Справа № 727/6215/24
Провадження № 2-з/727/68/24
02 вересня 2024 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Калмикова Ю. О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
18.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому він просить суд:
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.08.2024 для розгляду заяви про забезпечення позову визначено суддю Калмикову Ю. О., в провадженні якої перебуває раніше подана позовна заява ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
На обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на те, що 20 червня 2023 року між ОСОБА_1 (далі - Позикодавець) та ОСОБА_2 (далі - Позичальник) було укладено Договір позики (додаток-1 до позовної заяви), відповідно до якого Позикодавець надав, а Позичальник отримав грошові кошти у сумі 800 000 (вісімсот тисяч гривень) 00 копійок, які зобов'язався повернути на протягом 6 (шести) місяців з дня отримання коштів до 20 грудня 2023 року (двадцятого грудня дві тисячі двадцять третього року).
Суд не взяв до уваги, що сторони у п. 8 Договору позики погодили, якщо Позичальник не поверне позику у повному обсязі у строк визначений пунктом 3 цього Договору, на вимогу позикодавця, протягом 5 (п'яти) календарних днів, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, позичальник зобов'язаний надати в заставу Позикодавцю наступне нерухоме майно, а саме:
- садовий будинок АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Гнідинською сільською Радою 02 жовтня 2007 року, зареєстрованого Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації 04 жовтня 2007 року, номер запису 1838 в книзі 6, реєстраційний номер: 20492598;
-земельну ділянку, загальною площею 0,1183 га кадастровий номер: 3220882600:04:001:0567, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Гнідин, садове товариство «Старз», що належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯД №663109, виданого Бориспільським районним відділом земельних ресурсів на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 травня 2006 року №2-1084, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №020632301203 від 08 вересня 2006 року.
Тобто, цим пунктом 8 договору позики сторони погодили, що надання в заставу Позикодавцю вищенаведеного нерухомого майна, є співмірним заходом по відношенню до невиконаного зобов'язання.
За аналогією та звичаєм цивільного та ділового обороту - забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке позичальник брав зобов'язання надати в заставу (також в часткове обмеження в розпорядженні цим майном) у разі не повернення позики в строк встановлений договором - є співмирним заходом.
25 березня 2024 року та 24 червня 2024 року позичальник ОСОБА_2 звернувся до поизвача з Листами, в яких просить відстрочити повернення позики на невідомий строк, та вказує, що має намір продати об'єкти нерухомого майна, які зазначені в договорі позики як можлива застава у разі несвоєчасного повернення позики, та має після цього розрахуватися зі мною та ще з іншими кредиторами.
Крім того, із змісту цих листів вбачається, що ОСОБА_2 в чергове ухиляється виконувати пункт пункту 8 Договору позики, згідно якого, якщо Позичальник не поверне позику у повному обсязі у строк визначений пунктом З цього Договору, на вимогу Позикодавця, протягом 5 (п'яти) календарних днів, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, Позичальник зобов'язаний надати в заставу Позикодавцю наступне нерухоме майно, а саме:
1) садовий будинок АДРЕСА_2 ) земельну ділянку, загальною площею 0,1183 га кадастровий номер: 3220882600:04:001:0567, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Гнідин, садове товариство «Старз».
Вимогу про повернення позики або надання об'єктів нерухомості на виконання пункту 8 договору позики в заставу, Позикодавець вручив позичальнику 05 лютого 2024 року, що підтверджується Претензією від 05 лютого 2024 року, про свідчить власноручний підпис ОСОБА_2 про особисте отримання (додаток-4 до позову), але яка на даний час невиконана.
З матеріалів справи та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №37145799 від 23 березня 2024 року вбачається, що - садовий будинок АДРЕСА_1 , - належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності (рішення виконкому №143 від 28 серпня 2007 року), виданого Гнідинською сільською Радою 02 жовтня 2007 року, зареєстрованого Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації 04 жовтня 2007 року, номер запису 1838 в книзі 6, реєстраційний номер: 20492598, номер відомостей про речове право: 22398952.
З матеріалів справи та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №37145799 від 23 березня 2024 року вбачається, що - земельна ділянка, загальною площею 0,1183 га кадастровий номер: 3220882600:04:001:0567, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Гнідин, садове товариство «Старз», що належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯД №663109, виданого Бориспільським районним відділом земельних ресурсів на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 травня 2006 року №2-1084, зареєстрованого в Книзі записів на право власності на землю за №020632301203 від 08 вересня 2006 року.
Зазначені обставини свідчать про те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову існує можливість у Відповідача, як власника майна, на власний розсуд розпоряджатися спірним майном, та неповернення Позивачу позику в повному обсязі та не відшкодування Позивачу збитків, завданих Відповідачем у наслідок несвоєчасного повернення коштів.
ОСОБА_1 уважає, що забезпечення позову є передбаченим законом тимчасовим обмеженням, яке полягає у захисті законних інтересів Позивача у разі коли Відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою ускладнення або неможливість виконання рішення суду, яке може бути ухвалене судом на користь Позивача.
Застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищенаведене нерухоме майно, направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості порушення прав та законних інтересів Позивача. Застосування таких заходів забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
ОСОБА_1 надав докази, що Відповідач не тільки не виконує взяті на себе зобов'язання повернути позику до 20 грудня 2023 року, але й ухиляєтеся від виконання пункту 8 договору позики (надання нерухомого майна у заставу), а також має намір відчужити це майно на власний розсуд третім особам.
У своєму листі від 25 березня 2024 року Відповідач вказує що намагається продати будинок та земельну ділянку понад 40 000,00 доларів США, але покупці пропонують лише 25 000,00 доларів США, враховуючи воєнний стан та постійні ракетні обстрілів міста Києва та Київської області, що підтверджується листом ОСОБА_2 від 24 червня 2024 року, оригінал якого додано до попередньої заяви про накладення арешту.
Відповідно до листа ОСОБА_2 від 24 червня 2024 року про відстрочення повернення позики (оригінал якого надається суду) - реальна вартість будинку та земельної ділянки дорівнює 25 000,00 доларів США або 1 000 000,00 гривень, що є спів мірним з ціною позову - 971 578,79 гривень, яка складається із: суми позики - 800 000,00 гривень; неустойки - 160 000,00 гривень; 3% річних - 5 969,19 гривень; інфляційне збільшення - 5 609,60 гривень.
З метою доведення співмірності засобу забезпечення позову надав суду:
- Звіт про оцінку майна від 19 серпня 2024 року, щодо оцінки садового будинку, загальною площею 149,60 кв.м., житловою площею 91,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість якого становить - 836 583,00 гривень або (20 300,00$);
- Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 19 серпня 2024 року, щодо оцінки земельної ділянки, загальною площею 0,1183 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с/р Гнідинська, садове товариство «Старз», ринкова вартість якого становить - 206 055,00 гривень або (5000,00$).
Сумарна ринкова вартість садового будинку та земельної ділянки становить - 1 042 638,00 гривень, - що є спів мірним з ціною позову - 971 578,79 гривень.
Позивач, до закінчення підготовчого засідання має право збільшити позовні вимоги, в тому числі щодо сплати відповідачем неустойки, інфляційного збільшення та 3% річних, які станом на 26 серпня 2024 року складають: - інфляційне збільшення з 01.01.2024 по 26.08.2024 становить 34 079,20 гривень; - 3% річних з 01.01.2024 по 26.08.2024 становить 15 672,13 гривень.
Тобто, ціна позову ОСОБА_1 станом на 26 серпня 2024 року становить 1 009 751,33 гривні, з яких: - сума позики 800 000,00 гривень; - неустойку у 20% від суми позика в розмірі 160 000,00 гривень; - 3% річних від суми позики в розмірі 15 672,13 гривень; - інфляційні витрати в розмірі 34 079,20 гривень.
Аналіз вищенаведених обставин вказує на те, що існує реальна загроза зміни власника нерухомого майна шляхом його перепродажу, а відповідно існує ризик ускладнення або неможливості виконання судового рішення, у разі задоволення вимог Позивача.
На підставі викладеного просив суд: 1) накласти арешт на садовий будинок АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності (рішення виконкому №143 від 28 серпня 2007 року), виданого Гнідинською сільською Радою 02 жовтня 2007 року, зареєстрованого Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації 04 жовтня 2007 року, номер запису 1838 в книзі 6, реєстраційний номер; 20492598. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 746529032208. Номер відомостей про речове право: 22398952.
2) Накласти арешт на земельну ділянку, загальною площею 0,1183 га, кадастровий номер: 3220882600:04:001:0567, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Гнідин, садове товариство «Старз», що належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯД №663109, виданого Бориспільським районним відділом земельних ресурсів на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 травня 2006 року №2-1084, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №020632301203 від 08 вересня 2006 року. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 746690232208. Номер відомостей про речове право: 22398701.
Розглянувши клопотання про забезпеч ення позову, суд доходить наступного висновку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 19 листопада 2020 року у справі №334/6521/19.
Наведені вище підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям норм цивільно-процесуального законодавства при формальному дотриманні їх вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
У постанові від 24 травня 2021 року у справі №910/3158/20 Верховний Суд роз'яснив, що під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі №914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі №910/1200/20).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на його користь заборгованості.
Просить суд стягнути з ОСОБА_2 : 800 000 (вісімсот тисяч гривень) 00 копійок - за основним зобов'язанням за Договором позики від 20 червня 2023 року; 160 000,00 гривень - неустойку; 5 969,19 гривень - 3% річних; 5 609,60 гривень - інфляційні витрати; 9 715,78 гривень - судовий збір.
Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 800 000 (вісімсот тисяч гривень) 00 копійок - за основним зобов'язанням за Договором позики від 20 червня 2023 року; 160 000,00 гривень - неустойку; 5 969,19 гривень - 3% річних; 5 609,60 гривень - інфляційні витрати; 9 715,78 гривень - судовий збір.
Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме ОСОБА_2 необхідну суму грошових коштів, а, отже, застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем ОСОБА_1 , безпосередньо пов'язано з предметом позову.
Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд враховуючи розумність, обґрунтованість вимог заявника, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, приходить до висновку, що необхідне частково задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти дії як власнику, щодо розпорядження наступним майном:
садовим будинком АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності (рішення виконкому №143 від 28 серпня 2007 року), виданого Гнідинською сільською Радою 02 жовтня 2007 року, зареєстрованого Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації 04 жовтня 2007 року, номер запису 1838 в книзі 6, реєстраційний номер; 20492598. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 746529032208. Номер відомостей про речове право: 22398952;
земельною ділянкою, загальною площею 0,1183 га, кадастровий номер: 3220882600:04:001:0567, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Гнідин, садове товариство «Старз», що належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯД №663109, виданого Бориспільським районним відділом земельних ресурсів на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 травня 2006 року №2-1084, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №020632301203 від 08 вересня 2006 року. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 746690232208. Номер відомостей про речове право: 22398701.
При цьому суд враховує, що зазначене вище нерухоме майно на даний час належить відповідачу і у останнього відсутні перешкоди для відчуження у будь-який час вказаного майна.
Адекватність такого заходу забезпечення позову, як заборона відчуження на належне відповідачу на праві власності нерухоме майно, дійсно полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Враховуючи наведене, суд уважає, що співмірним, необхідним і достатнім заходом забезпечення позову у спірних правовідносинах є вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти дії по відчуженню спірного майна, до вирішення справи по суті.
Такі висновки суду узгоджуються із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 643/12369/19.
Такий вид забезпечення позову як заборона відчужувати нерухоме майно, не перешкоджає відповідачу у вільному володінні та користуванні власним майном.
За таких обставин є підстави для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. 149-151, 258-260, 353 ЦПК України,
Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
В порядку забезпечення позову заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії як власнику, щодо відчуження наступного майна:
садового будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності (рішення виконкому №143 від 28 серпня 2007 року), виданого Гнідинською сільською Радою 02 жовтня 2007 року, зареєстрованого Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації 04 жовтня 2007 року, номер запису 1838 в книзі 6, реєстраційний номер; 20492598. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 746529032208. Номер відомостей про речове право: 22398952;
земельної ділянки, загальною площею 0,1183 га, кадастровий номер: 3220882600:04:001:0567, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Гнідин, садове товариство «Старз», що належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯД №663109, виданого Бориспільським районним відділом земельних ресурсів на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 травня 2006 року №2-1084, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №020632301203 від 08 вересня 2006 року. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 746690232208. Номер відомостей про речове право: 22398701.
Копію ухвали направити Золочівській сільській раді (Гнідин, Вишеньки, Петропавлівське): (08340, Київська обл., Бориспільський район, село Гнідин, вул. Нова, 1) як Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно і як Центру надання адміністративних послуг - для виконання, а учасникам справи - для відома.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Ю. О. Калмикова