Провадження № 11-сс/803/1599/24 Справа № 932/6812/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
28 серпня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ( приймає участь а режимі відеоконференції) ,
захисника ОСОБА_7 ( приймає участь а режимі відеоконференції) ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження матеріали кримінального провадження №12024041030002836 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2024 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.4 ст. 186 КК України,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вимоги апеляційної скарги захисник мотивує тим, що зазначені в клопотанні слідчого ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України не підтверджуються жодними доказами, та не враховані всі обставини, які надають можливість застосувати щодо підозрюваного більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2024 року було частково задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 жовтня 2024 року , з визначенням застави.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.4 ст. 186 КК України, а також наявні ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, врахував особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, відсутні міцні соціальні зв'язки, хворіє, раніше судимий.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, доводи прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника , перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.
Так, з наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання та зазначеними в ухвалі слідчого судді.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якої для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі«Фокс, Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується низкою доказів, наявних в кримінальному провадженні, зокрема:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.08.2024 року;
- протоколами огляду місця події від 11.08.2024 року;
- протоколами допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 11.08.2024 року;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_9 від 11.08.2024 року та ОСОБА_10 від 12.08.2024 року, які впізнали ОСОБА_8 , як чоловіка, який 11.08.2024 о 20:30 годині заволодів сумкою та грошима потерпілої;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11 від 12.08.2024 року, відповідно до якого 11.08.2024 року приблизно о 20:25 годині невідомий чоловік заволодів її сумкою з грошима та почав бігти, потерпіла побігла за вказаним чоловіком, після чого побачила свою сумку, яка лежала під деревом без грошей , потім чоловік знову намагався вихопити її сумку, однак підійшли свідки та чоловік побіг в бік річкового порту;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_11 від 12.08.2024 року, яка впізнала чоловіка під №4, який 11.08.2024 року о 20:30 годині заволодів її особистими речами, а саме: сумкою, синього кольору та грошовими коштами у сумі 11000 гривень. Відповідно до довідки до протоколу пред'явлення для впізнання чоловік під №4 є ОСОБА_8 ;
- висновком експерта №СЕ-19/104-24/32409-Д від 12.08.2024 року, відповідно до якого два сліди пальців рук, відкопійовані на липкі стрічки , вилучені у ході проведення огляду ділянки місцевості за адресою: м. Дніпро, вул. Вокзальна, буд. 1 , з пакету з грошовими коштами, залишений пальцем правової руки та середнім пальцем правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на імя ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Твердження захисника про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять наявність обґрунтованої підозри, колегією суддів не можуть бути взяті до уваги, оскільки встановлення обставин суб'єктивної та об'єктивної сторони кримінального правопорушення є задачею судового розгляду, відповідно до якого, у випадку встановлення відсутності складу злочину постановлюється виправдувальний вирок.
Отже, на початковій стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення та обґрунтування засудження.
При цьому на етапі досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання, які підлягають вирішенню судом під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, з'ясовувати наявність складу кримінального правопорушення в діях підозрюваної особи, правильність кваліфікації цих дій, оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Отже, обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого правопорушення ОСОБА_8 є доведеною.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею правильно встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти власності, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, що полягає у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що свідчить про ризик за п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_8 раніше судимий за злочин проти власності, офіційно не працевлаштований.
Посилання захисника на відсутність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не є слушним, так як вказаний ризик не був встановлений слідчим суддею.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності вказаних ризиків є необґрунтованими, оскільки зазначені ризики вказані у клопотанні слідчого та встановлені в ухвалі слідчого судді.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , вагомість наявних доказів вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, а також дані щодо особи підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, відсутні міцні соціальні зв'язки, раніше судимий.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд апеляційної інстанції виходить з того, що: особисте зобов'язання не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на тяжкість кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, у вчиненні якого підозрюється особа, та встановлені ризики; заяв про взяття на поруки підозрюваного не надходило; - домашній арешт, з огляду на інкриміноване кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8 не є дійовим запобіжним заходом щодо підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, тобто відсутнє джерело доходу.
Також, слідчий суддя, відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, розглянув можливість застосування альтернативного запобіжного заходу, а саме - застави.
Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимоги апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2024 року - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2024 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ ________________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4