Справа №: 343/1390/24
Провадження №: 2/343/475/24
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2024 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано - Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Андрусіва І.М.,
з участю: секретаря судового засідання - Нікіфорової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 343/1390/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
за участю: представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Дуткевича М.В.,
І. Стислий виклад позицій сторін:
позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Дуткевич М.В., звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому, із врахуванням зменшених позовних вимог, просить:
- стягувати щомісячно із відповідача на її користь аліменти, на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/2 частки від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення із дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття;
- стягнути із відповідача на її користь понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона із відповідачем є батьками дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Діти зареєстровані і проживають разом з нею та перебувають на її утриманні. Відповідач ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, хоча є фізично здоровим, інших утриманців не має та працюючи на роботі має стабільний дохід. Зазначає про обов'язок відповідача утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Дуткевич М.В. зменшені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, хоча про місце, дату і час проведення такого повідомлявся у встановленому законом порядку.
ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
24 червня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Судове засідання призначене 10.07.2024 було відкладено у зв'язку із відсутністю електроенергії у приміщенні суду.
З 15.07.2024 по 23.08.2024 головуючий суддя перебував у щорічній відпустці.
03 вересня 2024 року, до початку першого судового засідання, представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Дуткевич М.В. заявив клопотання про зменшення позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивачки суду не надав, хоча про розгляд даної справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 , хоча і повідомлявся належним чином про місце, дату і час розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав, представник позивачки не заперечив проти заочного розгляду справи, а тому протокольною формою ухвали від 03.09.2024 суд постановив провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенню ст. 280 ЦПК України.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
сторони по справі є батьками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження: серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 , серії НОМЕР_6 (а.с. 6-11).
Згідно із довідкою старости Кропивницького старостинського округу (а.с. 12) позивачка та неповнолітні діти зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Між сторонами виник спір щодо участі відповідача в утриманні дітей.
ІV. Оцінка суду:
вивчивши зміст позовних вимог, вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши наявні у справі докази і встановивши фактичні обставини справи, суд приходить висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За правилами, передбаченими ст. 180-184 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Отже, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, незалежно від того, одружені вони, чи їх шлюб розірвано.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
В ч. 1 ст. 182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Оцінюючи положення ст. 180 СК України щодо обов'язку батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття в контексті згаданого законодавства, суд визнає, що забезпечення права дитини на рівень життя, необхідний для її гармонійного розвитку, є спільним обов'язком батьків, тобто матері та батька.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В той же час, поняття «мінімум» визначає крайню межу, а ч. 2 ст. 182 СК України зобов'язує встановити розмір аліментів необхідний та достатній для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
В даному контексті суд пов'язує поняття гармонійного розвитку із процесом виховання дитини, як всебічно та гармонійно розвиненої особистості - члена суспільства у демократичній державі, якою проголошена Україна. Такий процес можливий лише при повній взаємодії всіх ланок суспільства: сім'ї, навчально-виховних закладів, громадських формувань, спеціальних інституцій держави. І лише комплексний підхід може принести очікувані результати. Він передбачає забезпечення єдності вимог у системі всебічного гармонійного виховання, а також єдності й узгодженості форм, засобів і методів впливу на особистість та включає завдання морального, розумового й фізичного виховання.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Аналіз вказаних норм свідчить, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Тобто, визначення способу (в твердій грошовій сумі чи частці) залежить тільки від вибору одержувача аліментів. При цьому для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі не має значення, що, зокрема: платник аліментів одержує заробіток (дохід) повністю або частково в іноземній валюті; або має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.11.2020 у справі № 523/2927/18.
Суд вважає доведеними доводи сторони позивачки про те, що діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживають разом з позивачкою ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_2 повинен брати участь в забезпеченні дітей всім необхідним, однак не робить цього, тому позивачка просить стягувати з нього аліменти, які забезпечать регулярне щомісячне утримання дітей, визначивши їх у частці від його заробітку (доходу).
При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, зазначені в ч. 1 ст. 182 СК України та приходить переконання, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 слід стягнути аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/2 частки від його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
При цьому, задовольняючи позов, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2, 3 ст. 183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відтак стягнення аліментів слід розпочати від дня пред'явлення позову, як це визначено ч. 1 ст. 191 СК України, і проводити в такому розмірі до досягнення найстаршою дитиною повноліття, що відповідає положенням ст. 183 СК України.
Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
V. Розподіл судових витрат:
беручи до уваги те, що позов про стягнення аліментів підлягає задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., від попередньої сплати якого позивачка звільнена.
Стосовно понесених позивачкою ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за потрібне зазначити таке.
Основні положення про витрати на професійну правничу допомогу містяться у ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Отже, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Позивачка ОСОБА_1 на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу надала такі документи:
- договір №35 про надання правової допомоги від 14.06.2024, укладений між адвокатом Дуткевичем М.В. та ОСОБА_1 , відповідно до п. 2.4. якого, клієнт, серед іншого, зобов'язаний сплатити гонорар в розмірі та на умовах, визначених договором згідно з касовим ордером адвоката по акту виконаних робіт (а.с. 13, зворотна сторона);
- ордер серії АТ №1049436 від 14.06.2024 на надання правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом Дуткевичем М.В. (а.с. 14);
- розрахунок витрат від 20.06.2024, у якому визначено найменування послуг правової допомоги та їх вартість на загальну суму 3 200 грн (а.с. 16);
- квитанцію до прибуткового касового ордера №43 від 20.06.2024, згідно із якою, ОСОБА_1 сплатила адвокату Дуткевичу М.В. 3 200 грн (а.с. 15).
На підставі викладеного вище, суд приходить висновку, що розмір витрат, понесених позивачкою на правничу допомогу, тобто на оплату послуг адвоката, є доведеним, обґрунтованим та співмірним, зокрема, зі складністю та категорією даної справи, її значенням для сторін, обсягом наданих послуг адвокатом, часом, витраченим адвокатом на їх надання, часом судових засідань. При цьому, відповідачем не було ні подано, ні заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат, про їх неспівмірність з позовними вимогами, не були наведені також і обставини, за яких, на його думку, такі не підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, тому витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню із відповідача на користь позивачки у повному обсязі.
На підставі викладеного, ст. 3, 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 180, 181, 182, 183, 184, 191 СК України, ст. 137, 141, 430 ЦПК України, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити.
Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/2 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти на них продовжують стягуватися за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Стягнення аліментів розпочати з 21 червня 2024 року і проводити до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 200 (три тисячі двісті) гривень понесених витрат на правову допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано - Франківської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 .
Суддя: І.М.Андрусів