, що їде з "города", та не заперечується позивачем у позовній заяві.

Вимоги п.п. в) п. 2.3 ПДР зобов'язують водія користуватися ременями безпеки з метою безпеки дорожнього руху. Виконання такого обов'язку водієм в жодному разі не пов'язане із умовою руху чи нерухомим станом транспортного засобу.

З урахуванням наведеного суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 п.п. в) п. 2.3 ПДР та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

З урахуванням наведеного вище, аргументи позивача стосовно відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими судом доказами. Зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам статтей 283, 284 КУпАП. Факт роз'яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст.268 КУпАП, засвідчено останнім своїм підписом у постанові.

На переконання суду встановлені в ході розгляду справи обставини у своїй сукупності та взаємозв'язку свідчать про обґрунтованість та правомірність оскаржуваної постанови, таке рішення прийняте відповідно до вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про залишення рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовної заяви - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 77, 79, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд,

ухвалив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Постанову поліцейського ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Калітки В.А. серії ЕНА №2586119 від 11 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн - залишити без змін.

Витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 щодо сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначених ст.286 КАС України, у відповідності до ч.4 цієї статті, може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Волинській області, ЄДРПОУ 40108604, юридична адреса: вул. Винниченка 11, м. Луцьк, 43000.

Головуючий суддя Олександр ГАЙВОРОНСЬКИЙ

Попередній документ
121346024
Наступний документ
121346026
Інформація про рішення:
№ рішення: 121346025
№ справи: 165/3306/24
Дата рішення: 03.09.2024
Дата публікації: 05.09.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Нововолинський міський суд Волинської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (19.11.2024)
Дата надходження: 18.09.2024
Предмет позову: визнання дії та бездіяльності протиправними
Розклад засідань:
20.08.2024 10:00 Нововолинський міський суд Волинської області
22.08.2024 16:30 Нововолинський міський суд Волинської області
29.08.2024 16:00 Нововолинський міський суд Волинської області
03.09.2024 10:30 Нововолинський міський суд Волинської області