Україна
Харківський апеляційний господарський суд
12 грудня 2007 року Справа № 16/163-07
Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Карбань І.С.,
судді Гончар Т.В.,
судді Шутенко І.А. -доповідач,,
при секретарі - Михайлюк О.І.
за участю представників сторін:
позивача -предст. Коблякова Т.І. (дов. № б/н від 08.09.2005р.)
відповідача -предст. Тітов Р.В. (дов. № б/н від 18.06.2007р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 3223 Х/2) Задорожного Григорія Васильовича на рішення господарського суду Харківської області від 08.10.2007р. по справі № 16/163-07
за позовом Задорожного Григорія Васильовича, м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський інститут бізнесу і менеджменту», м.Харків,
про відновлення порушених прав та стягнення дивідендів, -
встановила:
У липні 2005 року позивач звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просив стягнути з відповідача частину прибутку та частку майна АТЗТ «Харківський інститут бізнесу і менеджменту»на момент перетворення його в травні 2002 року в Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський інститут бізнесу і менеджменту».
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2007р. позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 144 300, 00 грн. та 1 443,00 грн. судового збору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2007р. рішення Київського районного суду м. Харкова скасовано, в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2007р. касаційну скаргу Задорожного Г.В. задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2007р. та Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2007р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 08.10.2007р. (суддя Здоровко Л.М.) у позові відмовлено повністю.
Позивач, не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 08.10.2007р. по справі №16/163-07, подав апеляційну скаргу, в якій просив вищевказане рішення господарського суду Харківської області скасувати та прийняти нове, яким повністю задовольнити позов та стягнути з відповідача судові витрати, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та на порушення норм чинного законодавства.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що господарським судом першої інстанції не прийнятий до уваги той факт, що в лютому 1994 року учасник ТОВ «Харківський інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті»Лінкін В.В. уступив свою частку позивачу, Задорожному Г.В., що відображено в Протоколі №3 зборів засновників ТОВ «Харківський інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті»від 03.02.1994 року. Також, судом першої інстанції не з'ясовано як була розподілена частка Харківського державного університету в статутному фонді ТОВ «Інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті»про його виході зі складу засновників. Апелянт зазначає, що питання про вихід Харківського державного університету зі складу засновників ТОВ«Харківський інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті»було розглянуто на тих самих загальних зборах 03.02.1994р., що і передача частки Лінкіна В.В. Задорожному Г.В.
Апелянт вважає, що місцевий господарський суд не дав об'єктивної оцінки тій обставині, що в матеріалах справи маються заяви інших засновників ТОВ «Інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті», які добровільно вийшли зі складу Товариства в 1995 році.
Таким чином, на думку апелянта, рішення господарського суду винесено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, оскільки вихід засновника Лінкіна В.В. по причині смерті та Харківського державного університету (згідно протоколу №3 від 3.02.1994р.) були прийняті судом до уваги, а заяви інших засновників, які добровільно вийшли зі складу Товариства 1995 році - не були враховані.
Апелянт не погоджується із висновком господарського суду, що в ТОВ «Інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті»нараховувалося 9 фізичних осіб-засновників, які мали однакову кількість часток, оскільки в матеріалах справи відсутні установчі документи з засвідченими нотаріусом підписами 9 засновників, які б були направлені до органу державної реєстрації, що передбачено 1.18 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1994 р.
Апелянт вважає необгрутованим і висновок суду, щодо легітимності установчого договору ТОВ Харківський інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті»1992 року, оскільки він винесений в порушення Декрету Кабінету Міністрів України «Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств»від 31 грудня 1992 року №24-92, згідно якого державні підприємства не можуть бути засновниками підприємств будь-яких організаційних форм та видів, господарських товариств. Однак, в установчому договорі 1992 року засновниками зазначений Харківський державний університет який, на думку апелянта, не може бути засновником господарського товариства.
Крім того, апелянт зазначає, що господарським судом першої при винесенні рішення не прийнято до уваги той факт, що була порушена процедура припинення юридичної особи, оскільки рішенням Дзержинського районного суду від 02.11.2001 року реорганізація ТОВ «Інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті»в АТЗТ "Харківський інститут бізнесу і менеджменту" була визнана недійсною, але при цьому не був визначений порядок, строки та комісія з припинення підприємства, що сприяло порушенню процедури припинення АТЗТ.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу в якому рішення господарського суду Харківської області від 08.10.2007р. по справі №16/163-07 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення. Свої заперечення відповідач огрунтовує тим, що відповідач законно та обґрунтовано провів розрахунки з позивачем, якому було сплачено грошовими коштами 50 відсотків статутного фонду АТЗТ "Харківський інститут бізнесу і менеджменту", що становить 38000,00 грн. (у зв'язку з визнання рішенням суду недійсною реорганізацію товариства у АТЗТ "Харківський інститут бізнесу і менеджменту"), а також 1/9 частка власного капіталу товариства у розмірі грн. (у зв'язку з його виключенням зі складу засновників товариства на підставі ст.ст. 54, 64 Закону України "Про господарські товариства"), а тому вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 10.12.2007р. оголошувалась перерва до 12.12.2007р. до 12:00 для виготовлення повного тексту постанови.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Під час апеляційного провадження та судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Харківський інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті" зареєстровано в липні 1992 року в складі 11 засновників, що підтверджується Установчим договором від 15.05.1992р. про створення ТОВ "Харківський інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті" (а.с.76-84, т.1), а також Статутом цього товариства від 15.05.1992р.
Статтею 7 Установчого договору ТОВ "Харківський інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті" передбачений статутний фонд товариства у розмірі 60000, 00 карбованців, який формується за рахунок внесків засновників.
Згідно додатку №1 до зазначеного Установчого договору, внески засновників є наступними: Харківський державний університет -10 000 карбованців, фізичні особи -кожна по 5000 карбованців.
Таким чином, твердження апелянта, що фізичні особи-засновники не мали рівної кількості часток у статутному фонді товариства, спростовуються матеріалами справи.
29.05.1995р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університет" розпорядженням Київського РВК № 1443 було перереєстровано в Акціонерне товариство закритого типу "Харківський інститут бізнесу і менеджменту" зі статутним фондом 80 млн. крб. в складі трьох акціонерів, засновниками якого були: Бондаренко М.І., Задорожний Г.В. та Чигрінов В.І.
28.10.1998 р. у виконавчому комітеті Харківської міської ради зареєстрована нова редакція Статуту АТЗТ "Харківський інститут бізнесу і менеджменту" (зі статутним фондом 76 тис. грн.), засновниками якого були: Бондаренко М.І., Задорожний Г.В. та Чигрінов В.І. При цьому 50% акцій належало Задорожному Г.В., що підтверджується матеріалами справи. Вартість акцій була внесена позивачем повністю, що не заперечується сторонами.
З матеріалів справи також вбачається, що рішенням Дзержинського районного суду від 02.11.2001р. реорганізація шляхом перетворення ТОВ "Інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті" в АТЗТ "Харківський інститут бізнесу і менеджменту", яка відбулась у травні 1995 року, визнана недійсною.
Колегія суддів зазначає, що оскільки рішенням Дзержинського районного суду від 02.11.2001р. реорганізація шляхом перетворення ТОВ "Інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті" в АТЗТ "Харківський інститут бізнесу і менеджменту" визнана недійсною, то і установчі документи АТЗТ "Харківський інститут бізнесу і менеджменту" не мають правової сили. Таким чином, колегія суддів вважає що, господарський суд першої інстанції правомірно визнав легітимною редакцією установчих документів ТОВ "Інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті", яка існувала до перетворення ТОВ "Інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті" в АТЗТ "Харківський інститут бізнесу і менеджменту", а саме - установчий договір ТОВ "Інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті" від 15 травня 1992 року.
Крім того, колегія суддів зазначає, що установчі документи ТОВ "Інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті" від 15.05.1992р. не були визнані недійсними в судовому порядку та не є предметом даного спору, отже колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що установчий договір було складено в порушення Декрету Кабінету Міністрів України «Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств»від 31.12.1992р.
Згідно матеріалів справи, розпорядженням Голови Київської районної Ради м. Харкова № 158 від 15 лютого 2002 року (а.с.85, т.1) було скасовано розпорядження виконкому Київської ради народних депутатів м. Харкова № 1443 від 29 травня 1995 року щодо перереєстрації ТОВ "Інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті" у АТЗТ "Харківський інститут бізнесу і менеджменту" (у зв'язку з набранням чинності рішення Дзержинського районного суду від 02.11.2001р.). Таким чином, зазначена юридична особа була повернута до стану ТОВ "Інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті", яке повинно діяти на підставі вищезазначених установчих документів від 1992 року.
16 лютого 2002 року відбулися збори засновників ТОВ "Інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті", серед яких був присутній і позивач Задорожний Г.В., на яких до відома засновників (у загальній кількості 9 осіб) була доведена інформація про рішення Дзержинського районного суду від 02.11.2001р. та про розпорядження Голови Київської районної Ради м. Харкова (протокол № 1 від 16.02.2002р., а.с.98-107).
У зв'язку з визнанням в судовому порядку недійсної реорганізації та у відповідності до вимог ст.48 ЦК України (1963 року) акціонерам були повернуті їх грошові внески до статутного фонду АТЗТ "Харківський інститут бізнесу і менеджменту", зокрема Задорожному Г.В. було повернуто його внесок у розмірі 38 000,00 гривень, що дорівнює вартості, належних йому 50% акцій.
Відповідно до заяви позивача від 24.04.2003р. та наказу Ректора ТОВ "Інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті" від 10.09.2002р., позивачу було перераховано 38 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 262 від 5.05.2003 р.
28.05.2002 року була зареєстрована нова редакція статуту ТОВ "Інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті" з кількістю 9 учасників з рівними частками (т.1 а.с. 61-75), при цьому нова редакція установчого договору не була прийнята, а було зроблено посилання на установчий договір товариства від 15.05.1992р.
Як вже зазначалось, згідно установчого договору ТОВ "Інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті" від 15 травня 1992 року засновниками (учасниками) товариства є 11 осіб, а саме 10 фізичних осіб та юридична особа - Харківський держаний університет, при цьому розмір часток фізичних осіб є однаковими.
Відповідно до ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на підставі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів.
Відповідно до вимог ст.ст.12,18,19 Установчого договору товариства від 15.05.1992р. та ст.ст.54,64 Закону України «Про господарські товариства»засновники мають право на доходи від діяльності товариства, а також на вартість їх часток у майні товариства (у разі виходу або виключення з товариства) - пропорційно їх частці у статутному фонді.
12.07.2002 року Задорожний Г.В. був виключений зі складу засновників учасників товариства рішенням загальних зборів засновників (учасників), про що свідчить Протокол №3 (том 1, а.с. 10-30), і йому була виплачена в грошовій формі 1/9 частка в майні товариства в розмірі 37050,00 грн. Розрахунок цієї суми підтверджено актом комісії, створеної наказом ректора товариства від 16.06.2003 р. Також, позивачеві була виплачена частина прибутку, що піддержується копією платіжного доручення № 273 від 08.05.2003р.
Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що згідно матеріалів справи, а саме - з листа Харківського державного університету на ім'я заступника Голови Київської районної Ради народних депутатів м.Харкова від 20.05.1995р., Харківський державний університет у лютому 1994 р. вийшов зі складу засновників ТОВ "Інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті", (том 1 а.с. 236)
Колегією суддів також встановлено, що один з засновників ТОВ "Інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті", а саме - Лінкін В.В., помер 27 липня 1994 року, що підтверджується довідкою органу актів громадського стану №3-60-57 від 24 липня 2002 року.
Отже, матеріалами справи свідчать, що з 11-ти засновників ТОВ "Інститут бізнесу і менеджменту при Харківському державному університеті", зазначених у статуті та установчому договорі товариства від 15.05.1992р., залишилось лише 9.
Згідно частини 3 статті 53 Закону України «Про господарські товариства»учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Колегія суддів відмічає, що відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Проте, позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт відступу Лінкіним В.В. своєї частки у статутному капіталі товариства на користь Задорожного Г.В., та факт прийняття цієї частки позивачем, Задорожним Г.В. Протокол №3 від 03.02.1994р., на який посилається позивач, свідчить лише про намір Лінкіна В.В. відступити свою частку та про те, що інші засновники товариства не були проти такої уступки. Те ж саме стосується і заяв інших засновників товариства, а саме -Сазонова Н.І., Грищенко А.А. та Пугача Є.П. (а.с. 225-227, т. 1) Враховуючи відсутність доказів, які б підтверджували безпосередньо факт їх виходу зі складу товариства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно не визнав їх такими, що вибули.
Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на порушення процедури припинення юридичної особи, а саме на те, що рішенням Дзержинського районного суду від 02.11.2001 року реорганізація ТОВ в АТЗТ була визнана недійсною, але при цьому не був визначений порядок, строки та комісія з припинення підприємства, оскільки предметом оскарження у даній справі є рішення господарського суду Харківської області від 08.10.2007р., а не рішення Дзержинського районного суду міста Харкова.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивачу виплачено 1/9 частки власного капіталу ТОВ «Харківський інститут бізнесу і менеджменту " на момент виходу позивача з товариства в розмірі 37050,00 грн., та повернуто вартість належних позивачеві 50% акцій АТЗТ "Харківський інститут бізнесу і менеджменту" в розмірі 38000,00 грн., що не заперечується ні позивачем ні відповідачем, колегія суддів вважає висновок господарського суду Харківської про відмову у позові законним та обґрунтованим.
За таких обставин, при винесенні рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства і насамперед статей 33, 38, 43, 79 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно чинного законодавства, та дав правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що його рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів одноголосно, -
постановила:
Апеляційну скаргу Задорожного Григорія Васильовича залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 08.10.2007р. по справі №16/163-07 залишити без змін.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Судді Бабакова Л.М.
Шутенко І.А.