Справа № 342/541/24
Провадження № 1-кп/342/97/2024
03 вересня 2024 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Городенка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091150000012 від 10.01.2024 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Семенівка Городенківського району, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, не працює, проходить військову службу за призовом по мобілізації у військовому званні « солдат» у військовій частині НОМЕР_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1 КК України,-
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
потерпілий ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 вчинив умисні дії, які виразились у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні фізичного, психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Кримінальні правопорушення було вчинено за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2022 № 200 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду хіміка 1 відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу частини.
Обвинувачений ОСОБА_3 , який є військовослужбовцем протягом тривалого часу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство щодо особи з якою перебуває в сімейних відносинах - свого батька ОСОБА_5 , з яким він постійно проживає, що призводило до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілого ОСОБА_5 .
Так, 27.05.2023 року близько 23-10 год. та 18.11.2023 близько 07-30 год. і близько 17-20 год ОСОБА_3 перебуваючи за місцем свого проживання, що розташоване по АДРЕСА_1 (надалі місце проживання), умисно вчинив дії психологічного характеру, застосувавши до потерпілого ОСОБА_5 , який є його батьком, психологічне насильство. В результаті чого згідно постанов Городенківського районного суду від 27.06.2023 та 22.11.2023 ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП та за ч.2 ст.173-2 КУпАП.
В подальшому обвинувачений правильних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і продовжив умисно, систематично вчиняти домашнє насильство відносно свого батька, а саме 09.01.2024 близько 20-00 год. перебуваючи за місцем свого постійного проживання, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, вчинив відносно свого батька ОСОБА_5 психологічне насильство, що виразилось у словесних образах, висловлюванні нецензурною лайкою та погрозах спричиненням тілесних ушкоджень та фізичною розправою у бік потерпілого, чим спричинив останньому морального і психологічного болю та приниженні його честі та гідності, у зв'язку з чим потерпілий звернувся до працівників відділення поліції №2 ( АДРЕСА_2 із заявою про вчинення щодо нього його сином ОСОБА_6 домашнього насильства. Дії обвинуваченого було кваліфіковано органом досудового розслідування за ст.126-1 КК України, як умисне систематичне вчинення домашнього насильства.
Окрім цього, 11.01.2024 близько 22-20 год., 10.02.2024 біля 01-00 год., 16.02.2024 близько 03-00 год., 19.02.2024 біля 16-00 год., 20.02.2024 біля 10-00 год., обвинувачений перебуваючи за місцем постійного проживання повторно вчиняв конфлікти зі своїм батьком, під час яких кричав на нього, обзивав нецензурними словами, розкидав особисті речі потерпілого по всьому будинку, погрожував фізичною розправою, чим принизив його честь та гідність та завдавав йому морального і психологічного болю, а 01.03.2024 біля 12-40 год. окрім іншого наніс ще і декілька ударів кулаком в область обличчя та один удар кулаком в область грудної клітки, у зв'язку з чим потерпілий звертався неодноразово до працівників поліції із заявами про вчинення щодо нього його сином домашнього насильства, що зафіксовано у протоколах-заявах про вчинені кримінальні правопорушення та кваліфіковано органом досудового розслідування за ст.126-1 КК України, як умисне систематичне вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №34 від 06.03.2024 у потерпілого ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді поверхневої забійної рани лівої надбрівної дуги, синців лівого ока, лівої щоки, нижньої губи, грудної клітки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Внаслідок умисних систематичних, протиправних дій обвинуваченого потерпілому завдано психологічних страждань, що виразились у втраті енергійності, втомі, фізичному дискомфорті, відсутності позитивних емоцій та негативних переживаннях, тобто дії обвинуваченого ОСОБА_3 призвели до погіршення якості життя потерпілого ОСОБА_5 .
В судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, та вважає недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за пропозицією прокурора та за згодою учасників судового провадження, з'ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, які вказані в обвинувальному акті, чи добровільною є їх позиція, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд, визначивши обсяг доказів, які будуть досліджуватись, здійснив допит обвинуваченого, вислухав потерпілого та дослідив дані, які характеризують його особу.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 ствердив, що вину визнає повністю, щиро розкаюється більше такого не повториться. Просив його суворо не карати та не позбавляти волі. Зазначив, що на даний час проходить службу в ЗСУ.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечив щодо скороченого розгляду справи. Зазначив, що будь-яких претензій до ОСОБА_3 , який є його сином, немає. Ствердив, що син так почав вчиняти відносно нього після контузії яку отримав на війні.
Таким чином, суд встановив, що вина ОСОБА_3 у вчиненні домашнього насильства, тобто в умисному систематичному вчиненні фізичного, психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи знайшла своє підтвердження. Його дії за ст. 126-1 Кримінального кодексу України кваліфіковані правильно.
При призначенні покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, їх суспільну небезпеку, обставини вчинення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вчинені кримінальні правопорушення відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України відносяться до нетяжких злочинів.
До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого, повне визнання ним вини.
Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину повторно та рецидив злочинів.
За місцем проживання органом місцевого самоврядування ОСОБА_3 характеризується добре, за місцем проходження військової служби - посередньо. На обліку в лікарів нарколога та психіатра, в медичному закладі за місцем проживання, не перебуває. Раніше притягався до кримінальної відповідальності. На даний час не одружений, не являється пенсіонером та не являється особою із інвалідністю, проходить військову службу за призовом по мобілізації.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, визначає ч. 2 ст. 65 Кримінального кодексу України.
В досудовій доповіді органу пробації зазначено, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства, у т.ч. для окремих осіб та може зростати у разі подальшого спільного місця проживання з батьком.
Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи позицію прокурора, який просить призначити покарання обвинуваченому у виді пробаційного нагляду, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше судимий, є особою молодого віку, є військовослужбовцем, позицію потерпілого, який примирився із обвинуваченим, враховуючи досудову доповідь органу пробації, суд приходить до переконання, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції статті 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду, що буде необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід не обирався.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349,368-371, 373-374, 394-395 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.59-1 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок строку відбування покарання рахувати з моменту постановки засудженого на облік органом з питань пробації.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Городенківський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім оскарження з підстав, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1