Справа № 161/11740/24
Провадження № 2/161/3496/24
(заочне)
27 серпня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Черняка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ленічевої Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування заяви вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно. Відповідач у справі є його братом, який на спадкове майно не претендує, заяви про прийняття спадщини не подавав. Позивач є спадкоємцем першої черги, постійно проживав зі спадкодавцем та вважав, що прийняв спадщину. Однак, при зверненні до нотаріуса отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії. З огляду на наведене просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю два місяці.
Ухвалою суду від 25 червня 2024 року справа була прийнята до розгляду та відкрито провадження.
Позивачем до початку судового засідання подано заяву про розгляд справи без його участі, вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у письмовій заяві позов визнає повністю, розгляд справи просить здійснювати без його участі.
Представник Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Правом подачі відзиву не скористався.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 7).
Після смерті спадкодавця відклалась спадщина на належне їй майно, а саме: право на земельну частку (пай), розміром 5,39 га в с. Хорохорин Луцького району (а.с.10).
ОСОБА_1 не оформив своїх спадкових прав, проживав зі спадкодавцем на момент її смерті без реєстрації. Заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався (а.с.9).
З відповіді Іваничівської державної нотаріальної контори від 08 серпня 2024 року, наданої на запит суду, вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є сином спадкодавця (а.с.8-11), отже відповідно до положень ст. 1261 ЦК України, є спадкоємцем першої черги та має право спадкування за законом.
Позивач у встановлений законом термін до нотаріуса не звернувся, у зв'язку з чим пропустив строк звернення із заявою про прийняття спадщини.
З відповіді нотаріуса вбачається, що останньому було роз'яснено право звернення до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.11).
Надаючи правову оцінку причинам пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
В даному випадку строк для прийняття спадщини після померлої минув.
Одночасно, частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом встановлено, що позивач пропустив строк на подачу заяви, оскільки не мав правової обізнаності щодо необхідності отримання свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 та ч. 3 ст. 1296 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Оцінюючи доводи позивача та надані ним докази в обґрунтування позовних вимог, суд визнає причини пропуску встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини поважними.
Крім того, суд враховує, що визнання поважними причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб, суперечити принципам законності, добросовісності, розумності та справедливості (ст. 3 ЦК України).
Водночас відмова у задоволенні позову, за наявності встановлених судом обставин, була б непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном.
Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, на думку суду, позивачу слід надати додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини - два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Встановлюючи саме такий додатковий строк для прийняття спадщини суд вважає за необхідне створити позивачу реальну можливість реалізувати своє право на прийняття спадщини.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи вищенаведене, на підставі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 3, 1268-1272 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.12-13, 81, 141, 259, 264-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 30 серпня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк