308/13510/24
30.08.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення що надійшла із ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 пикордонний загін ЗхРУ ДПСУ відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст. 204-1 КУпАП, -
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №142918 від 23.05.2024, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст. 204-1 КУпАП, а саме: о 17 год. 40 хв. 23 травня 2024 року був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Група Реагування» спільно з прикордонним оперативно-розшуковим відділом, на відстані 5000 метрів до державного кордону України, на напрямку 309 прикордонного знаю, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби, «Ужгород», вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза пунктом пропуску в складі групи осіб. Своїми діями порушив вимоги ст. 9 та ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився повторно, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, смс з електронною повісткою доставлено в мобільному додатку Viber на його мобільний номер телефону, він повідомлений про те, що розгляд справи відбудеться в Ужгородському міськрайонному суді, інформація щодо стадії розгляду справи розміщена на сайті суду, матеріали справи містять заяву про розгляд справи без його участі.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 204-1 КУпАП, передбачено відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади .
Частиною 2 вказаної норми передбачено адмінвідповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті .
Згідно ст.9 Закону України Про Державний кордон України перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Згідно п.6 ч.1 ст.8 Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення у вину ОСОБА_1 , ставиться те, що він 16.08.2003 року народження вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст. 204-1 КУпАП, а саме: о 17 год. 40 хв. 23 травня 2024 року був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Група Реагування» спільно з прикордонним оперативно-розшуковим відділом, на відстані 5000 метрів до державного кордону України, на напрямку 309 прикордонного знаю, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби, «Ужгород», вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза пунктом пропуску в складі групи осіб. Своїми діями порушив вимоги ст. 9 та ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року.
Зі змісту його письмових пояснень вбачається, що він зазначає, що мав мету перетнути кордон тому і приїхав в Ужгород.
Згідно наявного в матеріалах справи рапорту техніка відділення логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) старшого сержанта ОСОБА_2 : о 17 год. 10 хв. 23.05.2024 року отримав наказ від старшого зміни прикордонних нарядів щодо пошуку та затримання невідомих осіб та перевірки ділянки відповідальності на напрямку 309-310 прикордонних знаків. О 17 год. 40 хв. 23.05.2024 року ним були виявлено двох невідомих осіб чоловічої статті. В результаті проведених заходів правопорушників було затримано, на відстані 5000 метрів до Державного кордону України, на напрямку 309 прикордонного знаку. Затриманих осіб ідентифіковано як громадян України ОСОБА_3 та громадянин України ОСОБА_4 . Громадянин ОСОБА_5 не зміг пояснити свою мету перебування в прикордонній смузі, та підтвердити мету свого приїзду на прикордоння, а громадянин ОСОБА_6 підтвердив свою мету незаконно перетнути державний кордон України в Словацьку Республіку. Своїми діями порушили вимоги ст. 9 та 12 ЗУ «Про державний кордон України».
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Таким чином, протокол складено відповідно до 256 КУпАП, оскільки у ньому наявні всі необхідні обов'язкові дані та реквізити.
Враховуючи положення ст.ст. 280, 251,255 КУпАП, вважаю, що дії ОСОБА_1 , за ч.2 ст. 204-1 КУпАП, кваліфіковано вірно, а саме він вчинив спробу незаконного перетину ДКУ поза пунктами пропуску в пішому порядку у складі груп осіб.
Вина останнього у вчиненні правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №142918 від 23.05.2024; протоколом про адміністративне затримання від 23.05.2024; протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 23.05.2024; рапортом техніка відділення логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) старшого сержанта ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;схемою місця затримання .
На переконання суду, наявні у справі докази є належними, достатніми, послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Разом із тим, відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Зі змісту протоколу про адміністративні правопорушення, що є предметом розгляду, правопорушення вчинене ОСОБА_1 , мало місце 23.05.2024.
При цьому слід зауважити, що справа надійшла до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області вказана справа надійшла 15.08.2024 згідно штампу вхідної кореспонденції.
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Розгляд справи призначався, з урахуванням вимог ст. 277-2 КУпАП, з метою дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Поряд з цим, на день розгляду справи у суді минули строки передбачені ст. 38 КУпАП.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає до закриття у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Таким чином провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП, оскільки з незалежних від суду причин на момент розгляду справи судом закінчились строки притягнення до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 38, 124, 245, 247, 283-285, 287-291 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.2 ст. 204-1 КУпАП, закрити на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи трьохмісячного строку для накладення адміністративного стягнення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош