справа № 208/6708/14-ц
№ провадження 6/208/316/24
Іменем України
02 серпня 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді - Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Грищенко О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Матюхіної І.С. про примусовий привід боржника ОСОБА_1 ,-
Державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Матюхіна І.С. звернулась до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області з поданням про примусовий привід боржника ОСОБА_1 .
В обґрунтування подання зазначає, що на виконанні у Заводського відділі державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) знаходиться виконавче провадження №56527956 з виконання виконавчого листа №208/6708/14 виданого 19.05.2015 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» 452279,41 грн. - заборгованість за кредитом; 137371,15 грн. - заборгованість по відсотках; 79882,57 грн. - заборгованість за пенею; 3654,00 грн. - сума судового збору, а всього 673187,13 грн..
За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , яка згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянином України.
Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцем 04.06.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов?язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено.
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформаційної довідки боржнику за договором іпотеки належить будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Виконавцем неодноразово на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_2 на виклики не з'явилася, про причини неявки не повідомила виконавця.
ОСОБА_2 згідно відповідей ДПС не працевлаштована, згідно інформації ЄДР боржниця є фізичною особою-підприємцем, однак кошти по рішенню суду не сплачує.
На запит виконавця Державною прикордонною службою України 25.07.2024 повідомлено про те, що в Державної прикордонної служби України відсутні дані щодо перетину державного кордону боржником ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2529012808.
Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.
Суд, дослідивши матеріали подання, перевіривши надані докази, вважає що подання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Примусове виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів законом покладено на державну виконавчу службу. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) закріплені у Законі України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Пунктом 5 частини 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що боржник зобов'язаний своєчасно з'являтися на вимогу виконавця.
Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Відповідно до ч.1 ст.438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи для забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з'явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.
На підтвердження вказаних обставин виконавцем мають бути надані належні та допустимі докази.
Відповідно до копії актового запису про шлюб №211 від 12 червня 2013 року вбачається, що ОСОБА_2 змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » після державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 .
В матеріалах подання про примусовий привід боржника відсутні докази на підтвердження того, що боржником ОСОБА_1 було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56527956 від 04 червня 2018 року; та відсутні докази направлення даної постанови боржнику.
В матеріалах подання містяться виклики державного виконавця від 08.04.2019 року №10857/2 та від 25.07.2024 №78025 без будь-яких доказів направлення останнього за адресою проживання боржника, що позбавляє суд можливості встановити факт обізнаності боржника ОСОБА_1 про вчинення відносно неї дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого листа № 208/6708/14 виданого 19.05.2015 року Заводським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області ВП №56527956.
Суд зауважує, що за матеріалами подання немає жодного доказу того, що боржник ОСОБА_1 повідомлена про відкриття самого виконавчого провадження, що їй державним виконавцем надано строк на добровільне виконання судового рішення, що вона повідомлена про примусове виконання судового рішення, що вона викликалася до державного виконавця.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
З огляду на вищезазначене, у зв'язку з відсутністю доказів факту ухилення боржника від явки до державного виконавця на виклик останнього, відсутні правові підстави для застосування приводу боржника та для задоволення подання державного виконавця.
Привід боржника за відсутності доказів неявки без поважних причин не може вважатися необхідним, слугувати меті стягнення боргу та порушує принцип співмірності.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 260, 438 ЦПК України, суд,-
У задоволенні подання державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Матюхіної І.С. про примусовий привід боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Похваліта С. М.