Запорізької області
03.12.07 Справа № 19/229/07
Даценко Л.І.
за позовом -Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Дніпропетровського регіонального відділення, м. Дніпропетровськ, 49101, вул. Красна, 20-а
до відповідача - Відкритого акціонерного товариства “Завод Південгідромаш», м. Бердянськ Запорізької області, 71440, Мелітопольське шосе, 77
Суддя Даценко Л.І.
Представники:
Позивача -Мудра К.М. дов.№1908 від 01.11.2007.
Відповідача -Бордюг Т.Є. дов.№06 від 28.11.2007.
До господарського суду надійшла позовна заява Української державної інноваційної компанії в особі Дніпропетровського регіонального управління до Відкритого акціонерного товариства “Завод Південгідромаш» про стягнення заборгованості у сумі 437 500,00 грн.
У судовому засіданні представником позивача надано постанову Кабінету Міністрів України №1007 від 08.08.2007., згідно якої перейменовано Українську державну інноваційну компанію в Державну інноваційну фінансово-кредитну установу.
Відсовідно ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне замінити позивача у справі -Українську державну інноваційну компанію в особі Дніпропетровського регіонального управління на Державну інноваційну фінансово-кредитну установу в особі Дніпропетровського регіонального відділення.
Відповідно до ст.85 ГПК України за згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Позивач у судовому засіданні наполягає на позовних вимогах, просить стягнути з відповідача суму у розмірі 437 500,00 грн. згідно мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Запорізької області №5/5/418 від 24.12.2001., зазначає, що всі заходи, які були застосовані до відповідача для отримання заборгованості не дали позитивного результату.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, крім того ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.12.2006. по справі №19/1/07 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ “Завод Південгідромаш», м. Бердянськ. Ухвалою суду від 30.05.2007. затверджено реєстр вимог кредиторів та визнано склад конкурсних кредиторів. У зазначений законом термін заява позивача про грошові вимоги до ВАТ “Завод Південгідромаш» не була подана. Ч. 2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
11.07.1995. між Запорізьким регіональним відділенням Державного інноваційного фонду України та Відкритим акціонерним товариством “Завод “Південгідромаш» був укладений інноваційний договір №60 від 26.09.1995., останньому було надано інноваційну позику в сумі 600 000,00 грн. Відповідно до умов інноваційного договору і додаткових угод до нього № 1 від 29.07.1996., № 2 від 25.03.1997. - кінцевий термін повернення платежів - 2-й квартал 1998 року.
Умови інноваційного договору відповідач не виконав. 23.07.2001. за заявою позивача господарським судом Запорізької області було порушено провадження у справі №5/5/418 про банкрутство ВАТ “Завод Південгідромаш».
Ухвалою суду від 24.12.2001. по справі № 5/5/418 була затверджена мирова угода з доданим до неї графіком погашення боргу. Строк останнього погашення заборгованості червень 2002 року. Мирова угода від 18.09.2001. діє до повного погашення підприємством заборгованості.
Мирова угода відповідачем не виконана, графік погашення боргу порушено, заборгованість у сумі 437 500,00 грн. не погашена.
Додатковою угодою №4 від 05.06.2003. до інноваційного договору №60 від 26.09.1995. та актом звірення взаємних розрахунків від 01.11.2003. відповідач підтвердив свою прострочену заборгованість перед Запорізьким регіональним відділенням Української державної інноваційної компанії у розмврв 437500,00 грн.
Запорізьке регіональне відділення Української державної інноваційної компанії відповідно до Постанови правління Української державної інноваційної компанії від 22.09.2004 року № 310 ліквідовано. 22.12.2004 року Запорізьке регіональне відділення Української державної інноваційної компанії виключено з єдиного державного реєстру. Згідно з актом приймання-передачі від 30.11.2004. №11/8 Українська державна інноваційна компанія передала на супроводження в Дніпропетровське регіональне відділення інноваційні справи і дебіторську заборгованість, в тому числі і щодо відповідача.
01 серпня 2005 року відповідач актом звірення взаємних розрахунків по інноваційному договору №60 від 26.09.1995. ще раз підтвердив свою заборгованість перед Дніпропетровським регіональним відділенням УДІК у сумі 437 500,00 грн.
17.07.2007. до відповідача було направлено претензію №307 з вимогою погасити заборгованість перед УДІК ДРВ, яка залишена відповідачем без задоволення.
На теперішній час заборгованість у сумі 437 500 грн. перед Українською державною інноваційною компанією не погашена.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши дослідженні докази, пояснення представників сторін, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають на наступних підставах.
Згідно статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.(ст. 257 ЦК України).
Як випливає із позовної заяви підставою для визначення зобов'язань відповідача перед позивачем є мирова угода від 18.09.2001., затверджена ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.12.2001. по справі №5/5/418. Згідно зазначеної мирової угоди відповідач зобов'язався виконати свої зобов'язання з погашення грошового боргу перед позивачем у строк до 01.07.2002. Виходячи зі змісту мирової угоди строк позовної давності для стягнення заборгованості почався у позивача 19.09.2001. та закінчився 19.09.2004. У цей час позивач позов до відповідача не пред'явив, відповідно, втратив право на звернення до суду з вимогою про захист свого права.
Відповідно ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Крім того, судом встановлено наступне: 12.12.2006. ухвалою господарського суду Запорізької області порушено провадження у справі №19/1/07 про банкрутство відповідача ВАТ “Завод Південгідромаш» відповідно до вимог ст.11,12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
20.01.2007. в газеті “Урядовий кур'єр» №11 було здійснено публікацію про порушення провадження у справі про банкрутство підприємства-відповідача.
30.05.2007. ухвалою господарського суду Запорізької області затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів ВАТ “Завод Південгідромаш».
Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість позивача у сумі 437500,00 грн. виникла до дня порушення провадження у справі про банкрутство відповідача.
Відповідно до п.1 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Згідно п.2 ст.14 зазначеного Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними... Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Внаслідок викладеного, в позові про стягнення 437 500,00 грн. слід відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Замінити позивача у справі -Українську державну інноваційну компанію в особі Дніпропетровського регіонального управління на Державну інноваційну фінансово-кредитну установу в особі Дніпропетровського регіонального відділення.
В позові відмовити.
Суддя Л.І. Даценко