Справа № 201/10558/24
Провадження № 1-кс/201/3653/2024
Іменем України
02 вересня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання прокурора Лисичанської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024130000000097 від 06.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий за погодженням прокурора, звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024130000000097 від 06.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України за фактом добровільного обрання громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
На підставі забраних доказів, 23.07.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Постановою прокурора від 30.07.2024 ОСОБА_4 оголошено в розшук.
Згідно Інформації Головного сервісного центру МВС України №31/10835-10672-2024 від 17.04.2024, за ОСОБА_4 зареєстровано транспортний засіб - автомобіль Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , 1992 року випуску, чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_2 , номер двигуна: НОМЕР_3 .
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з ч. 5 ст. 111-1 КК України зазначене кримінальне правопорушення карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, санкцією якої передбачене покарання у вигляді конфіскації майна, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України для конфіскації майна як виду покарання, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
На виконання зазначених вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, повідомляю наступне.
Так, підставою для накладення арешту на майно є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КПК України та сукупність розумних підозр вважати, що таке майно підлягає конфіскації у разі визнання ОСОБА_4 винуватою в інкримінованому кримінальному правопорушенні та призначення покарання у межах санкцій ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Метою накладення арешту на майно є необхідність запобігання можливості його відчуження (передача будь-яким чином права на майно третім особам - дарування, продаж, обмін тощо) та можливість застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна у разі ухвалення судом обвинувального вироку стосовно ОСОБА_4 .
Перелік майна, що необхідно конфіскувати, складається з транспортного засобу, а саме:
- транспортний засіб - автомобіль Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , 1992 року випуску, чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_2 , номер двигуна: НОМЕР_3 .
Документи, що підтверджують право власності на зазначене майно у розпорядженні слідчого, прокурора відсутні, можуть перебувати виключно у власника майна - ОСОБА_4 .
Разом з тим, відомості про зазначене майно містяться у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Враховуючи, що існує реальна загроза відчуження вказаного майна, наявні підстави для розгляду даного клопотання за відсутності власника цього майна - підозрюваної у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та її представників.
Відповідно до наказу ЦУ СБУ №197 від 20.07.2022, на період воєнного стану, або до прийняття окремого рішення Головою Служби безпеки України місце тимчасової дислокації слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях визначено за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пл. Шевченка, буд. 7.
Тому вказане клопотання подається до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, тобто в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Додатково повідомляю, що Лисичанська окружна прокуратура Луганської області, прокурори якої включені до групи прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні, відповідно до наказу Генерального прокурора «Про визначення місця дислокації керівництва та органів прокуратури Луганської та Херсонської областей» від 11.03.2022 №51ДСК (зі змінами відповідно до наказів Генерального прокурора від 24.06.2022 №103ДСК, від 13.07.2023 №192ДСК), наказу керівника Луганської обласної прокуратури від 10.01.2024 №5 тимчасово дислокується у місті Кропивницький Кіровоградської області, оскільки територія Луганської області знаходиться під тимчасовою окупацією збройних сил РФ.
На підставі викладеного, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання у кримінальному провадженні
Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність, на його задоволенні наполягав, неприбуття прокурора в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що Слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування, у кримінальному провадженні № 22024130000000097 від 06.02.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, за фактом добровільного зайняття останнім посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, в тому числі окупаційній адміністрації держави-агресора.
23.07.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
30.07.2024 ОСОБА_4 оголошено в розшук.
Згідно Інформації Головного сервісного центру МВС України №31/10835-10672-2024 від 17.04.2024, за ОСОБА_4 зареєстровано транспортний засіб - автомобіль Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , 1992 року випуску, чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_2 , номер двигуна: ABS266484
Згідно ч. 5 ст. 111-1 Добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке перебуває у приватній власності підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , а саме на транспортний засіб - автомобіль Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , 1992 року випуску, чорного кольору, VIN: НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_2 , номер двигуна: ABS266484
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Роз?яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1