Справа №2а-3896/10
27.10.2010 року Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:
Головуючий - суддя Іванова А.П.,
при секретарі - Люліної Я.О.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Кізлик К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області, про скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, яким просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № АН 784815 від 01.10.2010 року.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та суду пояснив, що постановою від 01.10.2010 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП за порушення п. 18.1 ПДР України. Вважає зазначену постанову необґрунтованою, безпідставною, оскільки правопорушення не робив, тому із зазначених підстав просив скасувати зазначену постанову.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, не повідомив про причини неявки, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Перевіривши матеріали справи та надані документи, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою серії №АН784815 від 01.10.2010 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП, в якій зазначено що 01.10.10 о 08-00 год. він керував автомобілем Опель Астра дн НОМЕР_1 по пр. Миру біля Донбас-Арени у м. Донецьку, при цьому не виконав вимоги дорожнього знаку 18,1 ПДР України, а саме: не надав переваги в русі пішоходам, які знаходились на неврегульованому пішохідному переході. Зазначена постанова ухвалена на підставі візуального спостереження, інспектором ДАІ не здійснювалося фіксування дій за допомогою фото- чи відеоприладів.
Відповідно до вимог ст. 288 КпАП постанову іншого органу (посадової особи) - про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовий орган), або у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд в порядку визначеному Кодексам адміністративного судочинства України, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративній справі про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі закону, всебічно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до п. 18.1 ПДР України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП України перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про те, що, позивач не надав суду об'єктивних доказів того, що він діяв правомірно, також не надано доказів, які б спростовували ствердження інспектора ДАІ при винесенні постанови щодо вини ОСОБА_1 про притягнення його адміністративної відповідальності.
Крім того, суд приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_4, надані в судовому засіданні, які підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення позивачем, а саме те, що останнім не було надано переваги у русі пішоходам, що знаходились на неврегульованому пішохідному переході. Також свідком було пояснено, що залучення в якості свідків пішоходів при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не малось можливості.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанову АН № 784815 від 01.10.2010, яка винесена суб'єктом владних повноважень - посадовою особою відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП винесено відповідно до закону, а тому підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 8, 9, 10, 11, 14, 18, 71, 158, 159-163 КАС України, ч.1 ст. 122 КУпАП суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області, про скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності - відмовити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя