Копія
154/3207/24
2-з/154/5/24
29 серпня 2024 року м. Володимир
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Каліщука А.А.
за участю секретаря судового засідання Кравчук А.М.,
розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Володимир-Волинського міського суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
У Володимир-Волинський міський суд Волинської області звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Володимирська державна нотаріальна контора Волинської області державний нотаріус Долгунська А.П. про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Вимоги обгрунтовує тим, що у АДРЕСА_1 проживали його батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Позивач зазначає, що він також постійно проживав і продовжує проживати у даному житлі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 . Після його смерті стало відомо, що за життя він склав заповіт на належне йому майно на свого внука - ОСОБА_2 , який прийняв спадщину.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мама ОСОБА_4 . Заповіту мати не складала, а тому після її смерті відкрилась спадщина за законом на усе належне їй майно, в тому числі на належну їй частину житлового будинку, який належав батькам на праві спільної сумісної власності.
Позивач зазначає, що постійно проживав з матір'ю на час відкриття спадщини, а тому вважається таким, що прийняв спадщину. Також він у визначений законом шестимісячний строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Рідний брат позивача - ОСОБА_1 на час відкриття спадщини після смерті матері проживав та був зареєстрований в іншому місці, із заявою про прийняття спадщини у визначений законом строк до нотаріальної контори не звертався, а тому вважається таким, що після смерті матері спадщину не прийняв.
Таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем майна померлої матері.
Однак після смерті матері позивачу стало відомо, що право власності на весь житловий будинок зареєстрована на ОСОБА_2 , який успадкував будинок в цілому після смерті ОСОБА_3 , оскільки мати позивача відмовилась від спадщини у його користь.
Позивач вважає, що нотаріусом неправильно встановлено правовий режим спадкового майна, оскільки будинок був побудований його батьками у шлюбі і належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і не є особистою власністю його батька. Тому частина успадкованого ОСОБА_2 майна не входила до складу спадщини за заповітом.
Просить визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 20.05.2019 на ім'я ОСОБА_2 в частині спадкування ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 . Визнати за ним право власності на частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову.
Заяву про забезпечення позову обгрунтовує тим, що ОСОБА_2 зняв його з реєстрації місця проживання та повідомив, що продає цей будинок. Відповідач ОСОБА_1 поставив перед ним вимогу, щоб він до 01.09.2024 виселився із спірного житлого будинку.
Оскільки спірний житловий будинок може бути відчужене, що може унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а тому просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на дане житло.
Перевіривши доводи заявника викладені у заяві про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, шляхом накладенням арешту на майно.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Оскільки між сторонами дійсно виник спір щодо успадкованого ОСОБА_2 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , є підстави вважати, що дане майно відповідач може відчужити на користь третіх осіб, тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі.
Викладені у заяві підстави для забезпечення позову та причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, суд вважає обгрунтованими.
З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся,а тому заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.149 - 154, 258-261, 268, 353, 354 ЦПК України, суд,
постановив:
Заяву задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 .
Копію ухвали направити сторонам для відому.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
На ухвалу протягом 15 днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає у АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає у АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , 1995 р.н. проживає у АДРЕСА_1 .
Суддя:/підпис/
Виготволено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя А.А. Каліщук