Справа № 404/1366/23
Провадження № 2/390/459/23
"10" квітня 2024 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Квітки О.О.,
при секретарі - Шульзі А.О.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Антонової С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК», в особі Кіровоградської обласної дирекції АБ "УКРГАЗБАНК", до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» (далі - позивач, ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором №03-10121808-03-Ф від 23.05.2008 у вигляді 3% річних від суми невиконаного грошового зобов'язання в розмірі 6137, 35 доларів США.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ОСОБА_2 та ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" 23.05.2008 укладено кредитний договір №03-10121808-03-Ф, відповідно до якого банком надано відповідачу кредит у розмірі 60 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом 14,3 % річних. У зв'язку з невиконанням зобов'язань щодо повернення кредиту банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.10.2010, що набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 солідарно заборгованість за кредитним договором №03-10121808-03-Ф в сумі 69421,77 доларів США та 23845,35 грн. Вказане рішення не виконувалося відповідачем протягом більш ніж 10 років. Лише 05.06.2020 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з повним погашенням заборгованості, визначеної рішенням суду. З ухваленням рішення суду про стягнення боргу у 2010 році зобов'язання відповідача сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилося та тривало до моменту фактичного виконання рішення суду до 04.06.2020. В зв'язку з цим, банк має право на отримання компенсації, передбаченої ч.2 ст.625 ЦК України, за весь час прострочення грошового зобов'язання, в межах 3-річного строку позовної давності. Тому позивач просить стягнути 3% річних від суми невиконаного грошового зобов'язання за період із 12.03.2017 по 04.06.2020 (включно) в розмірі 6137, 35 доларів США та судові витрати по справі.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав за викладених у позовній заяві обставин та просив його задовольнити.
Позиція відповідача
Представником відповідача - адвокатом Антоновою С.Ю. подано суду письмові заперечення, в яких, зокрема, зазначено, що відповідач позовні вимоги про стягнення 3% річних, згідно з ст.625 ЦК України, визнає частково у розмірі 904,59 доларів США, що є різницею між нарахованими 1345, 87 доларів США за період з 24.02.2019 до 04.06.2020 (у межах загального строку позовної давності 3 роки, що передують моменту звернення до суду) та отриманим фактично позивачем 441, 29 доларів США після 04.06.2020. Враховуючи наведене, просить суд застосувати до цих правовідносин позовну давність та позовні вимоги задовольнити частково у межах визнаних відповідачем позовних вимог.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала позицію, викладену в відзиві на позов, та просила позов задовольнити частково.
Обставини справи, зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 23.05.2008 між ВАТ АБ "УКРГАЗБАНК", правонаступником якого є ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №03-10121808-03-Ф, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 60 000 доларів США на строк з 23.05.2008 по 22.05.2038, або по день визначений в п.3.3.11 Договору, зі сплатою процентів за користування кредитом 14,3 % річних (а.с.22-24).
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.10.2010 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", від імені якого діє Кіровоградська філія АБ "УКРГАЗБАНК", заборгованість за договором кредиту №03-10121808-03-Ф від 23.05.2008: заборгованість за кредитом - 55833,25 доларів США, заборгованість за процентами - 845,26 доларів США, прострочена заборгованість за кредитом - 2317,91 доларів США, прострочена заборгованість за процентами - 10425, 35 доларів США, пеня за простроченими процентами - 19761,52 грн, пеня за простроченим кредитом - 4083,83 грн., а всього: 69421,77 доларів США та 23845,35 грн (а.с.25-26).
Зазначене рішення суду набрало законної сили 21.03.2011, про що вказують відповідні відомості згідно з виданим виконавчим листом від 27.01.2012 (а.с.64).
Відповідно до додаткового рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10.03.2011 та ухвали від 11.10.2011, що набрала законної сили 06.12.2011, стягнуто борг з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з переведенням боргу з іноземної валюти в українську гривню за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, із визначенням суми, що підлягає стягненню цифрами і словами у грошовій одиниці України гривні, а саме 69421,77 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 21.10.2010 складає 549 237, 27 грн (а.с. 69, 72).
05.06.2020 у зв'язку з повним погашенням заборгованості по зобов'язанням за кредитним договором №03-10121808-03-Ф від 23.05.2008, що зазначено у постанові державного виконавця Фортечного ВДВС у м. Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) від 05.06.2020 про закінчення виконавчого провадження № 61182663 (а.с.27), основне зобов'язання за кредитним договором №03-10121808-03-Ф від 23.05.2008 виконано.
Розрахунок заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту за кредитним договором №03-10121803-03-Ф від 23.05.2008, проведений ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", свідчить, що заборгованість у вигляді 3% річних від суми невиконаного грошового зобов'язання за період із 12.03.2017 по 04.06.2020 становить 6 137, 35 доларів США (а.с.6).
Релевантні джерела права
Ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо; кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників; солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі; виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
Відповідно до положень абзацу 2 та 3 пункту 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, і не надає права на нарахування, і отримання відсотків за кредитним договором. Верховний Суд у своїй постанові від 14.02.2018 № 564/2199/15-ц (провадження №61- 2404св18) зазначив, що згідно з ст.611 ЦК України після того, як кредитор направив боржнику вимогу про дострокове погашення кредиту, він змінив терміни повернення кредиту, які були передбачені кредитним договором. Водночас сам кредитний договір припинив свою дію з дати направлення вимоги про дострокове погашення кредиту. Оскільки кредитний договір припинив свою дію, то у кредитора відсутні підстави для стягнення відсотків після дати направлення вимоги про дострокове повернення кредиту. Пунктом 91 Постанови Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12 (провадження №14-1 Оце 18) передбачено, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно 3 частиною другою ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження 14-154цс18), наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник не виконав, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, а кредитор в цьому випадку має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та пені. Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 19 вересня 2018 року справа № 643/16336/16-ц (провадження № 61-12848св18), від 12 вересня 2018 року справа № 473/825/16-ц (провадження № 61-3240св18), 12 вересня 2018 року справа № 186/1974/14-ц, (провадження №61-24172св18). Як вбачається зі змісту Постанови Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 500/4127/16-ц (провадження №61-22142св18), правильним є висновок про те, що основне зобов'язання за кредитним договором виконано у зв'язку з повним виконанням судового рішення про дострокове стягнення з боржників всієї суми заборгованості за цим договором, отже, таке зобов'язання припинилось на підставі ст. 559 ЦК України, внаслідок чого припинилось право застави (іпотеки). Пред'явивши позов про стягнення заборгованості, банк змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому нарахування процентів та неустойки після пред'явлення такого позову не відповідає вимогам закону.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 по справі №127/15672/16-ц дійшла висновку, що невиконання боржником грошового зобов'язання, яке виникло на підставі рішення суду про стягнення заборгованості, є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Оцінка доказів та висновки суду
Отже, пред'явивши позовну вимогу у 2010 до відповідача та поручителів про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, Банк, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, змінив строк виконання основного зобов'язання. Позовні вимоги банку рішенням суду були задоволені повністю. Тому, з моменту пред'явлення вимоги про дострокове погашення всієї суми заборгованості, кредитний договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами та застосування штрафних санкцій за умовами договору, оскільки дія кредитного договору припинилась, а банк може лише застосувати своє право, передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК.
Відповідач не ухилялась від виконання своїх зобов'язань і у 2020 році погасила повністю борг. Таким чином, з ухвалення рішення про стягнення боргу у 2010 році зобов'язання відповідачів сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилося та тривало до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання, тобто до 04.06.2020.
Відтак кредитор має право на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК України, за весь час прострочення до 04.06.2020.
Разом з тим главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.
Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).
Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), а тому 04 червня 2020 року (дата остаточного погашення заборгованості, стягнутої за судовим рішенням) і є датою, коли зобов'язання відповідачів перед банком за Кредитним договором припинилося.
Отже, у межах строку позовної давності підлягає нарахуванню 3% річних за три останні роки, які передують поданню позову.
Відповідно до п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного стану, надзвичайного стану строки, визначені ст.257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
З 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
Позов надійшов до суду 16 лютого 2023 року під час воєнного стану, тому у межах строку позовної давності тривалістю 3 роки підлягає стягненню 3% річних, згідно із ст. 625 ЦК України, за період починаючи з 24.02.2019.
Розрахунок заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту за кредитним договором №03-10121803-03-Ф від 23.05.2008, проведений ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", свідчить, що заборгованість у вигляді 3% річних від суми невиконаного грошового зобов'язання за період із 12.03.2017 по 04.06.2020 становить 6 137, 35 доларів США (а.с.6).
Представником відповідача адвокатом Антоновою С.Ю. в свою чергу, 20.09.2023 надано відзив на позов та письмові пояснення, в яких, зокрема, зазначені проведені нею розрахунки заборгованості за період з 24.02.2019 по 04.06.2020, яка становить 904,59 доларів США.
Суд погоджується з розрахунками, виконаними та наданими представником відповідача, які також не спростовані позивачем.
Таким чином, зваживши у сукупності надані ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, проте лише частково, оскільки банк має право на стягнення 3% річних за останні три роки перед введенням воєнного стану, а тому підлягає стягненню 3% річних за період із 24.02.2019 по 04.06.2020, що складає 904,59 доларів США.
Судові витрати
Позовні вимоги задоволено частково, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 3366,51 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 455, 59 грн, що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.
На підставі ст.ст.257, 526, 625, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК», в особі Кіровоградської обласної дирекції АБ "УКРГАЗБАНК", до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" заборгованість за кредитним договором №03-10121808-03-Ф від 23.05.2008 у вигляді 3% річних від суми невиконаного грошового зобов'язання за період із 24.02.2019 по 04.06.2020 у сумі 904,59 доларів США.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" судовий збір в сумі 455 грн 59 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У порядку п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", юридична адреса: 03087, м.Київ, вул.Єреванська, 1, ЄДРПОУ 23697280;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області О.О.Квітка