Справа № 344/20697/23
Провадження № 2/344/885/24
03 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Польська М.В., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Прикарпаттяобленерго» про відшкодування моральної шкоди за приниження честі та гідності, -
В провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває цивільна справа з листопада 2023р. за позовом ОСОБА_1 до АТ «Прикарпаттяобленерго» про відшкодування моральної шкоди у сумі 240 000 гривень (зі збільшеними вимогами) за приниження честі та гідності.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями справу розподілено судді Польській М.В. та ухвалою від 21.11.2023р. прийнято до провадження в порядку загального позовного провадження.
02.09.2024 року позивач подав клопотання про відвід головуючому судді, в якій зазначено, що в судовому засіданні 26.08.2024р. було вирішено головуючим суддею питання відводу, при тому, що позивач себе почував погано, справа розглядається більше півтора року, а суд не може розібратись з тим, що позивач не вимагає ніякої моральної шкоди, а виключно компенсації у розмірі 240 000грн. за брехню про факт наявності його вдома, в час коли відповідач вчиняв злочин по зрізці дерев. Звідси подається не прохання, а вимога про відвід судді.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
В судове засідання учасники провадження не викликалися.
Щодо підстав поданого відводу, то слід зазначити наступне.
З часу прийняття справи до провадження 21.11.2023р., судові засідання на стадії підготовчого провадження судом призначались на 11.12.2023р. (відкладено за клопотанням представника заявника у зв'язку з участю в іншій судовій справі); 25.01.2024р. (клопотання позивача у засіданні про перерву); 21.02.2024р. (розгляд клопотань сторін, перерва); 19.03.2024р. (представник позивача подала на відкладення у зв'язку з участю її в іншому судовому засіданні).
Ухвалою суду від 16.04.2024р. судом закрито підготовче провадження у справі.
30.05.2024р. розпочато пояснення сторін по суті спору та продовжено такі пояснення 26.06.2024р. Після отриманих пояснень 04.07.2023р. за участю обох представників сторін розпочато стадію дослідження доказів, оголошено перерву при дослідженні на 26.06.2024р..
26.06.2024р. позивачем було подано заяву про відвід головуючому судді і оскільки в день судового засідання така заява має розглядатися головуючим суддею, то за наслідками розгляду постановлено ухвали про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Перерва на стадії дослідження цивільної справи, оголошена судом до 03.10.2024р., у зв'язку з тим, що позивач заявив про своє погане самопочуття після оголошення ухвали від 26.06.2024р. за результатами розгляду його заяви про відвід судді від 26.06.2024р.
Отже, доводи заяви про відвід судді стосовно півторарічного розгляду справи, є надуманими, а справа розглядається судом з часу відкриття 9 місяців, при цьому що підготовче засідання відкладалось (оголошувалась перерва) неодноразово саме за клопотанням сторін справи.
Стосовно інших доводів, що позивач не вимагає ніякої моральної шкоди, а виключно компенсація з відповідача у розмірі 240 000грн. за приниження честі і гідності, тобто за брехню про факт наявності його вдома, в час коли відповідач вчиняв злочин по зрізці дерев, то судом ще не прийнято рішення по суті позовних вимог ОСОБА_1 , а спірні відносити стосуються стягнення коштів, при цьому на жодну норму ЦК України чи нормативно-правового акту позивач не посилався в змісті позовних вимог. Водночас, оскільки є наявним судове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог про відшкодування моральної шкоди за зрізку дерев, яке набрало законної сили, суд зобовязаний був уточнити чи вимоги позову поданного ОСОБА_1 не є ідентичними, що саме включає в себе стягнення коштів з відповідача, і з яких саме підстав, визначених позивачем. Такі запитання від сторони відповідача та самого судді спрямовані позивачу на стадії пояснень чи дослідження доказів, не можуть трактуватися позивачем як упереджене ставлення до нього.
Інші доводи заяви про відвід від 02.09.2024р. були предметом розгляду також і заяви ОСОБА_1 про відвід судді від 26.08.2024р.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 39 ЦПК України, відвід має бути мотивованим.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода із з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Наведені позивачем доводи в обґрунтування заяви про відвід зводяться щодо обставин, що нібито викликають у позивача сумнів у незахищеності його інтересів на стадії розгляду справи та «свідоме порушення його права на справедливий суд». При цьому, вимога заяви ОСОБА_1 від 02.09.2024р. (№1) «вважати заяву про відвід від 26.06.2024р. недійсною», яка вже розглянута головуючим суддею з постановленням та оголошенням сторонам ухвали від 26.06.2024р., суперечить вимогам ЦПК України.
Відповідно ч.1-3 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Отже, вказану заяву про відвід судді Польської М.В., слід передати на розгляд іншому судді відповідно до вимог ст.33 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, -
Заяву позивача ОСОБА_1 від 02.09.2024р. про відвід головуючому судді Польської М.В. у справі №344/20697/23 передати на розгляд іншому судді відповідно до вимог ст.33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА