Справа № 183/940/24
№ 1-кс/183/1581/24
03 вересня 2024 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 від розгляду його скарги щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 17 липня 2024 року,
за участю заявника - ОСОБА_3 , -
В провадженні слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 перебуває скарга ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 17 липня 2024 року.
30 серпня 2024 року заявник подав заяву про відвід слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 .
Обґрунтовуючи свою заяву заявник зазначає, що слідчий суддя ОСОБА_4 не зможе забезпечити неупереджений розгляд справи тому як:
-у ВРП перебувають скарги ОСОБА_3 на суддю ОСОБА_4 , по яких ще не прийняте рішення;
-існують обставини, що виключають участь судді ОСОБА_4 при розгляді у його скарги, передбачені п. 3. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України;
-у 2006 році суддя ОСОБА_4 приймав щодо нього рішення, які вподальшому були скасовані у вищих інстанціях.
На цих підставах заявник ОСОБА_3 просить задовольнити його заяву.
В судовому засіданні заявник підтримав подану ним заяву та, посилаючись на обставини, зазначені у заяві просив задовольнити її, відвести від участі у розгляду його скарги слідчого суддю ОСОБА_4 . Просив звернути увагу на ті обставини, що на сьогоднішній день у провадженні Вищої ради правосуддя перебувають його скарги на вказаного суддю; окрім того рішенням у справі № 185/3302/15-ц, яким стягнуто з Державного бюджету України нанесену йому моральну шкоду, завдану незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду. Так, серед іншого, за час незаконного перебування під вартою (більше трьох років) стягнуто шкоду, в той час як такий запобіжний захід обирався саме цим суддею, якого просить відвести.
Слідчий суддя ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.
Слідчий суддя ОСОБА_1 залишив без розгляду заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_1 від розгляду відводу слідчого судді ОСОБА_4 , тому як заява про відвід слідчому судді, який розглядає заяву про відвід іншого слідчого судді, не заявляється.
На переконання слідчого судді заявлення відводів слідчому судді, який розглядає відвід іншому слідчому судді, а отже, не здійснює повноваження слідчого судді у розгляді скарги, а лише перевіряє наявність підстав, що виключають участь слідчого судді у розгляді скарги, Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено.
Заслухавши заявника ОСОБА_3 , дослідивши наявні матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
У заявленому відводі заявник посилається на порушення слідчим суддею норм права при здійсненні правосуддя у інших справах за участю ОСОБА_3 та вбачає обставини, що викликають сумнів у неупередженості слідчого судді, через перебування на даний час його скарг у Вищій раді правосуддя.
У відповідності до ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. 2. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
У відповідності до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
Аналогічна правова позиція закріплена також в п. п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 (заява № 16695/04).
В п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності».
Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Водночас, слід враховувати, що особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, адже відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п.10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Разом із тим, заявлений ОСОБА_3 відвід не містить належних та підтверджених даних, які би свідчили про наявність таких підстав для відводу, що передбачені зазначеними вище нормами КПК України, заявлений відвід фактично зводиться до незгоди заявника з процесуальними рішеннями судді, ухваленими в іншій справі, що відповідно до вимог КПК України не є підставою для відводу слідчого судді, а незгода із такими рішеннями реалізується шляхом їх оскарження до вищестоящої судової інстанції.
Наведені заявником про відвід факти не є обставинами, які в розумінні ст. 75 КПК України, виключають участь слідчого судді ОСОБА_4 у розгляді скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 17.07.2024 року, і не свідчать про те, що ним проявлено несправедливість чи упередженість.
Водночас, суд звертає увагу на те, що, розглядаючи заяву про відвід, суд має перевірити наявність обставин, визначених ст. 75 КПК України, і прийняти відповідне рішення.
Оцінка судових рішень судді на предмет їх законності, оцінка мотивів суду, які покладені в основу таких рішень, форма таких рішень, а так само і поведінка судді при їх ухваленні, не може бути предметом розгляду суду цієї ж інстанції в рамках розгляду заяви про відвід судді.
У цьому зв'язку, викладені заявником факти не містять у собі достатніх підстав, які би свідчили про необ'єктивність чи упередженість слідчого судді ОСОБА_4 .
Інших обставин, які би унеможливлювали участь судді у кримінальному провадженні, зазначено не було.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 .
Разом з тим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Поняття інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, є оціночним, законодавчо не визначеним, та може включати будь-які обставини, які можуть викликати у суду або у сторін сумніви у неупередженості судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11 до неї, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно із ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22 грудня 1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Щодо безсторонності суду при розгляді справ, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб'єктивному і об'єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб'єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об'єктивним тестом, тобто з'ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.
У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах "Микаллеф проти Мальти", "Мезнарич проти Хорватії", в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Однією з процесуальних форм забезпечення об'єктивності та неупередженості судового розгляду є гарантоване законом право відводу (самовідводу) у визначених законом випадках. Як випливає зі змісту норм КПК України, відвід (самовідвід) слідчого судді, судді або присяжного є одним з механізмів, що забезпечує законність та обґрунтованість судового рішення.
Ураховуючи наведене, беручи до уваги те, що для забезпечення умов, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом (чи безсторонності судді при розгляді), об'єктивності головуючого судді у справі, приймаючи до уваги положення ст. 3 Європейського статуту судді, яка передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений, належить відвести слідчого суддю Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 17 липня 2024 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 376 КПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 від розгляду його скарги щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 17 липня 2024 року - відмовити.
Відвести слідчого суддю Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 у розгляді скарги ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 17 липня 2024 року.
Справу за скаргою ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 17 липня 2024 року передати до канцелярії Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області для повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 03 вересня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1