Справа № 638/12548/24
Провадження № 2/638/5038/24
02.09.2024 Дзержинський районний суд м. Харкова
в складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,
за участю секретаря: Черкашиної Д.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Мєшнік К.І. звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно прохальної частини якого просить суд: стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12.01.2021 року у розмірі 22 400,47 грн. станом на 09.05.2024 року в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) - 22 400,47 грн., заборгованість за пенею 0 грн., заборгованість за порушення грошового зобов'язання 0 грн.; судові витрати у розмірі 3 028,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.01.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 12.01.2021 року. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 60 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ «Універсал банк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, зобов'язання за вказаним договором не виконала, у зв'язку із чим станом на 09.05.2024 року загальний розмір заборгованості у відповідача перед банком становить 22 400,47 грн. Відповідач продовжує ухилятись від виконання свої зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал банк», що стало приводом звернення до суду.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.07.2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Зауважень щодо спрощеного розгляду справи до суду не надходило.
Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надала.
Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
«Monobank» - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проектів monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі; верифікація клієнта очно у відділенні банку; верифікація клієнта очно співробітником служби доставки банку у зручному для клієнта місці; верифікація клієнта очно кредитним агентом у точці. Починаючи з травня 2020 року: відеоверифікація працівником банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом. Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Universal Bank, діла - Умови, опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
Матеріалами справи встановлено, що 12.01.2021 року відповідачем підписано анкету-заяву, відповідно до умов якої остання погодилась з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого вона підтверджує і зобов'язується виконувати його умови.
Відповідач підтвердила, що ознайомилася з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім того, відповідач беззастережно погодився із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодилась з тим, що про зміну доступу розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток або через інші дистанційні канали.
Крім того, відповідач в Анкеті-заяві зазначила, що просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, як відкриті або будуть відкриті їй в банку; засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення даних згідно з договором. Також визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях; підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та/або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6). Усе листування щодо цього договору просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору. Підтвердив, що ця Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису.
У п. 10 означеної заяви-анкети зазначено, що згідно Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», він надає Банку згоду на обробку, передачу та отримання Банком від/до бюро кредитних історій (та інших третіх осіб з метою встановлення кредитного ліміту) інформації про себе, а саме доступ до своєї кредитної історії, як для укладення договору про надання банківських послуг, так і на період його дії. Надав право та доручив ПАТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у ПАТ «Універсал Банк», що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та Банком.
На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 60 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Згідно розрахунку заборгованості за договором №б/н від 12.01.2021 року, укладеного між Універсал банк та ОСОБА_1 , який долучено до позовної заяви, станом на 09.05.2024 року відповідач має заборгованість у розмірі 22 400,47 грн., що складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Відповідно до частин 1,2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон).
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Таким чином суд вважає, що кредитний договір, який укладений між АТ «Універсал банк» та ОСОБА_1 в електронній формі, відповідає вимогам Закону і доводить факт існування волевиявлення сторін на його укладання, оскільки форма та порядок укладання договору відбулось саме у змішаній формі - підписання позичальником заяви-анкети шляхом засвідчення генерацією ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який в подальшому також буде використовуватися для накладеного удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Зазначені дії свідчать про укладання електронного договору у спрощеній формі (не у вигляді окремого документу).
Проте, представник позивача зазначає, що відповідач отримала кредит у розмірі 60 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Разом з тим, у анкеті-заяві, яка підписана відповідачем відсутні відомості про розмір кредитних коштів, умови і порядок їх надання та повернення.
Суд звертає увагу, що долучений позивачем розрахунок заборгованості є одностороннім арифметичним розрахунком, не містить об'єктивної інформації щодо погашення заборгованості за кредитом і не може вважатися належним доказом на підтвердження реальної заборгованості відповідача за тілом кредиту.
Водночас доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Верховний Суд в постанові від 02.12.2020 року по справі № 161/5267/20 зазначив, що згідно виписки по картковим рахункам позичальник користувався кредитними коштами та частково виконував свої зобов'язання щодо їх повернення. Верховний Суд вважає за необхідне вказати, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. При цьому згідно пункту 3 вказаного Положення клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу). Таким чином наявна в матеріалах справи виписка по рахунку, за яким обліковуються кошти клієнта банку, в сукупності з іншими доказами, може підтверджувати заборгованість відповідача за виданим кредитом.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 76, частини 1,2 статті 77, частини 2 статті 78, частини 1 статті 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 6 статті 81, частини 1 статті 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, суд вбачає, що позивачем не надано доказів, відповідно до положень 76-79 ЦПК України, які б підтверджували факт отримання відповідачем кредитних коштів, враховуючи те, що підписана відповідачем анкета-заява не містить жодних даних про умови кредитування та відсутність доказів належного ознайомлення відповідача з такими умовами.
Будь - яких доказів на підтвердження видачі банком відповідачу кредитної картки, її номер, строку її дії, розміру наданого банком кредитного ліміту, зарахування на цю картку суми кредиту у розмірі 60 000 грн., відкриття рахунків на ім'я відповідача (копії квитанції, меморіального ордеру тощо) та інших доказів, які б підтверджували факт отримання кредитних коштів відповідачем в розмірі, заявленому позивачем, до позовної заяви не надано.
При підписанні вказаної Анкети-заяви відповідач погодилась з тим, що дана Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.
Разом з тим, вказані документи не підтверджують наявність між сторонами кредитних відносин та наявність заборгованості. Так, анкета-заява від містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, відомості про майновий стан та трудову діяльність. Вказана Анкета не містить даних про розмір кредитних коштів.
В Анкеті-заяві та будь-яких інших документах, долучених до позовної заяви, не зазначена погоджена сума/ліміт кредиту, про отримання якого сторони дійшли згоди, відсутні відомості про те, що відповідач отримав платіжну картку, строк дії цієї картки.
Крім того, матеріали справи не містять доказів, яке рішення було прийнято Банком за заявою відповідача, яка картка йому була видана, а також доказів про розмір кредитних коштів/встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані Банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.
При цьому, із долученого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що, відповідачем періодично вносились грошові кошти у загальному розмірі 262 990,38 грн.
Із змісту позовних вимог вбачається, що Банк просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 22 400,47 грн.
Разом з тим, як вбачається із наданого Банком розрахунку вказана заборгованість складається із нарахованих Банком відсотків за користування кредитом.
Між тим, доказів про узгодження умов надання коштів позивач не надав.
Паспорт споживчого кредиту містить зауваження, що інформація, що зазначена в паспорті зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2023 року. Більш того, зі змісту цього паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.
Заява-анкета, підписана 12.01.2021 року, не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами.
Враховуючи, що Паспорт споживчого кредиту є інформацією, яка була надана відповідачу була актуальною лише до 01 січня 2023 року, й матеріали справи не містять відомостей про те, які саме із зазначених у Паспорті умов були прийняті позичальником, дана інформація не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватись за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Таким чином, нарахування позивачем відсотків за користування кредитним коштами не відповідає вимогам закону, а отже безпідставно було включено до загального розміру заборгованості за кредитом.
Суд вважає, що сплачені відповідачем грошові кошти Банк неправомірно відносив на погашення процентів, в той час як процента ставка не передбачені.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідачем періодично відбувалось погашення суми заборгованості різними сумами, проте вказані суми банком зараховувалися не тільки як погашення тіла кредиту, а й відсотків за користування кредитом, що перевищують розмір кредитного ліміту 60 000 грн.
Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позовній заяві, а саме, що відповідач отримала кредит у розмірі 60 000 грн. вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, відповідно до розрахунку заборгованості, матеріали справи не містять.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою статтею 129 Конституції України.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.
Таким чином, суд, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до висновку, що оскільки позивач на виконання свого процесуального обов'язку не надав належні і неспростовні докази на підтвердження своєї позиції, та обставини, на які він посилається як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, підстави для ухвалення рішення про задоволення позову відсутні.
Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: