Рішення від 02.09.2024 по справі 626/2735/24

Справа № 626/2735/24

Провадження № 2/626/570/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02.09.2024 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дудченка В.О.,

за участю секретаря Зінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснограді, у відсутності сторін, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 02.11.2018 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем - ОСОБА_2 , який зареєстрований у Красноградському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №157. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та після розірвання шлюбу буде проживати з нею. Позивач просить суд розірвати шлюб з відповідачем через несумісність поглядів на сімейне життя, що призвело до розпаду сім'ї. Подружніх відносин вони не підтримують, проживають окремо, не ведуть спільного господарства. Вважає, що за таких обставин збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам дитини та унеможливлює примирення з відповідачем. Також просить стягнути аліменти з ОСОБА_2 на її користь на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дати подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Заяви (клопотання) учасників процесу по суті справи.

Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла письмова заява в якій вона просить справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, шляхом надіслання судової повістки та у встановленому порядку, проте від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, не подав відзив, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що сторони про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі за наявними у справі доказами на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюючи фіксування судового процесу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступних висновків.

Позиція суду.

Згідно зі ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 1 СК України - Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.

Фактичні обставини, встановлені судом та мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 02.11.2018 року, який зареєстрований у Красноградському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №157.

Від шлюбу мають сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З позовної заяви вбачається, що сторони шлюбні відносини не підтримують, проживають окремо, спільне господарство не ведуть.

Як регламентує ч. 2 ст. 1 СК України, регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частиною 5 статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Положеннями частин 3 та 4 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

У відповідності зі ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні було встановлено, що сторони не ведуть спільного господарства, відповідно до позовної заяви не проживають разом. Між сторонами втрачено почуття любові та поваги, шлюб існує лише формально, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

У пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року надано роз'яснення, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Таким чином, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

У постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Неповнолітня дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір'ю.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання, дитина ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою зареєстрована також мати дитини, ОСОБА_1 .

Тому необхідно визначити місце проживання неповнолітньої дитини разом з матір'ю.

У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина ; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно дост. 182 ч. 2 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 183 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Таким чином, законом встановлено мінімальний розмір частки заробітку (доходу) платника аліментів, яка стягується у безспірному порядку 1/4 частини на одну дитину.

Отже, стягненню підлягають аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення повноліття дитиною.

Від відповідача не надходило до суду будь-яких документів, що свідчать про наявність у нього інших дітей, непрацездатних батьків.

Згідно ст. 191 ч. 1 СК України аліменти на утримання дитини необхідно стягувати з дня пред'явлення позову, а саме з 02.08.2024 року.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на утримання дитини аліментів у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення повноліття дитиною.

Висновки за результатами розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 104, 112, 114 СК України, 4-5, 12, 76-83, 141 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 02 листопада 2018 року у Красноградському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №157, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - розірвати.

Визначити місце проживання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу разом з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 02.08.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Допустити негайне виконання судового рішення про стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.

Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду.

Суддя

Попередній документ
121332535
Наступний документ
121332537
Інформація про рішення:
№ рішення: 121332536
№ справи: 626/2735/24
Дата рішення: 02.09.2024
Дата публікації: 04.09.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Берестинський районний суд Харківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (02.10.2024)
Дата надходження: 02.08.2024
Предмет позову: розірвання шлюбу та стягнення аліментів
Розклад засідань:
02.09.2024 10:00 Красноградський районний суд Харківської області