02.09.2024
Провадження №3/389/814/24
ЄУН 389/1976/24
02 вересня 2024 року суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Богдановва О.Е., розглянувши матеріали які надійшли з ВП №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП не відомий, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,
Відповідно до протоколу серії ВАД №109080 від 06.06.2024, ОСОБА_1 03.06.2024 з 12.20 до 12.40 годині, перебував на першому поверсі в під'їзді АДРЕСА_3 , де між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувалась бійка, яка супроводжувалась криками, нецензурною лайкою та биттям пляшок, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство, тобто правопорушення передбачене ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 09.07.2024 в судовому засіданні свою вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення не визнав, оскільки письмові пояснення потерпілого є надумані, ОСОБА_2 сам спровокував конфлікт, який стався за день до того, оскільки син ОСОБА_2 навчався із його донькою. Дійсно, 02.06.2024 почався конфлікт через те, що ОСОБА_2 звернувся до нього нецензурною лайкою зі словами: «ти що любиш кацапів», на що відповіді не отримав. Наступного дня ОСОБА_3 прийшов до нього додому, почав стукати у двері, на зауваження не реагував. Коли ОСОБА_1 вийшов до нього, то побачив, що ОСОБА_2 по зовнішнім ознакам був в неадекватному стані, намагався затіяти бійку, кидав пляшки в його бік, а потім напав першим і вдарив його, після чого він був змушений захищатися, вдарив його електрошокером. У зв'язку з чим просив закрити справу відносно нього. У подальшому подав заяву, в якій просив викликати до суду ОСОБА_3 для з'ясування обставин, викладених у протоколі, а наступне судове засідання проводити без його присутності і долучив копію витягу про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121140000109 від 09.06.2024 про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.125 КК України.
З метою об'єктивного та всебічного розгляду справи в судове засідання викликався потерпілий ОСОБА_2 , який не з'явився, причини неявки не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до такого.
Так, статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто, нецензурну лайку у громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення»).
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протистояти себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним, явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. За відсутності такого мотиву, не може бути дрібного хуліганства. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Таким чином, для юридичної оцінки діяння за ст.173 КУпАП обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього злочину у вигляді порушення громадського порядку та спокою громадян та суб'єктивної сторони, зокрема мотиву явної неповаги до суспільства.
Дії під час сварки або конфлікту утворюють дрібне хуліганство лише за умови наявності хуліганського мотиву, тобто внутрішнього спонукання особи порушити не тільки громадський порядок, але й проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин, чого в судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до протоколу серії ВАД №109080 від 06.06.2024, ОСОБА_1 у провину ставиться вчинення ним дрібного хуліганства, а саме, що 03.06.2024 з 12.20 до 12.40 годині, він перебував на першому поверсі в під'їзді АДРЕСА_3 , де між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувалась бійка, яка супроводжувалась криками, нецензурною лайкою та биттям пляшок, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Водночас, сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі у розумінні статті 251 КУпАП, і за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому спростовують наявність вини ОСОБА_1 у зазначеному правопорушенні.
Так, письмові пояснення ОСОБА_3 суд не бере до уваги, оскільки вони спростовуються зібраними по справі матеріалами та фактичними даними, а також копією постанови Знам'янського міськрайонного суду від 11.06.2024, якою ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП по факту бійки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка відбулась 03.06.2024. При цьому, у суді ОСОБА_2 свою визнав.
Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував, що вдарив ОСОБА_2 електрошокером та виражався нецензурною лайкою, але зазначив, що така його дія була спровокована поведінкою ОСОБА_3 , який перебував в неадекватному стані, агресивно відреагував на його прохання не стукати у двері, вести себе спокійніше, що і змусило його застосувати електрошокер з метою захисту.
За таких обставин, суддя приходить однозначного висновку, що об'єктивна та суб'єктивна сторони дрібного хуліганства в діях ОСОБА_1 відсутні, оскільки встановлено, що конфлікт між його учасниками виник на підставі неприязних відносин через питання стосовно «кацапів», що не було спростовано у судовому засіданні. При цьому даний виниклий обопільний конфлікт між сторонами не свідчить про те, що дії ОСОБА_1 були направлені саме на порушення громадського порядку і спокою громадян, а його мотив - протиставити себе суспільству та відповідним правилам поведінки, оскільки такі дії останнього вчинені з особистих, а не з хуліганських мотивів, у зв'язку з чим суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суддя приходить до висновку що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, у зв'язку з чим він не підлягає адміністративній відповідальності за ст.173 КУпАП і, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.173, 247 ч.1 п.1, ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення, через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області, до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.Е. Богданова