Україна
Харківський апеляційний господарський суд
«11»грудня 2007 року Справа № 07/109-07
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Олійника В. Ф., суддів Кравець Т.В., Гончар Т.В.
при секретарі Кобзєвій Л.О.
за участю представників сторін:
позивача -Клюєва А.В., Панченко М.І. (директора)
1-го відповідача -не з'явився
2-го відповідача -не з'явився
3-го відповідача -Довганюк Р.М.
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго»(вх. № 3233Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 10.10.07 по справі № 07/109-07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сіверський», м. Шостка
до 1) ДП ЮФ «Нісан Титул», м. Харків
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІРУ ЛТД», с. Ковтунові
3) Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми
про стягнення 32752,13 грн.
встановила:
У липні 2007 року позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сіверський»звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 32752,13 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що неправомірними діями ВАТ «Сумиобленерго»та ТОВ «ТІРУ ЛТД»спричинена шкода ТОВ «ТД Сіверський»у вигляді неоплачених витрат на утримання технологічних електричних мереж, технологічних втрат електричної енергії в мережах ТОВ «ТД Сіверський»за період з 01.04.2005 року по 28.02.2006 року.
16.08.2007 року позивач, в порядку статті 22 ГПК України, уточнив позовні вимоги, та просить стягнути з відповідачів - 26492,16 грн.
4.10.2007 року 2-м відповідачем було сплачено на користь позивача 1086,98 грн., як компенсацію витрат при передачі електричної енергії по мережам позивача за період квітень 2005р. -лютий 2006р., про що господарському суду була надана заява, підписана представниками позивача та ТОВ «ТІРУ ЛТД»про урахування при розгляді справи цієї сплати.
Розгляд справи у суді першої інстанції неодноразово відкладався, позивача було зобов'язано письмово надати обґрунтований розрахунок суми витрат, однак у клопотанні, наданому позивачем до матеріалів справи (а.с. 22 том 2), зазначено, що позивач звернувся до Шосткінського РЕМ з проханням надати показники лічильників, які враховують кількість електроенергії, спожитої відповідачами, однак, позивач отримав відповідь про неможливість надання зазначеної інформації.
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.2007 року по даній справі позовні вимоги задоволені частково. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сіверський»25405,18 грн. майнової шкоди, 254,05 грн. державного мита та 113,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення майнової шкоди з ТОВ "ТІРУ ЛТД" в сумі 1086,98 грн. провадження у справі припинено на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІРУ ЛТД»на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сіверський»10,87 грн. державного мита та 4,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині позовних вимог до ДП ЮФ «Нісан Титул»відмовлено.
В апеляційній скарзі Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго»ставиться питання про скасування зазначеного рішення та прийняття нового про відмову в позові. Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, та на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи.
Крім того, апелянт посилається на те, що вимоги позивача вже неодноразово розглядались господарським судом Сумської області у справах №5/152-06, №17/73-06, №17/87-06, по даним справам були винесені рішення, які, як зазначає апелянт, набрали чинності. Апелянт вказує на те, що правомірність його позиції по тим справам, як відповідача, підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах цих справ, тому колегія суддів витребувала у господарського суду Сумської області господарські справи №5/125-06, №17/73-06, №17/87-06, матеріали яких було оглянуто в судовому засіданні.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, вислухавши у судовому засіданні представників присутніх сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції, 10.11.2004 року позивач придбав на підставі договору купівлі-продажу у ТОВ «Моноброк»закрите розподільче устаткування ЗРУ №5, через яке ВАТ «Сумиобленерго»постачає електроенергію своїм субспоживачам, зокрема, ТОВ «ТИРУ ЛТД». Між позивачем та ВАТ «Сумиобленерго»відсутні договірні відносини щодо транзиту через технологічні мережі позивача електричної енергії ВАТ «Сумиобленерго». Позивач зазначає, що неодноразово звертався до ВАТ «Сумиобленерго»з пропозицією укласти договір на спільне використання технологічних мереж, але, на думку позивача, ВАТ «Сумиобленерго»безпідставно відмовляла в його укладанні.
В обґрунтування своєї позиції по справі, позивач посилається на Правила користування електричною енергією, які затверджені постановою НКРЕ від 31.07.96 року №28 (далі - Правила). Відповідно до пункту 5.15 цих правил, відносини сторін у разі передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами споживача регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання. Передача (транзит) електричної енергії без оформлення договору про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання забороняється.
Відповідно до пункту 6.29 зазначених Правил, у разі передачі належної постачальнику електричної енергії технологічними електричними мережами споживача постачальник електричної енергії відшкодовує частину обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж споживача, які спільно використовуються відповідно до однолінійної схеми.
Тим самим, позивач зазначає, що враховуючи що між ним та ВАТ «Сумиобленерго»відсутні договірні відносини щодо транзиту електричної енергії через технологічні мережі позивача, то відповідно до пункту 6.29 Правил, позивач має право на відшкодування обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, технологічних втрат електричної енергії в мережах позивача.
Позиція ВАТ «Сумиобленергрунтується на тому, що відсутність між позивачем та ВАТ «Сумиобленерго»договору на спільне використання технологічних мереж основного споживача не дає позивачу правових підстав для відшкодування витрат основного споживача на передачу електричної енергії, а також апелянт посилається на вину позивача в неукладенні договору, в зв'язку з ненаданням ним необхідного обсягу документів, передбаченого пунктом 5.4. Правил.
Задовольняючи позовні вимоги відносно ВАТ «Сумиобленерго», місцевий господарський суд розглянув дану справу по суті та визнав встановленим наявність підстав для стягнення з ВАТ «Сумиобленерго»на користь позивача 25405,18 грн. майнової шкоди.
Однак, з даним висновком не погоджується колегія суддів з наступних підстав.
Так, стаття 1166 Цивільного кодексу України, на приписи якої послався позивач в обґрунтування позову та місцевий суд в рішенні, визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Склад цивільного правопорушення з заподіяння шкоди, включає протиправну поведінку особи, наявність шкоди, вину особи, яка її заподіяла, та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
Відсутність будь-якого з цих елементів виключає застосування відповідальності у вигляді відшкодування шкоди по відношенню до особи, якій адресована відповідна вимога.
Відповідно до статті 319 ЦК України, власність зобов'язує. Позивач, придбаваючи електрообладнання -ЗРУ №5 повинен був передбачати та/або знати, що здійснення господарської діяльності в електроенергетиці регулюється відповідними нормативними актами.
Правила користування електричною енергією затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 (в редакції, яка діяла на момент придбання обладнання) поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб.
Відповідно до пункту 6.30 Правил, відшкодування обґрунтованих витрат з утримання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) оплачується відповідно до договору про спільне використання технологічних електричних мереж і враховує фактичні обґрунтовані витрати основного споживача на утримання цих електричних мереж.
Пунктом 5.4 Правил встановлений обов'язок позивача надати ВАТ «Сумиобленерго»відповідний перелік документів для укладання договору про постачання електричної енергії, про технічне забезпечення електропостачання або договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача, які позивач до теперішнього часу не надав, тому не укладення договору є результатом бездіяльності позивача.
Твердження позивача про наявність шкоди, неправомірну поведінку ВАТ «Сумиобленерго»та його вину спростовуються матеріалами справи та є недоведеними, оскільки надані позивачем, в підтвердження витрат на утримання електрообладнання документи, а саме: нарахування на соціальні заходи, спецвиробничі витрати, амортизація, витрати на придбання бензину, послуг банку, витрати на відрядження, на придбання канцтоварів, послуги зв'язку, оренда машини, витрати на охорону праці, тощо, жодним чином не підтверджують правомірність та обґрунтованість позовних вимог та не доводять наявність складових елементів для застосування відповідальності у вигляді відшкодування матеріальної шкоди.
Стаття 33 ГПК України вказує на обов'язок доказування і подання доказів, закріплюючи положення про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, позивач не надав суду доказів, в обґрунтування своїх позовних вимог.
Крім того, позивач раніше звертався до ВАТ «Сумиобленерго»про стягнення витрат на утримання електромереж за цей же період - квітень 2005р. -лютий 2006р. (справи №17/73-06, №5/125-06), в обґрунтування позову надавав копії тих самих документів, які позивач надав в обґрунтування цього позову (товарні чеки, рахунки за мобільний зв'язок, ваучери, акти на виконання робіт, акти звірки взаємних розрахунків, фіскальні чеки, тощо), але господарським судом Сумської області в задоволенні позовних вимог було відмовлено, у зв'язку з недоведеністю.
Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Наведене дає підстави колегії суддів дійти висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення господарського суду в частині стягнення з ВАТ «Сумиобленерго» 25405,18 грн. майнової шкоди, на підставі неповного з'ясуванням обставин справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, та прийняття нового рішення, яким, в цій частині, в позові - відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 2 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, одностайно, -
постановила:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго»задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 10.10.2007 року по справі №07/109-07 в частині стягнення з ВАТ «Сумиобленерго»25405,18 грн. майнової шкоди, 254,05 грн. державного мита, 113,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, скасувати. В цій частині прийняти нове рішення.
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сіверський»до Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго»про стягнення 25405,18 грн. - відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сіверський»(41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Прорізна, 12а, кв. 116, код 33095639) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго»(40035, м. Суми, вул. Дем'яна Коротченка, 7 код 23293513) 127,03 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Головуючий суддя Олійник В.Ф.
Судді Гончар Т.В.
Кравець Т.В.