03.09.2024
Справа № 720/2495/24
Провадження № 2-з/720/31/24
03 вересня 2024 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Ляху Г.О.
за участю секретаря Факащук А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новоселиця заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ОСОБА_1 звернулась до Новоселицького районного суду із позовною заявою до ТОВ «Авентус Україна» та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. та приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Окрім того, звернулась із заявою про забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
У поданій заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 послалась на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Суд, вивчивши подану заяву, вважає що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією із причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.
З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.
Зокрема, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс 16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 у справі № 922/4587/13.
Предметом позову є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 4068, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. 03 березня 2021 року про звернення грошового стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором № 2319558 від 05 квітня 2020 року, укладеним із ТОВ «Авентус Україна».
Виходячи з специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.
Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.
Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Вирішуючи подану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог.
Так, з матеріалів справи вбачається, що предметом позову по даній цивільній справі є оскарження виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, як такого, що вчинений з порушенням норм матеріального права.
Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, заявник обґрунтовував її можливістю передчасного примусового звернення стягнення яке здійснено на підставі згаданого виконавчого напису до закінчення розгляду вказаного позову.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 11 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Оскільки у даному випадку заявник звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не мала взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, враховуючи, що 16 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди з примусового виконання виконавчого напису № 4068, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. 03 березня 2021 року, яким передбачено звернення стягнення на користь ТОВ «Авентус Україна», а позивач має намір оскаржити такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вказаного виконавчого напису може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду. Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи виконавчою службою буде примусово звернено стягнення, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів. Тому в даному випадку суд вважає, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
З урахуванням встановлених обставин справи та беручи до уваги предмет спору і зміст заявлених позовних вимог, в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому суд вважає за необхідне заяву позивача про забезпечення позову задовольнити та в порядку забезпечення позову зупинити стягнення за виконавчим написом.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд,-
З метою забезпечення позову ОСОБА_1 до ТОВ «Авентус Україна» та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни та приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, зупинити стягнення за виконавчим написом № 4068 від 03 березня 2021 року вчиненим приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною(виконавче провадження № 65186530 від 16 квітня 2021 року) про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», ЄДРПОУ 41078230, яке розташовано за адресою: проспект Берестейський, 90-А в м. Київ, індекс 03062, заборгованість в розмірі 31942 (тридцять одна тисяча дев'ятсот сорок два) гривень 76 копійок.
Ухвалу направити для виконання приватному виконавцю виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича, який знаходиться по вул. Міцкевича Адама, 2, офіс 22 в м. Чернівці.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.
Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані або замінені в порядку ст.ст. 156, 158 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький районний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ляху Г.О.