Справа № 601/2686/24
Провадження № 1-кс/601/601/2024
02 вересня 2024 року Кременецький районний суд Тернопільської області у складі: головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільської області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024211010000413 від 31.08.2024, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, неодруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення частиною 1 статті 263 КК України,-
- за участю прокурора ОСОБА_5 ,
- підозрюваного ОСОБА_4 ,
- захисника ОСОБА_6
Слідчий СВ Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням прокурора Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_5 , звернувся до суду із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання мотивовано тим, що 31.08.2024 під час проведення санкціонованого обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Кременецького районного суду (справа №601/2441/2024 провадження №1-кс/610/585/2024) від 28.08.2024, по місцю проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 - встановлено, що ОСОБА_4 продовжуючи свою злочинну діяльність у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці (точного часу, місця та обставин досудовим розслідуванням не встановлено), діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи передбаченого Законом дозволу, всупереч вимог п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» за № 901-VIII від 23 грудня 2015 року, Постанови Верховної Ради України за № 2471- XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992р. та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС № 622 від 21.08.1998 року, що придбав та зберігав 23 кулькових патрони виготовлених саморобним способом по типу 7,62 - мм, револьверних патронів, шляхом спорядження капсульованих гільз мисливських патронів калібру «.223 Rem», з подальшим їх обкатуванням калібру 7,62 мм. кулями та зарядом пороху масою 0,24-0,25 г. кожен.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у придбані, носінні, зберіганні, передачі та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу та у придбані, носінні, зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просить клопотання задовольнити. В разі не обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, є певна ступінь можливості, що він вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного є висока ступінь ймовірності здійснення ним позапроцесуальних дій.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просять обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, оскільки він є особою, що немає судимостей, має постійне місце проживання. Також ОСОБА_4 не заперечив фактичних обставин справи, пояснив, що він добровільно також видав предмети, що схожі на зброю та боєприпаси.
Дослідивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку прокурора, яка під час судового розгляду клопотання не довів потребу у застосуванні найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити, та обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час.
31.08.2024 о 12.15 годин ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
01.09.2024 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України.
Обставинами, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 263 КК України є: витяг з ЄРДР, повідомлення про підозру ОСОБА_4 , протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 від 31.08.2024, висновок експерта від 31.08.2024.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 - частина 1 статті 263 КК України, тобто носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. Санкція частини 1 статті 263 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, та відповідно до вимог частини 5 статті 12 КК України є тяжким злочином.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 - покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Відповідно до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За змістом ч.4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, та повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів. Окрім цього, беззаперечних доказів, які б спростовували обґрунтованість підозри пред'явленої ОСОБА_4 - слідчому судді не надано.
При цьому, необхідно відзначити, що на даному етапі кримінального провадження стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.
Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час для ОСОБА_4 буде достатнім та необхідним для належної поведінки підозрюваного і таким, що зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, оскільки він раніше не судимий, є особою з постійним місцем проживання, а тому підстав для застосування більш суворого або більш м'якого запобіжного заходу під час розгляду не встановлено.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, тобто заборони залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22:00 години по 06:00 годину, з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 8 частини 5 статті 194 КПК України.
Вказаний запобіжний захід буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Судом роз'яснено підозрюваному вимоги ст.ст.181, 194 КПК України та наслідки невиконання обов'язків, які покладаються на неї.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 181, 194, 205, 206 КПК України, суд, -
постановив:
В клопотанні слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільської області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211010000413 від 31.08.2024, відносно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22:00 години по 06:00 годину.
У відповідності до частини 5 статті 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, суду або іншої службової особи, уповноваженої на проведення слідчих (процесуальних) дій на визначений час;
2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, а саме: з АДРЕСА_1 , в період доби з 22:00 години по 06:00 годину, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи ;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали 2 місяці.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення Кременецьким районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільської області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1