Справа № 682/1497/24
Провадження № 2/682/592/2024
30 серпня 2024 року м. Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :
головуючої судді Матвєєвої Н.В.,
з участю секретарки судових засідань Дубовки Г.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу з повідомленням (викликом) сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту № 3952688 від 10.11.2021 у розмірі 80012,14 грн, а також судового збору у розмірі 3028 грн та витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 17000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.11.2021 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений договір споживчого кредиту № 3952688, відповідно до умов якого кредитодавець надав кредит в сумі 15000 грн, а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 11.11.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальнику кошти, в порядку передбаченому умовами кредитного договору. Станом на час звернення до суду, заборгованість за договором, відповідачкою не сплачена, проценти за користування коштами не погашені, у зв'язку з чим у відповідачки обліковується прострочена заборгованість.
26.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі ТОВ «Вердикт Капітал») було укладено Договір факторингу № 26-01/2022-83, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за договором про споживчий кредит №3952688 від 10.11.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан». У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило права грошової вимоги до боржників для ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023, в тому числі за договором про споживчий кредит №3952688 від 10.11.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан». Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідачки. Загальний розмір, що підлягає стягненню станом на 10.05.2024 року становить 80012,14 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 14114 грн, заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 64398,14 грн, заборгованість із комісії 1500 грн. У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит № 3952688 від 10.11.2021 у розмірі 80012,14 грн, а також стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 3028 грн та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 17000 грн.
Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.06.2024 постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачка ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що до матеріалів справи додана анкета-заява на кредит №101586260 від 25.09.2021 року, яка стосується позичальника ОСОБА_2 , окрім того відсутнє платіжне доручення про перерахування коштів ОСОБА_1 , а також отримання їх відповідачкою. Також відповідачка зазначає, що відсутні докази пролонгації строку кредитування, зокрема складання та доведення до ОСОБА_1 , оновлених графіків платежів, передбачених п.п. 4.1, 4.2 договору та вважає безпідставними нарахування процентів після спливу терміну кредитування на підставі п. 2.3.1.2 договору. Щодо судового збору та витрат на професійну правничу допомогу відповідачка зазначає, що вони підлягають стягненню пропорційно до задоволеної суми позову, мають відповідати критерію реальності та розумності, а також бути обґрунтованими, тому просить суд відмовити у позові, справу просить розглядати без її участі.
ТОВ «Коллект Центр» надав до суду письмові пояснення на відзив відповідачки ОСОБА_1 , в яких зазначає, що враховуючи кількість боржників, до позовної заяви було помилково долучено Анкету-заявку на кредит №101586260 по іншому боржнику. Відповідачем було підписану Анкету-заявку на кредит від 10.11.2021 року, яку долучив до наданих пояснень. Факт ідентифікації відповідачки підтверджується Довідкою про ідентифікацію, наявною в матеріалах справи. Крім того, відповідачка не заперечує, що всі відомості, вказані в Заявці-Анкеті є коректними, зокрема: ПІБ, РНОКПП, паспортні дані, телефон, реквізити банківської картки, тощо. Більш того, ідентичні дані зазначені самим відповідачкою у відзиві на позовну заяву. Відповідачка вказує лише на не укладення кредитного договору та недоведеність факту перерахування їй кредитних коштів, але будь-яких доказів цьому не надає.
Щодо відсотків за користування кредитом позивач зазначає, що станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачкою не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідачки обліковується прострочена заборгованість. Щодо ствердження відповідачем про нарахування відсотків поза межами строку кредитування зазначив, що відповідно до п. 2.2.2 Договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 Договору. Тому нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятись від додатку №1, і розміщується кредитодавцем в особовому кабінеті позичальника, який уповноважує кредитодавця на таке оновлення та не потребують будь-якого іншого оформлення. Таким чином, сторонами погоджено, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника. Отже, нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами договору.
Щодо витрат на правову допомогу відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Твердження відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Отже, такі твердження є припущеннями. Таким чином відповідачкою не надано жодного доказу того, що ним оспорювався зазначений вище кредитний договір раніше. Крім того, отримавши позовну заяву відповідачка зустрічного позову щодо оспорювання зазначеного кредитного договору щодо його не укладення, не подала. Оскільки укладений між сторонами кредитний договір не оспорювався та не визнавався судом недійсним тому є чинним оскільки відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Суд, дослідивши докази у справі в їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 10.11.2021 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений договір споживчого кредиту № 3952688, відповідно до умов якого кредитодавець надав кредит в сумі 15000 грн, а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 11.11.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за договором споживчого кредиту, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується платіжним дорученням. В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Відповідно до умов договору, правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний, зокрема, через сайт кредитодавця таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Укладення кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Пропозиція (Оферта) на отримання кредиту згідно Заявки-анкети підписаної позичальником, електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, із введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому було перераховано грошові кошти.
Підписанням Акцепт- оферти Відповідач, також підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та йому було надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Зазначені умови є публічною пропозицією розумінні ст.ст. 641, 644 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 6.3 Кредитного договору приймаючи пропозицію товариства про укладення цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому.
Відповідно до п. 7.1 цей договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками 1, 2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього договору.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.
Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Згідно ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 12 ЗУ «Про споживче кредитування» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про споживче кредитування» одноразовий ідентифікатор - алфавітно - цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційнотелекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Таким чином вбачається, що укладений кредитний Договір між первісним кредитором та відповідачем відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України.
Враховуючи правове регулювання та наявні в матеріалах справи докази вбачається, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 10.11.2021 року укладено електронний кредитний договір, адже без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Відповідно до п. 2.2.2 Договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 Договору.
Відповідно до п. 2.2.3 Договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п. 1.6 Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6 Договору. Стандартна (базова) ставка не є підвищеною. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
П.2.3.1.2 цього Договору, регламентовано пролонгацію на стандартних (базових) умовах. Позичальник може збільшити строк кредитування на 1(один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом. загальний період прологації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком прологації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п.1.6 Договору.
Відповідно до п. 2.3.2 Розділ 2.3 Договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної(их) обставин(и) щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, і яка(і) полягає(ють) у наступному:
а) здійснені платежу(ів) Позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п. 2.3.1.1 Договору та розділу 6 Правил;
б) продовженні користування кредитними коштами Позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно п. 1.3, п. 2.3.1.1, п. 2.3.1.2 Договору.
Після настання зазначених в пунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно п. 1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений п. 1.4 змінюється пропорційно строку пролонгації. Нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються Кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятись від додатку №1, і розміщується Кредитодавцем в особовому кабінеті Позичальника, який уповноважує Кредитодавця на таке оновлення та не потребують будь-якого іншого оформлення.
Таким чином, сторонами погоджено, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника, строки прологації, передбачені п. 2.3.1.1 та 2.3.1.2 також узгоджені сторонами шляхом підписання вказаного кредитного договору. Але строк кредитування не може перевищувати 60 днів.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором, зробленого ТОВ "Мілоан" вбачається, що заборгованість за кредитним договором відповідачкою не здійснювалася, а тому строк кредитування продовжування спочатку на пільгових умовах відповідно до п.2.3.1.1 , а в подальшому на стандартних (базових) умовах на 60 днів до 16.01.2022 року, а після відступлення права грошової вимоги ТОВ "Вердикт Капітал" з 26.01.2022 до 23.02.2022 року.
Згідно до ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного сторонами договору позики №3952688 від 10.11.2021 року ТОВ "Мілоан" надало відповідачці споживчий кредит, яку вона зобов'язувалася повернути у повному обсязі до 11.11.2021 року. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 16800 грн. п.2.3 Договору про споживчий кредит №3952688 від 10.11.2021 року передбачено прологацію договору на пільгових умовах та на стандартних (базових) умовах, але строк кредитування не може перевищувати 60 днів.
Таким чином, позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК Українимає право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки.
Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №26-01/2022-83 від 26.01.2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки за Договором про споживчий кредит №3952688 від 10.11.2021 року у сумі 59 546,84 грн.
Як вбачається із витягу з реєстру боржників до договору №10-03/2023/01 про відступлення ( купівлю продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року сума заборгованості за нарахованими процентами становить 80012,14 грн., отже ТОВ «Вердикт Капітал» здійснило донарахування відсотків після закінчення дії договору кредитного договору.
Оскільки після закінчення строку кредитування у ТОВ "Вердик Капітал" були відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки, тому заявлена ТОВ «Коллект Центр» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування позикою у розмірі 20465,30 грн. є безпідставною та задоволенню не підлягає.
26.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі ТОВ «Вердикт Капітал») було укладено Договір факторингу № 26-01/2022-83, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитним договором у сумі 59 546,84 грн., в тому числі і за договором про споживчий кредит №3952688 від 10.11.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан». У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило права грошової вимоги до боржників для ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023, в тому числі за договором про споживчий кредит №3952688 від 10.11.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» на суму 80 012,14 грн., донарахувавши проценти за користування кредитними коштами за межами строку кредитування.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Згідно ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Таким чином внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором про споживчий кредит №3952688 від 10.11.2021 станом на 10.05.2024 року утворилась заборгованість, яка складається із : заборгованості за кредитом (тілом кредиту) 14114 грн, заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 43 932,64 грн, заборгованість з комісії 1500 грн, яка підлягає стягненню з відповідачки в сумі 59 546,84 грн.
Посилання відповідачки на неотримання нею грошових коштів за кредитним договором спростовується випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період з 10.11.2021 року до 11.07.2024 року, наданою АТ КБ "ПриватБанк" на виконання ухвали суду про витребування доказів від 12.07.2024 року, згідно якої ТОВ "Мілоан" 10.11.2021 року перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 15 000 грн., які нею використані на власні потреби.
Оскільки відповідачкою були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів, тому суд приходить до висновку, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість у розмірі 59 546,84 грн, яка утворилась станом на час відступлення права грошової вимоги ТОВ "Вердикт капітал".
Вирішуючи питання про судові витрати, суд звертає увагу на те, що частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач просить суд стягнути з відповідача, понесені ним витрати в сумі 17000 грн на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, що 02.01.2023 року між адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр» був укладений договір про надання правової допомоги №02-01/2023. Надана платіжна інструкція № 0433380000 від 10.05.2024 року, заявка на надання юридичної допомоги №716 від 26.04.2024 року на суму 17000 грн, витяг з акту №3 про надання юридичної допомоги від 03.03.2024 року, з якого вбачається, що адвокатським об'єднанням АО "Лігал Ассістанс" в особі керуючого партнера Бурдюк Т.В. надані правові послуги : надання усної консультації з вивченням документів в розмірі 2000 грн., підготовка пропозиції в розмірі 1000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду в сумі 12 000 грн.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 911/3586/21, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009,пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи заперечення відповідачки проти розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним із складністю справи, розмір витрат на складання позову є необґрунтовано завищеним, оскільки вказані позови є однотипними, тому суд вважає підставним зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 6000 грн., та стягнути їх з відповідачки пропорційно до суми задоволених позовних вимог в розмірі 4464 грн.
Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн. пропорційно сумі задоволених позовних вимог в сумі 2 252,83 грн. З цих підстав суд приходить до висновку, що вимоги позивача слід задовольнити частково.
Керуючись ст. 514-517, 526, 530, 1048, 1050,1054 ЦК України, ст. 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за договором про споживчий кредит №3952688 від 10.11.2021 у розмірі 59 546,84 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) 2252,83 грн судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 4464 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційнорї скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням https://sl.km.court.gov.ua/sud2214/ або в підсистемі "Електронний суд".
Суддя Матвєєва Н. В.