Справа № 716/1231/24
26.08.2024 року місто Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді Вайновської О.Є.,
секретаря судового засідання Бортніка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
04.06.2024 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №101859706 від 24.07.2023 року за яким відповідач отримав кредит в розмірі 10000,00 грн строком на 105 днів, за кредитним договором №5385445 від 25.07.2023 року, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 10000,00 грн строком на 105 днів, за кредитним договором №76763485 від 16.08.2023 року, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 10500,00 грн строком на 30 днів, за кредитним договором №4267971 від 21.07.2023 року, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 8000,00 грн строком на 25 днів, на умовах повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом.
В обґрунтування позову посилалося на те, що у зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань у ОСОБА_1 перед первісним кредитором виникла заборгованість за договором №101859706 від 24.07.2023 року в розмірі 35670,41 грн, за кредитним договором №5385445 від 25.07.2023 року в розмірі 36787,00 грн, за кредитним договором №76763485 від 16.08.2023 року в розмірі 42000,00 грн, за кредитним договором №4267971 від 21.07.2023 року в розмірі 23812,50 грн.
За договорами факторингу ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло прав вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаними кредитними договорами, а отже просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №101859706 від 24.07.2023 року в розмірі 35670,41 грн, за кредитним договором №5385445 від 25.07.2023 року в розмірі 36787,00 грн, за кредитним договором №76763485 від 16.08.2023 року в розмірі 42000,00 грн, за кредитним договором №4267971 від 21.07.2023 року в розмірі 23812,50 грн, вирішити питання про судові витрати.
Ухвалою судді від 07.06.2024 року відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач до судового засідання повторно не з'явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, відзив не подав.
За таких обставин, суд ухвалює заочне рішення, на що позивач надав згоду, що відповідає положенням ст.ст.223, 280-281 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву, додані до неї письмові докази, суд приходить до наступного.
Щодо кредитного договору №101859706 від 24.07.2023 року.
Встановлено, що 24.07.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №101850706, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 10000,00 грн на банківську картку строком на 105 днів, зобов'язався сплатити проценти за користування кредитом на наступних умовах: під час пільгового періоду, який складає 15 днів - 1,05% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, протягом поточного періоду - 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.п.1.2., 1.3., 1.3.1., 1.3.2., 1.5.2., 1.5.3.); сплатити комісію за надання кредиту - 700,00 грн (п.п.1.5.1.) - а.с.10-17.
Договір №101859706 від 24.07.2023 року укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем - електронним підписом Z24552 (а.с.10).
Згідно п.п.1.1 договору про споживчий кредит №101859706 від 24.07.2023 року (далі - Договір-1), ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом на визначених Договором-1 умовах.
Відповідно до п.1.5.2.-1.5.3. Договору-1 проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 1575,00 грн, протягом поточного періоду - 27000,00 грн (а.с.10-17).
28.11.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №28112023, за яким перший відступив, а другий набув права вимоги за договорами, зазначеними в реєстрі боржників (а.с.19-21).
Відповідно до витягу з реєстру боржників №2 до договору факторингу №28112023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №101859706 від 24.07.2023 року на суму основного боргу в розмірі 9881,00 грн, на суму заборгованості за процентами в розмірі 25789,41 грн (а.с.23).
28.11.2023 року ТОВ «Мілоан» визначило розмір заборгованості ОСОБА_1 за Договором-1 в розмірі 35670,41 грн, яка складається: з заборгованості за кредитом в розмірі 9881,00 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 25789,41 (а.с.18).
Щодо кредитного договору №5385445 від 25.07.2023 року.
Встановлено, що 25.07.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №5385445, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 10000,00 грн на банківську картку строком на 105 днів, зобов'язався сплатити проценти за користування кредитом на наступних умовах: під час пільгового періоду, який складає 15 днів - 1,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, протягом поточного періоду - 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.п.1.2., 1.3., 1.3.1., 1.3.2., 1.5.2., 1.5.3.); сплатити комісію за надання кредиту - 1000,00 грн (п.п.1.5.1.) - а.с.24-31.
Договір №5385445 від 25.07.2023 року укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем - електронним підписом R14327 (а.с.24).
Згідно п.п.1.1 договору про споживчий кредит №5385445 від 25.07.2023 року (далі - Договір-2), ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом на визначених Договором-2 умовах.
Відповідно до п.1.5.2.-1.5.3. Договору-1 проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 2250,00 грн, протягом поточного періоду - 27000,00 грн (а.с.24-31).
28.11.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №28112023, за яким перший відступив, а другий набув права вимоги за договорами, зазначеними в реєстрі боржників (а.с.19-21).
Відповідно до витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу №28112023
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №5385445 від 25.07.2023 року на суму основного боргу в розмірі 10000,00 грн, на суму заборгованості за процентами в розмірі 26400,00 грн, на суму комісії - 387,00 грн (а.с.34).
28.11.2023 року ТОВ «Мілоан» визначило розмір заборгованості ОСОБА_1 за Договором-2 в розмірі 36787,00 грн, яка складається: з заборгованості за кредитом в розмірі 10000,00 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 26400,00 грн, заборгованості за комісією в розмірі 387,00 грн (а.с.32).
Щодо кредитного договору №76763485 від 16.08.2023 року.
Встановлено, що 16.08.2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики на умовах повернення позики в кінці строку позики №76763485, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 10500,00 грн на банківську картку строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 2,5 % на день (а.с.41-44).
Договір №76763485 від 16.08.2023 року укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем - електронним підписом Cw512bJ56D (а.с.42 зв.).
Згідно п.1 договору позики на умовах повернення позики в кінці строку позики №76763485 від 16.08.2023 (далі - Договір-3), ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом на визначених Договором-3 умовах.
Відповідно до п.2 Договору-3, графіку платежів до Договору-3, сторонами визначено: кількість днів у розрахунковому періоді - 30, суму кредиту - 10500,00 грн, проценти за користування в розмірі 2,5 % на за день користування кредитом, що становить - 7875,00 рн за весь час кредитування (а.с.41-44).
14.06.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №14/06/21, за яким перший відступив, а другий набув права вимоги за договорами, зазначеними в реєстрі (а.с.8-9).
За умовами додаткової угоди №20 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, загальна сума прав вимоги, що відступаються, згідно реєстру боржників №17 від 27.02.2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру боржників №17 від 27.02.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №76763485 від 16.08.2023 року на суму основного боргу 10500,00 грн, на суму заборгованості за процентами в розмірі 31500,00 грн (а.с.51).
27.02.204 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» визначило розмір заборгованості ОСОБА_1 за Договором-3 в розмірі 42000,00 грн, яка складається: з заборгованості за кредитом в розмірі 105000,00 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 31500,00 грн (а.с.45).
Щодо кредитного договору №4267971 від 21.07.2023 року.
Встановлено, що 21.07.2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики на умовах повернення позики в кінці строку позики №4267971, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 8000,00 грн на банківську картку строком на 25 днів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 27,89% протягом першого дня користування кредитом, 2,5% на день з другого дня і до дня повернення позики (а.с.52-54).
Договір №4267971 від 21.07.2023 року укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем - електронним підписом pj2vyMPr5x (а.с.54 зв.).
Згідно п.1 договору позики на умовах повернення позики в кінці строку позики №4267971 від 21.07.2023 року (далі - Договір-4), ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом на визначених Договором-4 умовах.
Відповідно до п.2 Договору-3, графіку платежів до Договору-3, сторонами, визначено: кількість днів у розрахунковому періоді - 25, суму кредиту - 8000,00 грн, проценти за користування в розмірі 27,89% за перший день користування кредитом, 2,5% - другий - останній день користування кредитом, 2250,000 грн за весь час кредитування (а.с.52-54).
14.06.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №14/06/21, за яким перший відступив, а другий набув права вимоги за договорами, зазначеними в реєстрі (а.с.8-9).
За умовами додаткової угоди №21 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, загальна сума прав вимоги, що відступаються, згідно реєстру боржників №121 від 20.03.2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру боржників №21 від 20.03.2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №4267971 від 21.07.2023 року на суму основного боргу 6600,00 грн, на суму заборгованості за процентами в розмірі 17212,50 грн (а.с.58).
20.03.2024 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» визначило розмір заборгованості ОСОБА_1 за Договором-4 в розмірі 23812,50 грн, яка складається: з заборгованості за кредитом в розмірі 6600,00 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 17212,50 грн (а.с.55).
Відповідно до ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ч.1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст.1055 ЦК України, визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 ст.204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Встановлено, що оспорюваний договір був укладений сторонами в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
А тому, Договір-1, Договір-2, Договір-3, Договір-4 відповідають вимогам статті 11 Закону, оскільки відповідач перед взяттям кредиту був повністю ознайомлений з умовами кредитного договору, саме до його підписання, адже Інформаційно-телекомунікаційна система побудована на тому, що без попереднього ознайомлення з умовами кредитного договору, клієнт не може перейти до наступного етапу безпосереднього підписання договору.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, дослідженням письмових доказів встановлено, що 24.07.2023 року та 25.07.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про споживчий кредит №101850706 та №5385445, відповідно, за якими відповідач отримав кредити в розмірі по 10000,00 грн строком на 105 днів; 16.08.2023 року та 21.07.2023 року електронний договір позики №76763485 та №4267971, відповідно, за якими відповідач отримав кредити в розмірі 10500,00 грн та 8000,00 грн строком на 30 та 25 днів.
При цьому, перед укладенням вищевказаного договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію ОСОБА_1 за допомогою отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону, а ОСОБА_1 заповнив заявку на отримання кредиту на сайті товариства за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого позивач надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання Договору1, Договору-2, Договору-3, Договору-4.
Договір-1, Договір-2, Договір-3, Договір-4, графіки платежів та паспорти споживчого кредиту підписані електронним підписом Z24552, R14327, Cw512bJ56D, pj2vyMPr5x відповідно.
Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості до Договору-1, станом на 30.04.2024 року відповідач заборгував 35670,41 грн, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 9881,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 25789,41 (а.с.18).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості до Договору-2, станом на 30.04.2024 року відповідач заборгував 36787,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 10000,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 26400,00 грн, заборгованість за комісією 387,00 грн (а.с.32).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості до Договору-3, станом на 30.04.2024 року відповідач заборгував 42000,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 10500,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 31500,00 грн (а.с.45).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості до Договору-4, станом на 30.04.2024 року відповідач заборгував 23812,5 грн, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 6600,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 17212,50 грн (а.с.55).
Контррозрахунку відповідач не надав.
За загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-78, 81, 83-84, 228, 229, 235, 243, 264-265 ЦПК України, визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру заборгованості, наявності доказів, що її підтверджують). Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.
Аналізуючи надані позивачем розрахунки до Договору-1, Договору-2, Договору-4 суд вбачає, що відповідачем ОСОБА_1 частково виконувалися умови кредитного договору щодо сплати комісії (Договір-1, Договір-2), процентів за користування кредитними коштами (Договір-1, Договір-4) та навіть заборгованості за кредитом (Договір-1, Договір-4), адже сума боргу, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, є меншою за суму отриманого кредиту, нарахованих процентів за користування кредитом, за суму комісії. Заборгованість з комісії за Договором-1 у відповідача відсутня.
Проте, ненадання позивачем належного розрахунку заборгованості за Договором-1, Договором-2, Договором-4, з якого б можна було б встановити початок нарахування процентів за користування кредитними коштами та припинення їх нарахування, дату та суму погашення відповідачем заборгованості за кредитними договорами, з метою встановлення чи вірно нараховувалися проценти за користування кредитними коштами, чи не здійснювалося нарахування процентів поза межами строку кредитування, а також встановити коли відповідачем здійснювалися погашення заборгованості за кредитними договорами та в якому розмірі, які саме суми погашалися в першу чергу (комісії, проценти, тіло кредиту…), позбавляють суд можливості перевірити достовірність розрахунків заборгованості за Договором-1, Договором-2, Договором-4, а отже встановити дійсність заборгованості, яка підлягає до стягнення з відповідача.
Що стосується заборгованості ОСОБА_1 за Договором-3 за тілом кредиту в розмірі 10500,00 грн, суд вважає її встановленою у вказаному розмірі, бо кредит було отримано у вказаній сумі і заборгованість за тілом кредиту не змінювалася протягом строку кредитування.
Щодо процентів за користування кредитними коштами за Договором-3, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК.
Пунктом 2 Договору-3 визначено, що кредит надається строком на 30 днів, тобто до 15.09.2023 року.
Умов про пролонгацію кредитного договору за ініціативою товариства або про автопролонгацію -3 не містить.
Пунктом 6 Договору передбачено право пролонгації кредитного договору за ініціативою позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується щоразу за допомогою одноразового ідентифікатора.
Проте матеріали справи не містіть доказів на підтвердження вказаних обставин.
Враховуючи викладене, строк кредитування за договором №76763485 від 16.08.2023 року закінчився 15.09.2023 року.
Оскільки після спливу визначеного Договором-3 строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється і в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, про що зазначено у Постанові Великої палати ВС від 28.03.2018 у справі №14-10цс18, вимоги позивача про стягнення процентів, нарахованих після закінчення строку дії Договору-3, тобто після 15.09.2023 року, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Вимоги, в порядку ст.625 ЦК України, позивачем до ОСОБА_1 не заявлені.
Відтак, обґрунтованим є нарахування процентів за користування кредитом за договором №76763485 від 16.08.2023 року за період з 17.08.2023 року по 15.09.2023 року в розмірі 7875,00 грн, тобто виходячи з суми боргу 10500,00 грн, процентної ставки 2,5% на день, та кількості днів користування позикою 30: проценти = сума боргу 10500 грн*процентна ставка 2,5%/100%*кількість днів 30 = 7875,00 грн.
Як зазначалося, 14.06.2021 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за договором факторингу №14062023, та додаткової угоди №20 від 27.02.2024 року відступило, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право грошової вимоги на суму боргу до ОСОБА_1 , яке утворилось по невиконанню умов Договору-3 та підтверджується витягом з реєстру боржників.
Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Таким чином, під час розгляду справи встановлено, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №76763485 від 16.08.2023 року в розмірі 18375,00 грн, яка утворилася за період з 16.08.2023 року по 15.09.2023 року та складається з заборгованості за кредитом в розмірі 10500,00 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 7875,00 грн, а тому, позов ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню на загальну суму 18375,00 грн (13,29% від заявленої ціни позову).
В решті позову ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором-3, а також за Договором-1, Договором-2, Договором-4 слід відмовити за необґрунтованості.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з положень частин 1 та 3 (пункт 1) ст.133 ЦПК України, згідно яких судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» сплатило судовий збір в розмірі 3028,00 грн, які просило стягнути із відповідача. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на 13,29% від заявленої суми позовних вимог, то частковому стягненню з відповідач на користь позивача підлягає і судовий збір, а саме в розмірі 402,42 грн.
Керуючись ст.ст.204, 207, 512, 514, 634, 638, 1048, 1049,1054, 1055, 1077, 1078, 1080,108 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код (ЄДРПОУ 35625014, 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, рахунок № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором №76763485 від 16.08.2023 року в розмірі 18375 (вісімнадцять тисяч триста сімдесят п'ять) гривень 00 копійок, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10500,00 грн, заборгованість за відсотками - 7875,00 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, рахунок № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк», код ЄДРПОУ 35625014 витрати по сплаті судового збору в розмірі 402 (чотириста дві) гривні 42 (сорок дві) копійки.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 02.09.2024.
Суддя О.Є. Вайновська