Справа № 203/2451/24
Провадження № 1-кп/0203/719/2024
іменем України
27 серпня 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022130000000169 від 05.09.2022 року, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 367 КК України, -
До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42022130000000169 від 05.09.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України, в якому було призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області звернувся до ОСОБА_5 з позовом про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням.
Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Крім того вважав можливим призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акта. До того ж зазначив, що цивільний позов подано прокурором у зв'язку з бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, він відповідає встановленим вимогам, тому просив прийняти його до спільного розгляду з кримінальним провадженням.
Захисник, думку якого підтримав обвинувачений, не заперечував проти доводів прокурора, вважав можливим призначити справу до судового розгляду. Просив повернути цивільний позов прокурору, оскільки у прокурора відсутні повноваження на представництво. Зазначив, що клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків необґрунтоване, оскільки обвинуваченого було звільнено 03.07.2024 року, тому ризик впливу на свідків, які знаходились в його підпорядкуванні, та ризик вчинення іншого правопорушення під час перебування на посаді генерального директора КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» є недоведеними. Також обвинувачений не має наміру переховуватись від суду, оскільки вважає себе невинуватим, жодного разу не порушив обов'язку прибувати за кожною вимогою до суду, що свідчить про його належну процесуальну поведінку.
Крім того стороною захисту заявлено клопотання про витребування документів. Просив для можливості спростувати здійснення обвинуваченим фінансових повноважень витребувати:
у Сєвєродонецької міської військової адміністрації належним чином завірені копії наступних документів:
-фінансовий план, розрахунок до фінансового плану та план діяльності Підприємства КНП «СМБЛ» на 2022, 2023 р.р.
-звіт про виконання фінансового плану та звіт діяльності Підприємства КНП «СМБЛ» за 2022та 2023 р.р.;
протокол засідання балансової комісії Сєвєродонецької Міської (Цивільно- Військової) Військової Адміністрації про оцінку результатів виконання фінансового плану КНП «Сєвєродонецької міської багатопрофільної лікарні» за 2022, 2023 р.р.
у Луганської обласної державної адміністрації - обласній військовій державній адміністрації належним чином завірену копію паспорта безпеки підприємства, на підставі якого було визначено критично важливим для функціонування економіки КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» та видано розпорядження Голови Луганської обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації №222 від 11 жовтня 2023 року, оскільки всі вищеперелічені документи покладені в основу цього паспорта.
Щодо необхідності витребувати документи за 2023 рік захисник зазначив, що вони є аналогічними тим, які складалась у 2022 році, тому їх витребування доцільне у випадку незбереження документів за 2022 рік. Крім того, на даний момент вирішується питання про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину, вчиненого у 2023 році, тому відповідні документи необхідні для доведення невинуватості ОСОБА_5 у вчиненні і цього злочину.
Прокурор не заперечував проти витребування документів за 2022 рік, оскільки інкриміноване обвинуваченому правопорушення було вчинено у 2022 році, тому витребування документів за 2023 рік є недоцільним.
За таких обставин, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
І. Щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Кримінальне провадження підсудне Кіровському районному суду м.Дніпропетровська відповідно до статей 32, 33 КПК України. Підстав для прийняття рішення, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, немає. Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним прокурором відповідно до вимог ст. 291 КПК України не встановлено. Відповідно до ст. 27 КПК України кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання і може розглядатися одноособово, у відкритому судовому засіданні із забезпеченням під час судового розгляду технічної фіксації судового процесу.
ІІ. Щодо цивільного позову суд вважає необхідним зазначити наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 1 ст. 128 КПК України).
Відповідно до ч. 3 вказаної статті цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.
Згідно з абзацом першим та другим частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
У поданому позові, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" бездіяльністю Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області яке виражається у незверненні уповноваженого органу до суду з позовом про стягнення з обвинуваченого заподіяних збитків у сумі 5626046,37 гривень.
Наведене на думку прокурора, вказує на необхідність прокурорського втручання з метою захисту інтересів держави в особі Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.
Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Подібну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18.
У контексті наведеного можна зробити висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави. При цьому саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.08.2019 р. у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 р. у справі № 912/2529/18 та 18.08.2020 р. у справі № 914/1844/18.
При пред'явленні позову прокурор обмежився констатацією фактів вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, їх наслідків, фактом заподіяння шкоди та формальним посиланням на норми статей КПК України.
Також позов не містить обґрунтування і тих обставин, що у даному випадку захист інтересів держави, за умови підтвердження їх порушення, не здійснює або неналежним чином здійснює орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
При цьому посилання прокурора на заяву представника потерпілого про проведення підготовчого судового засідання без його участі, в якій він повідомив, що позов з боку Сєвєродонецької міської військової адміністрації не пред'являється, не може свідчити про те, що цьому органу було відомо про порушення прав держави, і не зважаючи на це, цей орган не звернувся з позовом до суду у розумний строк.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви прокурору.
ІІІ. Щодо клопотання про витребування документів.
Частинами 1, 2 та 6 ст.22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Пунктом 4 ч.2 ст.315 КПК України встановлено, що під час підготовчого провадження, з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження, зокрема, про витребування документів.
Стороною захисту дане клопотання обґрунтовано тим, що вказані документи можуть спростувати наявність у обвинуваченого фінансових повноважень, при реалізації яких, на думку сторони обвинувачення, були вчинені ОСОБА_5 кримінальні правопорушення.
З урахуванням того, що при застосуванні принципу змагальності, суд повинен сприяти в реалізації прав сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання та необхідність витребувати фінансовий план, розрахунок до фінансового плану та план діяльності КНП «СМБЛ» на 2022 рік; звіт про виконання фінансового плану та звіт діяльності КНП «СМБЛ» за 2022 рік; протокол засідання балансової комісії Сєвєродонецької міської військової адміністрації про оцінку результатів виконання фінансового плану КНП «Сєвєродонецької міської багатопрофільної лікарні» за 2022 рік та паспорт безпеки за 2023 рік, в основу якого було покладено ці документи, оскільки інкриміновані обвинуваченому правопорушення були вчинені саме в цьому році, тому документи за 2023 рік не стосуються предмета доказування в даному кримінальному провадженню та в їх витребуванні необхідно відмовити.
ІV. Щодо клопотання про продовження обвинуваченому строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу, зокрема, є забезпечення виконання обвинуваченим своїх обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта чи спеціаліста.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
Суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків, які перебувають у підпорядкуванні обвинуваченого, та ризик вчинення обвинуваченим під час перебування на посаді генерального директора КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» прокурором не доведені, оскільки відповідно до інформації, розміщеної на сайті Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (ІНФОРМАЦІЯ_3) ОСОБА_5 з 03.07.2024 року вказану посаду не обіймає.
Щодо ризику переховування від суду суд зазначає, що він втратив свою актуальність, посилання прокурора на вчинення особливо тяжкого злочину як на ризик переховування від суду, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, не може мати вирішальне значення та існувати самостійно. При цьому, аналізуючи особу обвинуваченого, який покладені ухвалою суду обов'язки виконує, будь-яких дій, які б перешкоджали кримінальному провадженню, не вчиняє, має можливість працевлаштуватись, про що свідчать довідки, видані Східноукраїнським національним університетом ім.Володимира Даля від 20.08.2024 року, раніше не судимий, одружений, має дітей, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків, суд вважає, що ризики переховування від суду значно зменшуються.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що на даний час відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що встановлені судом при покладенні обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, ризики на даний час актуальні, а особа обвинуваченого продовжує бути суспільно небезпечною, тому заявлене клопотання прокурора необґрунтоване та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 194, 314-316 КПК України, суд -
Закінчити підготовче судове провадження та призначити судовий розгляд за кримінальним провадженням відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 367 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кіровського районного суду м.Дніпропетровська на 06 вересня 2024 року на 10 годину 00 хвилин.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Судовий розгляд здійснювати одноособово.
Цивільний позов, поданий прокурором Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області до ОСОБА_5 про стягнення збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням, - повернути прокурору Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 на підставі п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
В задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, - відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_4 про витребування документів задовольнити частково.
Витребувати із Сєвєродонецької Міської Військової Адміністрації, (пр. О. Поля 98Д, м. Дніпро, тел.: (Email: vca@sed-rada.gov.ua ), Засновника (Власника) Комунального некомерційного підприємства «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» належним чином завірені копії наступних документів:
1.Фінансовий план, розрахунок до фінансового плану та план діяльності Підприємства КНП «СМБЛ» на 2022 рік;
2.Звіт про виконання фінансового плану та звіт діяльності Підприємства КНП «СМБЛ» за 2022 рік;
3.Протокол засідання балансової комісії Сєвєродонецької Міської (Цивільно- Військової) Військової Адміністрації про оцінку результатів виконання фінансового плану КНП «Сєвєродонецької міської багатопрофільної лікарні» за 2022 рік.
Витребувати у Луганської обласної державної адміністрації - обласній військовій державній адміністрації (email:info@loga.gov.ua) належним чином завірену копію паспорта безпеки підприємства, на підставі якого було визначено критично важливим для функціонування економіки КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» та видано розпорядження Голови Луганської обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації №222 від 11 жовтня 2023 року.
В іншій частині клопотання про витребування документів - відмовити.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 30 серпня 2024 року о 16.30 годині.
Ухвала може бути оскаржена в частині повернення цивільного позову прокурору до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суду м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня проголошення ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1