Справа № 953/7061/24
н/п 2/953/3198/24
02 вересня 2024 року Київський районний суд м.Харкова
у складі головуючого судді Колесник С.А.,
за участю секретаря судового засідання Смаль Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
01.08.2024 року Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Алфьорова О.А., через систему «Електронний суд», звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17 листопада 2012 року Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 823.
Обгрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що 17 листопада 2012 року між ОСОБА_1 (далі - Позивачкою) та ОСОБА_2 (далі - Відповідачем) було укладено шлюб, про що Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис №823. Факт укладення шлюбу підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 . Позивачка при укладенні шлюбу не змінювала своє прізвище - ОСОБА_3 . Позивачка від шлюбу з Відповідачем має двох малолітніх синів - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей. Діти зареєстровані та проживають з Позивачкою. Шлюбні стосунки між Позивачкою та Відповідачем фактично припинені декілька місяців тому. З того часу вони проживають окремо та не ведуть спільне господарство. Позивачка з Відповідачем втратили почуття взаємної любові та поваги. Сімейне життя Відповідача та Позивачки не склалося через різні погляди на життя та виховання дітей, несумісність характерів, відсутність взаєморозуміння. Внаслідок цього їх подальше спільне сімейне життя та збереження шлюбу є неможливим і суперечить інтересам та принципам Позивачки та їх дітей. Позивачка вважає, що її шлюб з Відповідачем розпався остаточно. Примирення між ними неможливе.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2024 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.
Позивач у судове засідання не з'явилася, 27.08.2024 до суду надійшло клопотання представника Позивача - адвоката Алфьорової О.А. про розгляд справи за відсутності сторони.
Відповідач у судове засідання не з'явився, у поданій до суду 02.09.2024 заяві представник Відповідача - адвокат Василенко Н.М. просила розгляд справи проводити за відсутності її та Відповідача вказавши, що позовні вимоги ОСОБА_1 Відповідач визнає, просить розірвати шлюб.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце даного судового засідання, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, суд вважає можливим провести судовий розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Пунктом 1 частини 2 статті 49 ЦПК України визначено, зокрема, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог).
Враховуючи, що визнання Відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, сторони розуміють наслідки відповідних процесуальних дій, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
17 листопада 2012 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб, про що 17.11.2012 року складено відповідний актовий запис № 823 у Дзержинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.30).
Подружжя має двох малолітніх синів - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с.12,13). Діти зареєстровані та проживають з Позивачкою.
Шлюбні стосунки між Позивачкою та Відповідачем фактично припинені декілька місяців тому. З того часу вони проживають окремо та не ведуть спільне господарство. Позивачка з Відповідачем втратили почуття взаємної любові та поваги. Сімейне життя Відповідача та Позивачки не склалося через різні погляди на життя та виховання дітей, несумісність характерів, відсутність взаєморозуміння.
Суд вважає, що в наданні сторонам строку для примирення немає підстав, оскільки встановлено, що подальше сумісне життя та збереження шлюбу неможливо, враховуючи також визнання позову відповідачем. Вимоги щодо розподілу майна не пред'являлись.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому,що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст. 1 СК України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У зв'язку з тим, що позивач прізвище не змінювала, суд залишає їй прізвище « ОСОБА_3 ».
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд також виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалась даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу, Відповідач позов визнав. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 та 142 ЦПК України, а саме суд повертає позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, решту стягує з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263-265, 353 ЦПК України, ст.ст. 1, 24, 56, 110, 112-114 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянином України, місце народження Україна, Харківська область, м. Харків) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянкою України, місце народження Україна, Харківська область, м. Харків), зареєстрований 17 листопада 2012 року Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №823 від 17.11.2012.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 50 відсотків понесених нею судових витрат зі сплати судового збору в сумі 484 грн. 48 коп.
Повернути ОСОБА_1 - 50 відсотків понесених нею судових витрат зі сплати судового збору в сумі 484 грн. 48 коп. з державного бюджету України, сплачених нею по квитанції № А277-06МЕ-НК15-1М60 від 30.07.2024.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено та підписано 02.09.2024.
Суддя Колесник С.А.