Справа №201/7808/24
Провадження № 3/201/3109/2024
28 серпня 2024 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидова С.О., розглянувши у судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 908742 від 17 червня 2024 року ОСОБА_1 17 червня 2024 року о 15 год. 05 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, керуючи мотоциклом «Spark200» д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку, яку поліцейський вчинив шляхом увімкнення проблискового маячку синього та червоного кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу, тобто вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 908742 від 17 червня 2024 року, протоколом про адміністративне затримання та рапортом.
Приймаючи до уваги вищевикладене, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у невиконанні водіями вимог поліцейського, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283, 284, 299 КУпАП, суддя, -
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сто п'ятдесят три гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить шістсот п'ять гривень шістдесят копійок.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.О. Демидова