Справа № 206/4509/24
Провадження № 1-кс/206/887/24
29.08.2024 місто Дніпро
Слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей чи інших непрацездатних осіб, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
29.08.2024 слідчий СВ ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням, погодженим прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно ОСОБА_4 . В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення злочинів проти власності, останній раз 30.07.2021 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і повторно вчинив умисний злочин, за наступних обставин: 27.07.2024 приблизно о 19 годині 15 хвилин, ОСОБА_4 прийшов до будинку АДРЕСА_2 за місцем проживання знайомого ОСОБА_6 , де спільно з останнім розпочали вживати спиртні напої. Цього дня, приблизно о 19 годині 25 хвилин ОСОБА_4 знаходячись в приміщенні кухонної кімнати, побачив на столі мобільний телефон марки «Samsung SM-A032F/DS, 32Gb», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , чорного кольору, що належить ОСОБА_6 . У цей час у ОСОБА_4 виник злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, а саме вказаного мобільного телефону марки «Samsung SM-A032F/DS, 32Gb», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , чорного кольору, належного ОСОБА_6 . Так, ОСОБА_4 , будучи обізнаним, що 24.02.2022 на підставі Указу Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської федерації, на території України введено воєнний стан, а також те, що у подальшому, відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.05.2024 № 3684-IX, строк дії воєнного стану в Україні з 05 годин 30 хвилин 09 травня 2024 року продовжено строком на 90 діб вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, перебуваючи в приміщенні кухні будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому ОСОБА_6 , скориставшись відсутністю ОСОБА_6 у приміщенні кухонної кімнати, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, взяв до рук мобільний телефон марки «Samsung SM-A032F/DS, 32Gb», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , чорного кольору та поклав до правої кишені своїх шорт. Доводячи вищевказаний злочинний умисел, до кінця, ОСОБА_4 , разом з викраденим майном, належним потерпілому ОСОБА_6 , покинув приміщення будинку АДРЕСА_2 та, в подальшому, розпорядився ним на власний розсуд. Своїми умисними, незаконними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 згідно висновку судово-товарознавчої експертизи майнову шкоду на загальну суму 4299,67 гривень. Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, санкція статті, якої передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, у зв'язку тим, що останній вчинив тяжкий злочин проти власності є підстави вважати, що ОСОБА_4 усвідомлюючи про покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури та суду; про наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 знаходячись на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відповідає характеру та тяжкості злочину, який інкримінується ОСОБА_4 , а також відповідає особі підозрюваного, необхідно обрати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та зазначив про наявність фактів та доказів обґрунтованої підозри, підтвердження ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 .
Підозрюваний у судовому засіданні зазначив що частково погоджується з клопотанням, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши доводи та пояснення прокурора, підозрюваного, вивчивши та дослідивши подане клопотання та надані письмові матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12024041700000580 від 10.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
28.08.2024 органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Копію клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту із доданими матеріалами підозрюваному вручено 29.08.2024.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Також ч. 1 ст. 194 КПК України вказується, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»). Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Слідчий суддя вважає, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 на даній стадії підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зауважує, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Отже, встановлені обставини під час розгляду клопотання дійсно можуть свідчити про існування ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому слідчим суддею встановлено відсутність у клопотанні належних аргументів та доводів слідчого про те, що до підозрюваного неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. У судовому засіданні прокурор також не навів відповідних аргументів.
Так, у відповідності до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Частиною 4 статті 194 КПК України встановлено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя категорично не погоджується з доводами сторони обвинувачення, що лише нічний домашній арешт може бути застосований до підозрюваного ОСОБА_4 оскільки такий запобіжний захід на думку слідчого судді є не співмірним з діями підозрюваного, які йому інкримінуються.
Зважаючи на вищезазначені норми КПК України, ретельно дослідивши матеріали поданого клопотання та заслухавши учасників судового засідання, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя доходить до обґрунтованого висновку, що до ОСОБА_4 має бути застосований більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні слідчого, а саме - особисте зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти наявним ризикам.
При цьому на підозрюваного слід покласти, строком на два місяці, наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися із м. Дніпра, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 176-184, 193-194, 196, 205, 369-372, 376 КПК України,
Клопотання слідчого СВ ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці, тобто до 29.10.2024 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із м. Дніпра, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст судового рішення у формі ухвали складено та оголошено 03.09.2024 о 15 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1