Справа № 455/1621/24
Провадження № 1-кс/455/317/2024
29 серпня 2024 року м. Старий Самбір
Слідчий суддя Старосамбірського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю: слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з начальником Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12024141320000362, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великий Березний, Великоберезнянського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
27.08.2024 слідчий СВ відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з начальником Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження №12024141320000362 від 05.07.2024, звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням, покликаючись на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Зазначає, що 08.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Стверджує, що під час досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_5 було здобуто відомості про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, на виклик до слідчого не з'явився та був відсутні по місцю проживання, у звязку із чим оголошувався у розшук, тобто наявний ризик передбачений пунктом 1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Вважає, що з урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, є необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не в силі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З огляду на наведене, просить винести ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 терміном на 60 (шістдесят) діб.
У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив таке задовольнити, з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, просяит в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити, та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Крім того, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисник просив визначити мінімальний розмір застави.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів кримінального провадження, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, прихожу до наступних висновків.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177КПК України.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, що узгоджується з вимогами ч.5 ст.9 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинувачених від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Разом із цим, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від слідчого судді більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, із витягу із кримінального провадження №12024141320000362, у рамках якого було подано клопотання, відомо, що 05.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, орган досудового розслідування по даному кримінальному провадженні -ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області, слідчі, які здійснюють досудове розслідування, - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , прокурори, які здійснюють процесуальне керівництво, - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 .
Як вбачається із матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням по даному кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_5 , 05 липня 2024 року, в період часу з 08:00 год по 13:00 год., в умовах воєнного стану, який оголошено згідно Указу Президента 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, Указом від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, Указом від 06 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ, Указом від 01 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ, Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ, Указом від 06 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-ІХ, Указом від 05.02.2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року №3564-ІХ та Указом від 06.05.2024 року № 271/2024, затвердженим Законом України від 08травня 2024 року №3684-IX),повторно, свідомо ігноруючи вимоги воєнного стану в Україні, перебуваючи в селі Созань Самбірського району Львівської області, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_16 , маючи спільний умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, шляхом злому навісного замка, проникли в середину господарського приміщення (майстерню), що за адресою АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_17 , звідки викрали алюмінієві деталі від автомобіля та мотоцикла вартістю 2646 гривень, та мідні кабелі вартістю 7820 гривень, чим заподіяли ОСОБА_17 матеріальну шкоду на загальну суму 10466 гривень.
08.07.2024 органом досудового розслідування ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного або надзвичайного стану, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України.
Постановою слідчого СВ відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 від 21.08.2024 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Матеріали поданого клопотання свідчать про те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколом огляду місця події від 05.07.2024, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_17 ,протоколами допиту свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 від 08.07.2024, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , протоколом проведення слідчого експерименту від 08.07.2024.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінюючи їх в сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує відповідній особі, даними про особу підозрюваного, окрім того, оцінюючи ризики, якими прокурор та слідчий обґрунтовують клопотання, зауважує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які буду перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.
При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу, або в майбутньому.
Отже ризики, які дають достатньо підстави, слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, також беручи до уваги фактичні обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а також беручи до уваги особу підозрюваного, який є особою молодого віку, раніше не судимий, проте обвинувальний акт щодо якого у іншому кримінальному провадженні №12023141320000212 від 26.04.2023 за ч.4 ст.185 КК України скеровано до суду, також враховуючи відсутність у нього постійного фактичного місця проживання, оскільки (з його слів) він на даний час тимчасово проживає на околицях м.Старий Самбір, не має постійного місця праці, дітей чи інших утриманців, що свідчить про відсутність у нього соціально-стримуючих факторів, також враховуючи і те, що постановою слідчого від 21.08.2024 він оголошувався у розшук, слідчий суддя дійшов до висновку про доведення слідчим та прокурором обставин, які свідчать про існування ризиків можливості підозрюваного переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, тому вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, то відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до нього може бути застосований.
Також, в судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_5 під вартою.
Будь-яких даних про відсутність чи зменшення вищевказаних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Слідчий суддя вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, зокрема й цілодобовий домашній арешт, не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного та є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, передбаченим ст.177 КПК України.
При цьому, слідчий суддя не відхиляє доводів захисника на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.
Згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, який ніде не працює, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України визначає підозрюваному заставу у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 гривень, яку вважає достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та такою, що не буде завідомо непомірною для нього.
При цьому, у разі внесення застави у розмірі визначеному в ухвалі, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 слід обчислювати з моменту взяття під варту - 29.08.2024.
Керуючись ст.176-178, 183, 186, 193, 194, 196-197, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з начальником Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 жовтня 2024 року.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , обчислювати з моменту взяття під варту, тобто з 29 серпня 2024 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
У разі внесення застави у розмірі, визначеному в ухвалі, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду, а також покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч.7 і ч.8 ст.182 КПК України, підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Строк дії даної ухвали встановити до 27 жовтня 2024 року.
Копію ухвали направити для відома начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Копію даної ухвали негайно після її оголошення вручити ОСОБА_5 .
Виконання даної ухвали доручити ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого СВ відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 ..
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено 03.09.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1