ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 42/468
27.11.07
За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго»
до Житлово-будівельного кооперативу “Чайка» м. Києва
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 237721,44 грн.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача Радзівіло Т.О.
від відповідача Черленюк Г.М.
у жовтні 2007 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго» звернулася в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору № 690201 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 січня 1999 р. останній не в повному обсязі оплатив спожиту протягом 1 жовтня 2004-1 вересня 2007 років теплову енергію, заборгувавши станом 1 вересня 2007 р. 181364,26 грн.
З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 29853,71 грн., три проценти річних з простроченої суми 8994,40 грн., пеню 17509,07 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні позов визнав частково, посилався на безпідставне зарахування позивачем здійснених ним поточних оплат за спожиту теплову енергію у грудні 2005 та квітні 2006 років в рахунок погашення попередніх боргів за спірним договором, заперечив проти нарахування з 1 грудня 2006 року вартості спожитої теплової енергії за тарифами, затвердженими після 30 жовтня 2006 року, а також проти нарахування санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 1 січня 1999 р. між сторонами у справі було укладено договір № 690201 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та вентиляції, а відповідач -щомісячно до 25 числа поточного місяця оплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором передбачено проводити розрахунковим способом.
Строк дії договору відповідно до умов п. 8 договору встановлений з часу його підписання до 31 грудня 1999 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Згідно з поясненнями позивача, наданим ним розрахунком за період жовтня 2004-вересня 2007 років відповідачу було поставлено теплову енергію вартістю 477997,26 грн.
Розрахунок вартості поставленої теплової енергії проведений позивачем відповідно до умов укладеного з відповідачем договору, вимог чинного законодавства та на підставі чинних протягом указаного періоду тарифів на теплову енергію, тому приймається судом як обґрунтований та належний доказ.
Доводи відповідача щодо безпідставності визначення з 1 грудня 2006 р. вартості теплової енергії на підставі підвищених тарифів є необґрунтованими, оскільки розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1575 від 30 жовтня 2006 р. в редакції розпорядження № 142 від 12 лютого 2007 р., а також № 643 від 30 травня 2007 р. в установленому порядку визнані нечинними не були.
Згідно з поданим позивачем розрахунком та довідкою про надходження коштів поставлена протягом спірного періоду теплова енергія відповідачем була оплачена у розмірі 296633 грн.
Крім того, частину коштів у розмірі 20018,72 грн., одержаних від відповідача протягом спірного періоду, ним було зараховано в рахунок оплати за теплову енергію, спожиту до жовтня 2004 року.
Суду не надано достовірних доказів наявності у відповідача заборгованості по оплаті теплової енергії, спожитої до жовтня 2004 року, а також відсутні докази, що призначення платежів у вказаному розмірі було визначене як погашення відповідних боргів, тому зарахування позивачем указаних сум коштів в рахунок оплати боргів минулих періодів суд вважає необґрунтованим.
Поясненнями відповідача, поданим ним розрахунком та копіями платіжних доручень стверджується факт оплати ним спожитої протягом жовтня 2004-серпня 2007 років теплової енергії у розмірі 323591,01 грн.
Поданий відповідачем розрахунок ґрунтується на даних первинних облікових та платіжних документів тому приймається судом як обгрунтваний. Поданий позивачем розрахунок в частині проведених оплат з цих підстав суд оцінює критично.
Доказів належної сплати указаних сум суду не надано.
За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 154406,25 грн. боргу станом на 1 вересня 2007 р. (477997,26-323591,01).
Вимоги про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання підлягають частковому задоволенню з урахуванням фактичного розміру прострочених сум.
За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 25375,65 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 7645,24 грн. три проценти річних з простроченої суми, 14907,22 грн. пені.
Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго» задовольнити частково.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Чайка» (03166, м. Київ, вул. Жукова, 45, кв. 315, код 22872870) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 154406,25 грн. боргу, 25375,65 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 7645,24 грн. три проценти річних з простроченої суми, 14907,22 грн. пені, 2023,34 грн. витрат по оплаті державного мита, 100,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У позові в іншій частині відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар