Справа № 307/3647/24
Провадження №1-кс/307/603/24
28 серпня 2024 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області про арешт тимчасово вилученого майна,
Слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071160000683 від 23.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Вказує на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що до СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення про виявлення кримінального правопорушення, про те, що 23 серпня 2024 року, біля 02 год. 30 хв., в АДРЕСА_1 , водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_2 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21703», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по правій смузі руху в напрямку смт. Тересва, не впоравшись з керуванням, допустив з'їзд за межі проїжджої частини в кювет, та в подальшому зіткнення передньою частиною свого автомобіля з бетонною опорою. Внаслідок вказаної ДТП водія ОСОБА_5 бригадою екстреної медичної допомоги було доставлено до реанімаційного відділення Тячівської РЛ, де діагностовано політравму, перелом ребер, забій легень, травму шийного відділу хребта, керелом ключиці. Відібрано зразки крові. В ході огляду місця події було виявлено та вилучено автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21703», державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно реєстраційного талону № НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , мешк. АДРЕСА_3 , перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_2 , та який поміщено на спеціальний майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області в м. Тячів, вул. Промислова №6/А. 23 серпня 2024 року вказаний вилучений автомобіль постановою старшого слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 визнано речовим доказом.
З метою збереження речових доказів слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно - автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21703» державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно реєстраційного талону № НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , мешк. АДРЕСА_3 та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_2 , який знаходиться на спеціальному майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області в м. Тячів, вул. Промислова №6/А, шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження вказаного майна.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Володілець майна ОСОБА_5 та власник майна ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду клопотання були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП України в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202401160000683 від 23.08.2024 року, за правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 286 КК України.
Після проведення оглядів слідчим Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області було вилучено майно, яке в подальшому постановою слідчого від 23 серпня 2024 року в даному кримінальному провадженні визнано речовими доказами, зокрема: автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21703» державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно реєстраційного талону № НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , мешк. АДРЕСА_3 та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_2 , який знаходиться на спеціальному майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області в м. Тячів, вул. Промислова №6/А.
Відповідно до ст.131 КПК України заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості провадження.
Згідно з ч.5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Як вбачається зі змісту ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення; існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; правову підставу для арешту майна, можливість використання останнього, як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як зазначено в ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч.4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані у випадках, коли їх застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що передбачено ч.2 ст.173 КПК України.
Як вбачається з витягу з кримінального провадження за №1202401160000683 від 23.08.2024 року до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Матеріалами клопотання доведено, що зазначене кримінальне правопорушення було вчинено, правову підставу для накладення арешту та можливість використання зазначених речей як доказів в даному кримінальному провадженні.
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси володільця майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити та з метою збереження речових доказів слід накласти арешт на майно: автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21703» державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно реєстраційного талону № НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , мешк. АДРЕСА_3 та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_2 , який знаходиться на спеціальному майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області в м. Тячів, вул. Промислова №6/А, шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження вказаного майна.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №1202401160000683 від 23 серпня 2024 року, арешт на тимчасово вилучене майне, а саме на:автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21703» державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно реєстраційного талону № НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , мешк. АДРЕСА_3 та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_2 , який знаходиться на спеціальному майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області в м. Тячів, вул. Промислова №6/А, шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження вказаного майна.
Копію ухвали направити слідчому, прокурору, власнику та володільцю майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 3 вересня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1