02 вересня 2024 року
м. Київ
справа №320/16463/21
адміністративне провадження № К/990/30569/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Білак М. В., Губської О. А. перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у справі №320/16463/21 за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 938 142,88 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з указаним судовим рішенням, позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу позивача залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання вищевказаної ухвали шляхом подання доказів (оригіналів), що підтверджують сплату судового збору, або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року повернуто скаржнику.
Не погодившись із оскаржуваним судовим рішенням, представник позивача звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою.
У зв'язку з перебуванням у відрядженні члена судової колегії - судді Верховного Суду Губської О. А. у період з 18 серпня 2024 року по 23 серпня 2024 року (наказ від 13 серпня 2024 року №20-в) та у відпустці у період з 26 серпня 2024 року по 30 серпня 2024 року (наказ від 16 серпня 2024 року №471/0/51-24), питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою вирішується в перший день після виходу судді з відпустки.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.
Судом встановлено, що в апеляційній скарзі позивачем заявлено клопотання, в якому він просив звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статі 5 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з тим, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору суд апеляційної інстанції виходив з того, що правова природа середнього заробітку за час вимушеного прогулу відрізняється від правової природи середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Середній заробіток за час вимушеного прогулу - це заробітна плата, а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні таким не є. Заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, який проводить виплату. При виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.
Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання вищевказаної ухвали шляхом подання доказів (оригіналів), що підтверджують сплату судового збору, або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.
На виконання вимог ухвали позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки він є учасником бойових дій.
Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Суд вказав, що зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 вказаного Закону.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Отже, аналіз 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Відтак, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, оскільки даний спір не пов'язаний з наявністю та/або відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій, а заявлені позивачем вимоги не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій, то судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Суд апеляційної інстанції врахував правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 19 жовтня 2020 у справі №240/934/20.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення статті 298 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у справі №320/16463/21 за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді М. В. Білак
О. А. Губська