Справа № 206/4598/24
Провадження № 2-а/206/34/24
03 вересня 2024 року м. Дніпро
Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Плінська А.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
встановив:
Позивач звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська в порядку адміністративного судочинства із даним позовом.
Вимоги до форми та змісту адміністративного позову визначені ст.ст.160, 161 КАС України.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, від 23 лютого 2023 року у справі № 990/70/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23, (позивач) заявник складає та подає до суду (позовну) заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов'язок її належного оформлення. Розгляд (позовної) заяви, яка складена без дотримання передбачених КАС України вимог, не передбачений положеннями процесуального законодавства.
У порядку у ч.5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Усупереч імперативним положенням адміністративного процесуального законодавства позовна заява не містить:
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
- відсутності власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- зазначення доказів, що підтверджують обставину винесення оскаржуваної постанови саме відносно позивача, оскільки в долученій інформації не зазначено, що оскаржувана постанова винесена відносно позивача (в графі відповідальна особа відсутня інформація).
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з позовної заяви, то позивачем було зазначено в додатку, квитанцію про сплату судового збору, однак під час реєстрації позовної заяви було виявлено відсутність квитанції про сплату судового збору, що підтверджується відповідним актом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 березня 2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн. 60 коп.
Отже, виходячи з викладеного, позивачем при поданні даного позову повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. та надано суду документ, що підтверджує його сплату.
Окрім цього, ч.2 ст.286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень (постанов) суб'єктів владних повноважень у справах, зокрема, про притягнення до адміністративної відповідальності по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як убачається з ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так, позивач обґрунтовуючи підстави для поновлення строку звернення до суду з позовною заявою зазначив, що оскаржувана постанова йому вручена не була, а про її існування йому стало відомо з постанови про арешт коштів боржника, яку він отримав 22 серпня 2024 року.
Разом із тим, із долученої позивачем до матеріалів справи постанови про арешт коштів боржника ВП №75861441 від 21.08.2024 року, вбачається, що вона була винесена у межах виконання постанови №АА00020356 від 11 червня 2024 року, тоді як позивач звернувся до суду із позовом із приводу оскарження постанови АА №00020357 від 11 червня 2024 року.
Відсутність зазначення конкретного підтвердження щодо дати, коли позивач дізнався про існування вищевказаної оскаржуваної постанови позбавляє суд ретельно дослідити додержання строку звернення до адміністративного суду, що є обов'язком у силу приписів ст.171 КАС України.
Підсумовуючи наведене, позовну заяву у відповідності до ст.169 КАС України слід залишити без руху та відповідно надати позивачу строк для усунення недоліків, привівши таку у відповідність до норм закону.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248 КАС України, суддя
постановив :
Позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десять днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя: А.В. Плінська