Справа № 202/10264/24
Провадження № 1-кп/202/1696/2024
30 серпня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська кримінальне провадження, внесене відомості про яке внесені 01.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024053420000142, у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Конотоп Сумської області, громадянина України, із середньою освітою, який одружений, має на утримані малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, командир бойової машини - командир 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , сержант, не судимий, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
Відповідно до наказу військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 квітня 2024 року № 93 сержант ОСОБА_5 , підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її на посаді командира бойової машини - командира 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 .
Проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, сержант ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Статтею 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» визначено, що діяння, пов'язані із придбанням, зберіганням, перевезенням, збутом рослин, включених до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 (далі - Переліку), що здійснюються у порушення порядку, встановленого законодавством про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, є незаконними.
Згідно з вимогами ст.ст. 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого № 770 постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», здійснюється суб'єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, якщо інше не передбачено цим Законом.
Ліцензія на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів видається за наявності відповідної матеріально-технічної бази, нормативно-технічної документації, кваліфікованого персоналу, умов для забезпечення обліку та схоронності наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також для забезпечення безпечності такої діяльності.
Відповідно до списку 2 таблиці І постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
Проте, в порушення зазначених вимог законодавства, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, сержант ОСОБА_5 незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, за наступних обставин:
27 червня 2024 року, (точний час під час проведення досудового розслідування встановити не виявилося можливим), сержант ОСОБА_5 перебуваючи за місцем несення служби у АДРЕСА_2 , за допомогою належного йому мобільного телефону через додаток «Теlegram» увійшов у невстановлений під час проведення досудового розслідування чат бот, на якому для особистого вживання без мети збуту, шляхом вибору необхідної речовини у наявному на каналі каталогу замовив за грошову винагороду в розмірі 1 200 гривень, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), шляхом доставки до поштомату №46486 ТОВ «Нової пошти» за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Лиман, вул. Незалежності 50.
01 липня 2024 року реалізовуючи свій протиправний умисел, сержант ОСОБА_5 достовірно знаючи, що раніше відправлена посилка № 20450952306964 з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) прибула до поштомату №46486 ТОВ «Нової пошти» за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Лиман, вул. Незалежності 50, прийшов до поштомату №46486 ТОВ «Нової пошти» за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Лиман, вул. Незалежності 50, де отримав посилку № 20450952306964 з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), у вигляді запакованого паперового коробку із електричним трійником у середині.
01 липня 2024 в період часу з 20 години 01 хвилини до 20 години 07 хвилин, в ході проведення у встановленому законом порядку огляду місця події на відкритій ділянці місцевості, біля поштомату №46486 ТОВ «Нової пошти» за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Лиман, вул. Незалежності 50, ОСОБА_5 добровільно надав дізнавачу СД ВП № 3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області для огляду поштову посилку №20450952306964, в якій знаходився електричний трійник у середині якого було виявлено та вилучено один зіп-пакет з кристалічною речовиною масою 4,8188г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 3,7948 г, яку ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав при собі у посилці без мети збуту
15.08.2024 під час досудового розслідування між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_8 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_5 , участю захисника ОСОБА_4 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений ОСОБА_5 під час досудового розслідування та судового розгляду повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і зобов'язується: беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення у судовому провадженні, щиро каятися, у разі затвердження угоди про визнання винуватості, виконати призначене покарання, не вчиняти інших злочинів, сплатити судові витрати, погоджуючись на призначення покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Уклавши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлена клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.
Захисник ОСОБА_4 також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між її підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання психотропної речовини у великих розмірах, без мети збуту.
В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.
На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченій роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 01.07.2024, укладеної між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 , відповідає вимогам ст. 468, 469, ст. 472 КПК України.
Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.
Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 309 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, який має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох неповнолтініх дітей, військовослужбовець, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий, з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, та відповідно до ст. 67 КК України, відсутності обставин, які обтяжують покарання. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.
Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати суд вирішує на підставі ст. 118-124 КК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15.08.2024 між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 01.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024053420000142 у відношенні ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцяти чотири тисячі) грн. 00 коп.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №СЕ-19/105-24/4626-НЗПРАП від 11 липня 2024 року становить 2 271 гривен 84 копійок.
Речові докази: 4, 7988 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), які зберігаються в камері зберігання наркотичних речовин відділу поліції №3 Краматорського РУП ГУНП в Донецької області - знищити.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1