83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
11.12.07 р. Справа № 25/334
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» м. Дружківка Донецької області
до відповідача Головного управління юстиції у Донецькій області м. Донецьк (Олександрівського районного управління юстиції)
про стягнення 9090грн.89коп.
За участю
представників сторін:
від позивача: Кононець Н.В. - юрисконсульт (довіреність № юр/1266 від 28.03.2007р.);
від відповідача: Єжова І.І. - провідний спеціаліст (довіреність № б/н від 29.08.2007), Батракова Я.В. - консультант (посвідчення № 1467 від 29.08.2007)
Позивач - обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» м. Дружківка Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Головного управління юстиції у Донецькій області м. Донецьк (Олександрівського районного управління юстиції) про стягнення 9090грн.89коп., у тому числі заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 7464грн.41коп., індекс інфляції в сумі 1303грн.51коп., 3% річних в сумі 322грн.97коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок суми заборгованості, розрахунок індексу інфляції, розрахунок 3% річних, договір про постачання теплової енергії № 44 від 15.10.2004р., рахунки, реєстри виставлених рахунків, акти на включення/відключення опалення.
В засіданні суду представник позивача надав довідку (вих. № 1197/10 від 10.12.2007), в якій зазначив, що документацію з 1996р. по 2001р. не має можливості надати у зв'язку з закінченням строку її зберігання. Крім того, надав розрахунок заборгованості.
Зазначена довідка та розрахунок судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.
Головне управління юстиції у Донецькій області в судовому засіданні за супровідним листом (вих. № б/н від 07.12.2007) надало відзив на позовну заяву та копію довіреності на представника.
Перелічені документи судом оглянуті та долучені до матеріалів справи.
У відзиві на позовну заяву (вих. № б/н від 07.12.2007) Головне управління юстиції у Донецькій області повідомило, що на адресу управління надійшло рахунків на загальну суму 1866,84грн., які були сплачені в повному обсязі. Тому, заборгованість за період з 01.04.2007 по 01.09.2007 по договору № 44 від 15.10.2004 відсутня. Загальна сума оплати за 2007р. складає 5081,96грн. Рахунки, виставлені та направлені на адресу ГУЮ у Донецькій області, у період з 01.01.2005 по 31.12.2005 на суму 13094,37грн., з 01.01.2006 по 31.12.2006 на суму 3645,01грн., були оплачені в повному обсязі. Щодо періоду з грудня 1999р. по 01.01.2005, то відповідно до ст. 257 ЦК України сплинув строк позовної давності. Інших рахунків за договором № 44 від 15.10.2004 на адресу ГУЮ не надходило. Згідно ст. 51 Бюджетного кодексу України ГУЮ не оплачує послуги без рахунку та акту.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
Пункт 6 Заключних та Перехідних положень Цивільного кодексу України встановлює, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлених законодавством, що діяло раніше, не сплинув до набрання цим Кодексом законної сили.
Стаття 71 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року встановлює, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
В свою чергу, ст. 76 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року зазначає, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Період заборгованості, заявлений в позовній заяві - починаючи з грудня 1999 року.
По заборгованості з грудня 1999р. по грудень 2000р. строк позовної давності сплинув до набрання Цивільним кодексом України від 16.01.2003 законної сили.
Отже, в вимогах позивача про стягнення заборгованості, що виникла в період з грудня 1999р. по грудень 2000р., відмовити за спливом загального строку позовної давності, передбаченого ст. 71 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року.
Щодо заборгованості, починаючи з грудня 2001р., строк позовної давності, встановлений Цивільним кодексом УРСР 1963 року, не сплинув до набрання Цивільним кодексом України від 16.01.2003 законної сили (дата набрання законної сили - 01.01.2004).
Враховуючи наведене, до правовідносин, починаючи з грудня 2001р., стосовно позовної давності застосовуються положення Цивільного кодексу України від 16.01.2003.
Стаття 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У відзиві на позовну заяву відповідач заявив, що по заборгованості за період з грудня 1999р. по 01.01.2005р. сплинув строк позовної давності.
З огляду на викладене, з урахуванням приписів зазначених статей Цивільного кодексу України, в позовних вимогах про стягнення заборгованості, що виникла в період з грудня 2001р. по 23 жовтня 2004р. (позивач звернувся до суду з позовною заявою 24.10.2007, про що свідчить штемпель поштового відділення на конверті), відмовити за спливом строку позовної давності, про що було заявлено позивачем.
Окрім того, договір про постачання теплової енергії № 44 від 15.10.2004, на який позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, укладений між ОКП «Донецьктеплокомуненерго» ВО «Дружківкатепломережа» та Головним управлінням юстиції у Донецькій області. Відповідно, платником за надані послуги з постачання теплової енергії за цим договором є ГУЮ у Донецькій області. Всі рахунки, які були направлені на адресу ГУЮ у Донецькій області, останнім сплачені у повному обсязі, про що зазначено у відзиві на позовну заяву з посиланням на періоди, протягом яких виставлялися та, відповідно, направлялися, ГУЮ рахунки на оплату наданих послуг, та перераховані суми. Інших рахунків відповідач - ГУЮ не отримував.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України закріплює, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів та документально не підтвердив факт наявності заборгованості у сторони за договором - Головного управління юстиції у Донецькій області; не представив документи в підтвердження направлення та, відповідно, отримання рахунків на оплату саме стороною за договором.
З огляду на викладене, позивачу в позовних вимогах про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 7464грн.41коп. відмовити.
Щодо вимог про стягнення інфляційних в сумі 1303грн.51коп. та 3% річних в сумі 322грн.97коп., то ці вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки інфляційні та річні нараховуються на суму заборгованості, в вимогах про стягнення якої позивачу відмовлено.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 71, 76 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, ст. ст. 257, 267 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позовних вимогах обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» м. Дружківка Донецької області до Головного управління юстиції у Донецькій області м. Донецьк (Олександрівського районного управління юстиції) про стягнення 9090грн.89коп., у тому числі заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 7464грн.41коп., індекс інфляції в сумі 1303грн.51коп., 3% річних в сумі 322грн.97коп., відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Бойко І.А.