07 грудня 2007 р. Справа № 18/213
За позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Ужгород
до У-АП ТОВ «Фішер-Мукачево», м. Мукачево
про стягнення 710 813 грн.,
Суддя господарського суду -В.Кривка
при секретарі Л.Драгуській
представники:
позивача - не з'явився;
відповідача - Митровцій В.І., довіреність № 14/98 від 06.11.2007 року;
СУТЬ СПОРУ: Закарпатським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, м. Ужгород заявлено адміністративний позов до У-АП ТОВ «Фішер-Мукачево», м. Мукачево про стягнення 710 813 грн.,
У судовому засіданні за клопотанням сторін 22.11.2007 оголошувалась перерва до 07.12.2007 року.
У ході судового розгляду уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримав та просить задоволити позов і стягнути адміністративно-господарські санкцій за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон) та нараховану пеню за порушення строків їх сплати.
Уповноважений представник відповідача проти позову заперечив з підстав зазначених у письмових поясненнях по суті спору та стверджує, що підприємством на протязі 2006 року вживалися дієві заходи до забезпечення встановленого законом нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Зокрема, підприємством було створено відповідні робочі місця, про що інформувалось органи державної служби зайнятості у встановленому законом порядку, однак службою зайнятості було повідомлено Товариство про відсутність інвалідів які б бажали працювати за фахом відповідно до заявлених вакансій. Крім цього вказує на те, що Товариством вживались заходи і до самостійного пошуку осіб з обмеженими фізичними властивостями для працевлаштування згідно встановленої квоти, шляхом вміщення відповідних інформацій в ЗМІ, зокрема повідомлення про створення робочих місць для інвалідів на підприємстві через телестудію ТРК «Мукачево» (М-Студіо), про що свідчать долучені до матеріалів справи підтверджуючі документи. Також інформував суд, що саме вжиті самостійні заходи сприяли виконанню нормативу щодо працевлаштування інвалідів і станом на грудень 2006 року кількість працюючих інвалідів на У-АП ТОВ «Фішер-Мукачево» вже становила 58 осіб, при нормативі 55.
продовження постанови господарського суду Закарпатської області від 07.12.2007 року у справі № 18/213
Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, які мають значення для справи, заслухавши пояснення представників сторін,
Суд встановив:
Частиною першою ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875 -ХІІ від 21.03.1991 з подальшими змінами та доповненнями (далі Закон), для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання, встановлено норматив робочих
місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік -у кількості одного робочого місця.
Пунктом 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 «Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів» (далі Положення) встановлено, що підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 01 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості, про середню річну заробітну плату на підприємстві, середню облікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Отже, нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок щодо створення певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Згідно з п.3 Положення, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інваліда відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. А пунктом 2 Положення передбачено, що робочим місцем інваліда може бути звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування.
Відповідно до пунктів 5, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів визначено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту про вільні робочі місця та вакантні посади , на яких може використовуватись праця інваліда.
Статтею 18 Закону визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Коментована стаття дає підстави вважати, що законодавцем визначено диспозитивний характер забезпечення здійснення права інваліда на працевлаштування.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів, інформування про кількість створених робочих місць органів працевлаштування інвалідів і забезпечення їх працевлаштування (після звернення таких осіб, чи направлення для працевлаштування уповноваженими органами) не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для
продовження постанови господарського суду Закарпатської області від 07.12.2007 року у справі № 18/213
працевлаштування. Більше того, обов'язок сприяння у працевлаштування інвалідів, централізоване інформування, забезпечення цього процесу, реагування на порушення у цій сфері (відмови у працевлаштуванні та ін.) здійснюється та забезпечується відповідними органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів, тощо.
Поряд з цим, відповідно до поданого У-АП ТОВ «Фішер-Мукачево» звіту форми №10-ПІ середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу станом на 2006 рік склала 1369 осіб, а працюючих інвалідів на даному підприємстві -23 (середньооблікова), при нормативі встановленому -55 осіб (а.с. 4). Тому керуючись вимогами ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (надалі -Закон), якими встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної кількості працюючих та обов'язок сплати штрафні санкцій за меншу кількість працюючих інвалідів, на думку позивача, відповідач зобов'язаний сплати 671 904 грн. адміністративно -господарських санкцій за 32 нестворених робочих місць для працевлаштування інвалідів та 38 909 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій (а.с. 4-5).
Між тим, як вбачається з поданих суду документів, відповідачем у 2006 році виконувався встановлений законом порядок щодо створення та інформування органу працевлаштування про кількість створених робочих місць для інвалідів (до матеріалів справи відповідачем долучено копії окремих звітів про створення вакансій Форма № 3-ПН за 2006 рік, в яких наявні відмітки про створені вакансії для інвалідів відповідно до встановленої нормативної кількості -а.с. 16-19). Крім цього, відповідачем надано до матеріалів справи листи Мукачівського міського центру зайнятості №206 від 24.03.2006р. та №1288 від 05.11.2007 року, якими підтверджено вказані обставини, а також інформовано Товариство про відсутність інвалідів, які б бажали працювати за фахом відповідно до заявлених вакансій (а.с. 13, 15). Незважаючи на це, Товариством вживались заходи і до самостійного пошуку осіб з обмеженими фізичними властивостями для їх працевлаштування згідно встановленої квоти, шляхом вміщення відповідних інформацій в ЗМІ, про що свідчить долучена до матеріалів справи довідка ТРК «Мукачево» - М-Студіо (а.с. 24). Вжиті самостійні заходи сприяли виконанню нормативу щодо працевлаштування інвалідів і станом на грудень 2006 року кількість працюючих інвалідів на У-АП ТОВ «Фішер-Мукачево» вже становила 58 осіб, при нормативі 55 (а.с. 22-23). Вказані обставини у ході судового розгляду позивачем не заперечено.
Відповідно до вимог ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. При цьому учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач не надав жодного доказу, що відповідач не створив робочі місця для інвалідів, інваліди направлялись уповноваженими органами для працевлаштування на це підприємство і ним не працевлаштовані. В той же час, Мукачівським міським центром зайнятості населення листом №1288 від 05.11.2007 року стверджено, що У-АП ТОВ «Фішер-Мукачево» подавало до центру зайнятості звіти
продовження постанови господарського суду Закарпатської області від 07.12.2007 року у справі № 18/213
встановленого взірця та листи з інформаціями про наявність вільних робочих місць для можливості працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями, одночасно було інформовано, що протягом 2006 року не було інвалідів, які б за фахом могли працювати відповідно до заявлених Товариством для них вакансій.
Поряд з цим, з поданих відповідачем доказів вбачається, що Товариство не систематично інформувало про кількість створених робочих місць для інвалідів органи працевлаштування у встановленому порядку (суду представлені докази про виконання встановленого обов'язку щодо інформування про створення робочих місця для інвалідів тільки за другу половину 2006 року -звіти про наявність вакансій встановленого взірця, за попередній період лише листування з органом працевлаштування з цих питань), що дає підстави дійти висновку про позбавлення органів працевлаштування, в тому числі суміжних районів, в централізованому порядку (через електронну базу, в яку систематично вносяться заявлені в звітах встановленої форми дані роботодавців) своєчасно інформувати інвалідів про стан вільних робочих місць і можливість працевлаштування на підприємстві відповідача. Вказані обставини відповідачем не заперечені.
Враховуючи вищенаведене, всебічно дослідивши всі обставини справи та подані докази, ґрунтуючись на середньооблікових даних довідки відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми 10-ПІ за 2006 рік, з урахуванням фактичного часу їх працевлаштування та виконання нормативу, суд вважає за можливе, погодити факт не створення відповідачем у 2006 році 3 робочих місць для інвалідів, а тому стягнення з У-АП ТОВ «Фішер-Мукачево» суми 62 991 грн. З огляду на це, з відповідача також належить стягнути 3 647 грн. 70 коп. пені, відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій. В решті заявлених позовних вимог слід відмовити.
Висновок суду зроблено виходячи з необхідності забезпечення програми соціального захисту інвалідів в України, з урахуванням вини відповідача у допущенні правопорушення у сфері господарювання, ступеню виконання учасниками правовідношення своїх встановлених законом обов'язків та матеріалів справи.
Керуючись ст.ст. 17, 18, 21, 69, 71, 86, 94, 98, 158, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Українсько-австрійського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фішер - Мукачево», м.Мукачево, вул. Індустріальна, 16 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22073637) на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, 14 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13592841) суму 66 638 (шістдесят шість шістсот тридцять вісім) грн. 70 коп.
В зв'язку з проголошенням в судовому засіданні 07.12.2007 року в порядку ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України лише вступної і резолютивної частини постанову складено в повному обсязі і підписано 11.12.2007 року.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України
Суддя В.Кривка