Провадження 1кп-932/408/24
Справа 932/5594/24
2 вересня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
Головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_4
з участю:
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024041030001999, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого водієм ТОВ «Явір», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України
24.02.2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі протидії Ради національної безпеки і Оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05.30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, в останнє Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стан в Україні» від 06.02.2024 року № 3564-ІХ.
Відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. В подальшому строк дії загальної мобілізації неодноразово продовжувався, в останнє Указом Президента України № 272/2024 від 06.05.2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 06.05.2024 року строком на 90 діб. Відповідний указ затверджено Законом № 3685-ІХ від 08.05.2024 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації».
Згідно зі ст. 1 Закну України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 року, особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її регіонах та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином в Україні діє особливий період.
ОСОБА_5 , будучи військовозобов'язаним на особливий період, 05.06.2024 року у встановленому законом порядку пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією (ВЛК) ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що за адресою: АДРЕСА_2 та на підставі наказу МОУ № 402 від 14.08.2008 визнаний придатним до військової служби для подальшого призову по мобілізації Збройних Сил України.
05.06.2024 року офіцер відділу призову ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 попередив ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацієїю та ОСОБА_5 було вручено мобілізаційне розпорядження про відправку останнього для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 на 05.06.2024. Однак військовозобов'язаний ОСОБА_5 , будучи придатним до військової служби на особливий період, не бажаючи виконувати загальний обов'язок проходити військову службу, покладений на громадян України, усвідомлюючи суспільно-небезпечні насідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.ст. 17,65 Конституції України ст.ст. 1,9 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», діючи умисно, протиправно, маючи на меті ухилення від призову за мобілізацією, достовірно знаючи про свій обов'язок щодо призову за мобілізацією та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ухилився від призову на військову службу за мобілізацією та проходження військової служби в особливий період, будучи усвідомленим про кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією, категорично відмовився підписувати мобілізаційне розпорядження та зазначив, що наміру проходити військову службу не має, будь-яких підтверджуючих документів про його бронювання (посвідчення про бронювання або витяг з Наказу про бронювання) не має, та повідомив, що відмовляється від мобілізації, що підтверджується заявою ОСОБА_5 .
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 , які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, кваліфіковані за ст. 336 КК України.
27 червня 2024 року між прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 за участю захисника адвоката ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості, згідно з якою обвинувачений зобов'язується: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому првоадженні. В угоді сторони погодилися на призначення ОСОБА_5 покарання за ст. 336 КК України у виді трьох років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробовувальним строком на один рік, з виконанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України визнав повністю та пояснив, що він дійсно скоїв зазначений злочин при обставинах, встановлених в ході досудового розслідування та викладених у обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження. Йому цілком зрозумілі його права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також те, що внаслідок укладення та затвердження угоди про визнання винуватості він буде обмежений в праві оскарження вироку згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України. Він повністю розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього в разі затвердження угоди судом. Угоду щодо визнання винуватості з прокурором він заключив добровільно, без насильства, примусу чи погроз та без впливу будь-яких обставин, необумовлених в угоді. Просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості.
Прокурор просила затвердити укладену з обвинуваченим угоду про визнання винуватості та винести обвинувальний вирок щодо ОСОБА_5 з призначенням йому покарання узгодженого сторонами в угоді.
Захисник також просила затвердити угоду про визнання винуватості між ОСОБА_5 та прокурором.
Вислухавши думку учасників процесу, допитавши обвинуваченого, суд приходить до висновку, що укладена між прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 за участю захисника адвоката ОСОБА_4 угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.
Згідно ст.469 КПК України угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, злочинів середньої тяжкості, тяжких злочинів, та внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Як встановлено в суді ОСОБА_5 обвинувачується в скоєнні нетяжкого злочину, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам, та дії ОСОБА_5 органами досудового розслідування правильно кваліфіковані за ст. 336 КК України, як такі, що виразилися в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
ОСОБА_5 в суді свою провину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю та підтвердив обставини його скоєння викладені в обвинувальному акті, які об'єктивно підтверджуються дослідженими безпосередньо судом наданими прокурором письмовими доказами кримінального провадження, а саме: копією мобілізаційного розпорядження про відправку ОСОБА_5 для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 на 05.06.2024 року. ( т.1 а.с. 8), копією довідки військово-лікарської комісії № 1394/15 від 05.06.2024 року, згідно якої молодший лейтенант ОСОБА_5 , 1994 року народження, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та придатний до військової служби. ( т.1 а.с. 9), копією протоколу про адміністративне правопорушення, складеного у відношенні ОСОБА_5 за ч.2 ст. 210 КУпАП. ( т.1 а.с. 40),
Зазначена угода про визнання винуватості підписана добровільно, без насильства та примусу. Форма, зміст та порядок укладення зазначеної угоди відповідають вимогам ст. 469, 472, 473 КПК України.
Узгоджена міра покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , з врахуванням наявності обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття обвинуваченого, а також особистості обвинуваченого, який раніше не судимий, має не утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не значиться, працює, позитивно характеризується по місцю роботи, відповідає вимогам ст. ст. 65,75,76 КК України та буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.
Укладена угода про визнання винуватості не суперечить вимогам КПК та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін по справі та інших осіб. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою судом не встановлено, таким чином підстав для відмови в затвердженні зазначеної угоди, встановлених ст.474 КПК України не має.
У відповідності до ст. 100 КПК України, речовий доказ - диск з відеозаписом з боді-камер поліцейських за 05.06.2024 року, суд вважає необхідним зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 475, 615 КПК України, суд, -
Затвердити укладену 27 червня 2024 року угоду про визнання винуватості між прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника адвоката ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_5 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання, узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 27 червня 2024 року, у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення, зобов'язавши його відповідно до п.п 1, 2 ч.1, п.1 ч.3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ - диск з відеозаписом з боді-камер поліцейських за 05.06.2024 року, який знаходиться на зберіганні у матеріалах криміналнього провадження, - зберігати у матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Суддя Бабушкінського районного суду ОСОБА_1
м. Дніпропетровська