Провадження № 22-ц/803/5580/24 Справа № 2-472/09 Суддя у 1-й інстанції - Подобєд О. К. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
28 серпня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Космачевської Т.В.,
суддів: Максюти Ж.І., Халаджи О.В.,
за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2024 року в цивільній справі номер 2-472/09 за скаргою ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не здійснення перерахунку заборгованості по аліментам,
У листопаді 2023 року до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 із скаргою про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не здійснення перерахунку заборгованості по аліментам, стягувач ОСОБА_2 .
Обґрунтовуючи скаргу, вказував, що на примусовому виконанні у Заводському відділі державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження НОМЕР_1, відкритого на підставі виконавчого листа №2-472/а/2009, виданого 27.02.2009 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь матері ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до їх повноліття, щомісячно, у розмірі 1/3 частини усіх видів доходів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 16.12.2008 року. В листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця з проханням зробити йому перерахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з 01.09.2016 року по 30.04.2022 року, з урахуванням довідок Криничанського управління Дніпропетровського обласного центру зайнятості населення. Однак, станом на 16.11.2023 року перерахунок не було зроблено. Вважав такі дії протиправними, у зв'язку з чим звернувся з даною скаргою.
Просив суд визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не здійснення перерахунку заборгованості по аліментам за період з 01.09.2016 року по 30.04.2022 року, з урахуванням довідок Криничанського управління Дніпропетровського обласного центру зайнятості
населення та зобов'язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості.
Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не здійснення перерахунку заборгованості по аліментам - відмовлено повністю.
Із вказаним судовим рішенням не погодився скаржник ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2024 року та постановити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги скарги.
Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, за невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Скаржником належними та допустимими доказами наведено факт підміни та фальсифікації неіснуючих постанов та актів, нарахування заборгованості по неіснуючим виконавчим провадженням.
Вважає, що висновок суду про недоведеність належними та допустимими доказами протиправності дій державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не враховує доводів, наведених скаржником, та ґрунтується на припущеннях та особистій думці судді Подобєд О.К.
Матеріали справи містять всі необхідні докази для встановлення обставин, викладених у скарзі.
Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційного суду скаржник ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать отримання рекомендованого повідомленні про вручення поштового відправлення та довідка про доставку електронного документу (повістки) в електронному суді (а.с. 186, 187, 190).
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю осіб, що не з'явилися.
Заслухавши суддю - доповідача, скаржника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі статтями 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог
або заперечень.
Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 27.02.2009 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська винесено рішення по справі №2-472/а/2009 за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, яким позовні вимоги були задоволені та було стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до їх повноліття, щомісячно, у розмірі 1/3 частини усіх видів доходів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 16 грудня 2008 року, на користь матері ОСОБА_5 та було видано виконавчий лист по справі (а.с. 46-46зв, 47).
В Заводському відділі державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження НОМЕР_1, відкрите на підставі виконавчого листа №2-472/а/2009, виданого 27.02.2009 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до їх повноліття, щомісячно, у розмірі 1/3 частини усіх видів доходів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 16.12.2008 року (а.с. 85).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_1 станом на 02.11.2023 року заборгованість зі сплати аліментів у ОСОБА_1 становила 273841,71 грн (а.с. 54-56).
08.11.2023 року до Заводського відділу ДВС надійшло клопотання від боржника ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи довідок з Кам'янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості за період з вересня 2016 року по травень 2017 року та з липня 2021 року по квітень 2022 року, а також довідки про його дохід за період з 03.07.2021 року по 31.04.2022 року (а.с. 57, 58 ).
Державним виконавцем перераховано нарахування заборгованості за вказані у клопотанні боржника періоди, та станом на 09.01.2024 року заборгованість зі сплати аліментів складає 270932,87 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_1 (а.с. 108- 118).
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є правильним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам закону.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно з частиною 1 сттатті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Положеннями ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом статті 71 цього Закону порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі подання заяви стягувачем або боржником (пункт 2 частина 4 статті 71 Закону).
Судом встановлено, що 27.02.2009 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська винесено рішення по справі №2-472/а/2009 за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, яким стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до їх повноліття, щомісячно, у розмірі 1/3 частини усіх видів доходів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 16 грудня 2008 року, на користь матері ОСОБА_5 та було видано виконавчий лист по справі.
В Заводському відділі державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження НОМЕР_1, відкрите на підставі виконавчого листа №2-472/а/2009, виданого 27.02.2009 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до їх повноліття, щомісячно, у розмірі 1/3 частини усіх видів доходів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 16.12.2008 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_1 станом на 02.11.2023 року заборгованість зі сплати аліментів у ОСОБА_1 становила 273841,71 грн.
08.11.2023 року від боржника ОСОБА_1 до Заводського відділу ДВС надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довідок з Кам'янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості за період з вересня 2016 року по травень 2017 року та з липня 2021 року по квітень 2022 року, а також довідки про його дохід за період з 03.07.2021 року по 31.04.2022 року.
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_1 вбачається, що державним виконавцем перераховано нарахування заборгованості за вказані боржником у клопотанні періоди, та станом на 09.01.2024 року заборгованість зі сплати аліментів у ОСОБА_1 становить 270932,87 грн.
З огляду на наведене, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2024 року в межах доводив та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не здійснення перерахунку заборгованості по аліментам, оскільки державним виконавцем в повному обсязі вчинено виконавчі дії щодо перерахунку заборгованості по аліментам.
Наведені в апеляційній скарзі доводи, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції, висновків суду першої інстанції не спростовують. Нових будь-яких доказів бездіяльності державного виконавця щодо не здійснення перерахунку заборгованості по аліментамапеляційному суду не надано.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки учасників справи, обставини справи, перевірив їх доводи і заперечення, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.
Підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02.09.2024 року.
Судді: