Справа № 952/629/24
Номер провадження 2-а/952/8/24
29.08.24 Зачепилівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Яценка Є.І.,
за участю секретаря судового засідання - Оданець С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Зачепилівка Харківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Мартиненка Олега Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
28.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Мартиненка Олега Сергійовича серії БАВ № 236009 від 20.06.2024 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
Свої вимоги мотивує тим, що 20.06.2024 постановою інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.
Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною та необґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки з її змісту вбачається, що 20.06.2024 об 11:05 год. на 159 км. автодороги М-29 Новомосковського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ГАЗ 32213», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що має технічні несправності, а саме: наявна тріщина на лобовому склі в зоні дії склоочисників, чим порушив п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 та п. 31.1 ПДР.
Відповідно до ч.1 ст. 121 КУпАП відповідальність настає в разі керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими відповідно до п. 31.4 Правил дорожнього руху України експлуатація його забороняється, а тому недотримання ДСТУ не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Оскільки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відбулось за порушення ним п. 6.8.5 ДСТУ 36496:2010, а відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП настає лише у разі експлуатації транспортного засобу з технічними несправностями передбаченими в підпунктах п. 31. 4 Правил дорожнього руху, то останній вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, а постанова інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Мартиненка Олега Сергійовича серії БАВ № 236009 від 20.06.2024 є незаконною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області від 01.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання об 11:00 год. 29.08.2024.
31.07.2024 надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просив проводити розгляд справи без його участі та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , а також надано копію фото лобового скла автомобіля «ГАЗ 32213», реєстраційний номер НОМЕР_1 і диск з нагрудної камери інспектора поліції.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, представник позивача Коваленко М.В. звернувся із заявою про проведення розгляду справи без його участі та позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Суд, відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позиція відповідача
Представник відповідача Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Марченко А.О. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 236009 від 20.06.2024 винесена у зв'язку із порушенням позивачем Правил дорожнього руху і цей факт підтверджується матеріалами справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 20.06.2024 об 11:05 год. на 159 км. автодороги М-29 Новомосковського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ГАЗ 32213», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що має технічні несправності, а саме: наявна тріщина на лобовому склі в зоні дії склоочисників, чим порушив п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 та п. 31.1 ПДР.
ДСТУ 3649:2010 передбачено вимоги до інших елементів конструкції. Зокрема, підпунктом 6.8.5 пункту 6.8 ДСТУ 3649:2010 визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
У зв'язку з порушенням вищевказаних норм, інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Мартиненком Олегом Сергійовичем винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи, йому були роз'яснені його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Позивачу роз'яснено строки сплати штрафу, порядок оскарження постанови та порядок примусового виконання постанови про стягнення штрафу. Позивач відповідно до ст. 268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу. Тому, позивач жодним чином не був обмежений у своїх правах та обов'язках.
Твердження позивача про неправомірні дії з боку інспектора поліції, допущені під час складання спірної постанови, є необґрунтованими, оскільки будь-яких доказів наявності таких дій суду не надано.
За встановлених обставин, оскаржувана постанова винесена в межах повноважень відповідача в порядку та в спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням всіх обставин справи, а тому Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необгрунтованими, безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.
Обставини справи, встановлені судом.
Зі змісту постанови серії БАВ № 236009 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 20.06.2024 (час складання 11:20) встановлено, що 20.06.2024 об 11:05 год. на 159 км. автодороги М-29 Новомосковського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ГАЗ 32213», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що має технічні несправності, а саме: наявна тріщина на лобовому склі в зоні дії склоочисників, чим порушив п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 та п. 31.1 ПДР.
У зв'язку з порушенням вказаних норм інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Мартиненком Олегом Сергійовичем винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачено ч.1 ст.121 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Копія вказаної вище постанови була вручена особисто ОСОБА_1 на місці її складення, про що свідчить його підпис у відповідній графі постанови.
На підтвердження обставин справи представником відповідача до відзиву на позовну заяву додано оптичний диск з відеофайлом, на якому зафіксовано подію, описану в оскаржуваній постанові, а саме вбачається тріщина на лобовому склі автомобіля «ГАЗ 32213», реєстраційний номер НОМЕР_1 , також на відео зафіксовано спілкування інспектора поліції із позивачем та винесення оскаржуваної постанови.
Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом.
Між сторонами виник спір щодо правомірності рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень, суд виходить з наступного.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 121 КУпАП відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Таким чином, вказана норма є бланкетною, а перелік несправностей з якими забороняється експлуатація автомобіля, визначається у Правилах дорожнього руху, зокрема у пунктах 31.1, 31.3, 31.4.
Згідно з п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників. Разом з цим, у п. 31.4 Правил дорожнього руху відсутня така технічна несправність при якій експлуатація ТЗ заборонена, як тріщина та скола на лобовому склі.
В даній справі предметом спору є доведення з боку відповідача належними та допустимими доказами допущення позивачем порушення правил дорожнього руху, а саме, керування транспортним засобом, а також невідповідність транспортного засобу вимогам п.п.31.1 Правил дорожнього рухута п.п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010.
Положеннями п.31.4 Правил дорожнього руху визначений перелік технічних несправностей та вимог відповідності, у разі настання яких забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством.
При цьому, у вказаному переліку відсутні такі обставини як тріщини вітрового скла та сколи.
В свою чергу, стосовно водіїв, які керують транспортним засобом з наданням послуг з перевезення пасажирів, то статтею 121 КУпАП для таких автомобілів встановлено додаткові вимоги щодо технічного стану та обладнання, а самі такі транспортні засоби повинні відповідати вимогам не лише Правил дорожнього руху, а й вимогам стандартів.
Одним з таких стандартів є ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України «Колісні транспортні засоби», «Вимоги щодо безпеки технічного стану та методи контролю», затверджені наказом Держспоживстандарту України від 28.12.2010 №630 (далі - ДСТУ 3649:2010).
Згідно з п.1.1 ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (далі - КТЗ) категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.
Пунктом 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 дійсно визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Відповідність вказаній вимозі перевіряється візуально (п.7.8.1 ДСТУ 3649:2010).
Разом з тим, нормами цього ДСТУ не встановлено заборону на експлуатацію КТЗ за наявності сколу чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Враховуючи, що наявність тріщини на вітровому склі в зоні дії склоочисників згідно з вимогами п.31 Правил дорожнього руху не віднесена до технічної несправності транспортного засобу, за наявності якої забороняється його експлуатація, суд вважає, що притягнення позивача до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене саме ч.1 ст.121 КУпАП, є незаконним.
Відповідачем не надано доказів того, що наявність тріщини чи сколів в зоні дії склоочисників не відповідає вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, а також, що саме з вказаною технічною несправністю відповідно до встановлених правил забороняється експлуатація транспортного засобу.
Отже, як приписами ДСТУ 3649:2010 так і Правила дорожнього руху такі пошкодження не віднесено до технічної несправності автомобіля.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявність тріщин на вітровому склі в зоні дії склоочисників транспортного засобу не забороняє його експлуатацію, що в свою чергу, виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а в суду є правові підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області підлягає стягненню сума судового збору, що встановлена Законом України «Про судовий збір» (605,60 грн.) та була сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 139, 241-247, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Мартиненка Олега Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову серії БАВ № 236009 від 20.06.2024, винесену інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Мартиненком Олегом Сергійовичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення від 20.06.2024 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений ним судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 272 КАС України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 287, 296-297 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.І. Яценко