Справа № 626/3139/24
Провадження № 1-кс/626/1354/2024
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
02 вересня 2024 року м. Красноград
Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ст.слідчого відділення №2 СВ Красноградського РВП ГУ НП України в Харківській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Красноградської окружної прокуратури в рамках кримінального провадження за № 12024221090000862 від 02.09.2024р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Краснянське Кегичівського району Харківської області, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, не одружений, не працюючий, інвалідом не являється, неповнолітніх дітей на утриманні не має, в силу ст.89 КК України раніше не засуджений,
- який підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до поданого клопотання 02.09.2024 до ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області зі служби "102" надійшло повідомлення про те, що 02.09.2024 в домоволодінні по АДРЕСА_1 виявлено труп ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкала за вищевказаною адресою. Під час виїзду встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.09.2024 близько 04:30 год. під час сварки зі своє матір'ю ОСОБА_7 спричинив їй тілесні ушкодження в наслідок яких остання померла.
Відомості про вказаний злочин відповідно до ст. 214 КПК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221090000862 від 02.09.2024 з попередньою кваліфікацією за ч. 2 ст. 121 КК України.
Під час огляду місця події, а саме домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено труп ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Труп знаходитися на підлозі в одній з кімнат будинку. Поруч з трупом на підлозі та меблях плями бурого кольору, схожі на сліди крові. На обличчі трупа ОСОБА_7 також маються плями бурого кольору, схожі на сліди крові. При огляді трупа за участю судово-медичного експерта виявлено наступні тілесні ушкодження: синець в районі правого ока, синець в районі нижньої щелепи, рана на губі, синець на лівому зап'ястці.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.09.2024 близько 04:30 години ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживає зі своєю матір'ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час раптово виниклої на ґрунті особистих неприязних відносин сварки з останньою, маючи прямий умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, застосовуючи фізичне насильство, умисно, протиправно, усвідомлюючи протиправний та насильницький характер своїх дій та бажаючи настання наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджених, наніс потерпілій ОСОБА_7 декілька ударів руками та ногами, але не менше трьох, в життєво-важливі ділянки тіла, по обличчю, в область грудної клітини та тазу.
Внаслідок вказаних дій ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, у виді: забійної рани верхньої губи з права, численні синці та садна обличчя, лівої руки та в ділянці тазу, тупа травма грудної клітини, в результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 померла.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а саме - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
02.09.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно прибув до органів поліції та написав добровільне зізнання у вчиненні злочину.
02.09.2024 о 10 годині 00 хвилині на АДРЕСА_2 ОСОБА_4 , відповідно до п.2 ч.1 ст.208 КПК України, затримано.
02.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а саме умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого.
Вищевикладене підтверджується: протоколом огляду місця події від 02.09.2024, добровільним зізнанням у вчиненні злочину ОСОБА_4 .
Таким чином, у вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 .
Враховуючи вищевикладене у органів досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 :
1) Може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Вказаний ризик ґрунтується на тому, що підозрюваний розуміючи тяжкість кримінального покарання за вчинений злочин може залишити місце свого мешкання, в тому числі шляхом виїзду з району, області з метою уникнення від кримінальної відповідальності та переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Крім того вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_8 не має постійного джерела доходу, не одружений, дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
2)Вчинити інше кримінальне правопорушення (відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Вказаний ризик ґрунтується на тому, що підозрюваний раніше вчиняв та засуджений за вчинення інших злочинів, 30.06.2021 засуджений Кегичівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 297 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік. Крім того 22.07.2024 до суду спрямовано кримінальне провадження за обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України.
Дані вивчення особи підозрюваного ОСОБА_4 свідчать про відсутність міцності його соціальних зв'язків, оскільки він не одружений, дітей не має, не має постійного місця роботи, скоїв тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, вчинити нові кримінальні правопорушення.
Таким чином, застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, суперечитиме завданням визначеним кримінальним законодавством та не забезпечить запобігання зазначеним вище ризикам.
На підставі вищевикладеного є достатні підстави вважати, що запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосування більш м'якого запобіжного заходу у даному провадженні буде не ефективним у зв'язку з відповідними ризиками.
Беручи до уваги викладене, оскільки наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 скоїв тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі від семи до десяти років, може переховуватися від органів досудового розслідування та може перешкоджати встановленню всіх обставин скоєного злочину, вчиняти нові злочини, застосування більш м'якого запобіжного заходу у даному провадженні не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, суперечитиме завданням визначеним кримінальним законодавством та не забезпечить запобігання зазначеним вище ризикам.
Перевіривши надані суду матеріали кримінального провадження, дослідивши докази та додатки по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши думку прокурора, який підтримав вказане клопотання, пославшись на доводи та факти викладені в ньому, думку самого підозрюваного, який не заперечував проти даного клопотання, думку захисника, який просив розглянути дане клопотання з урахуванням позиції, висловленої її клієнтом, слідчий суддя приходить до наступного.
Під час розгляду клопотання було встановлено вагомість наявних доказів, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені інкримінованого йому злочину за ч.2 ст.121 КК України, а саме наявними доказами, переліченими в клопотанні.
02.09.2024 о 10 годині 00 хвилині на АДРЕСА_2 ОСОБА_4 , відповідно до п.2 ч.1 ст.208 КПК України, затримано.
02.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а саме умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого.
Вищевикладене підтверджується: протоколом огляду місця події від 02.09.2024, добровільним зізнанням у вчиненні злочину ОСОБА_4 .
Таким чином, у вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 .
Враховуючи вищевикладене у органів досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 :
1)Може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Вказаний ризик ґрунтується на тому, що підозрюваний розуміючи тяжкість кримінального покарання за вчинений злочин може залишити місце свого мешкання, в тому числі шляхом виїзду з району, області з метою уникнення від кримінальної відповідальності та переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Крім того вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_8 не має постійного джерела доходу, не одружений, дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
2)Вчинити інше кримінальне правопорушення (відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Вказаний ризик ґрунтується на тому, що підозрюваний раніше вчиняв та засуджений за вчинення інших злочинів, 30.06.2021 засуджений Кегичівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 297 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік. Крім того 22.07.2024 до суду спрямовано кримінальне провадження за обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України.
Дані вивчення особи підозрюваного ОСОБА_4 свідчать про відсутність міцності його соціальних зв'язків, оскільки він не одружений, дітей не має, не має постійного місця роботи, скоїв тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, вчинити нові кримінальні правопорушення.
Таким чином при вирішенні клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_4 не працює, міцних соціальних зв'язків не має, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, який потягнув загибель людини, в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим, знаходячись на свободі, зможе переховуватися від органів досудового розслідування, або суду, вплинути на свідків, або вчинити інший злочин.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження дають підстави вважати підозру обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
З огляду на вищевикладене є достатньо підстав вважати, що існують передбачені статтею 177 КПК України ризики, на які вказує слідчий та прокурор, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
Як зазначено в статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно вплинути на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
З огляду на викладене, суд дійшов до переконливого висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити, а щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, з урахуванням поведінки підозрюваного, характеру скоєного та його особи, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, а також забезпеченню спробам переховування від суду, впливу на свідків та перешкоджання встановлення істини у справі, а тому у такому разі не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід обчислювати з моменту фактичного затримання підозрюваного в порядку ст.208 КПК України.
Поряд з цим, положеннями ч.3 ст.183 КПК України передбачено, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Однак, відповідно до положень п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Таким чином, виходячи з того, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні умисного тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, то слідчий суддя приходить до висновку, не визначати розмір застави в даному випадку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193-197, 205, 485-488, 492 КПК України,-
Клопотання ст.слідчого відділення №2 СВ Красноградського РВП ГУ НП України в Харківській області ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження за № 12024221090000862 від 02.09.2024 року за ч.2 ст.121 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 10год. 00хв. 02 вересня 2024 року до 10год. 00хв. 30 жовтня 2024 року, без визначення розміру застави.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_4 підлягає направленню до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Копію ухвали про обрання запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Красноградського районного суду ОСОБА_1